Ухвала суду № 39129127, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20139/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр безпеки на транспорті» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр безпеки на транспорті» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000070227 від 06.02.2013 року, податкової вимоги №193-22 від 28.08.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 06.02.2013 року № 000070227 на суму 98 095,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 28.08.2013 року № 193-22 на суму 98 095,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Центр безпеки на транспорті» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 23.10.2007 року по 30.11.2012 року та податку на прибуток за період з 23.10.2007 року по 30.09.2012 року при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000».

Перевіркою встановлено порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на суму 85 299,00 грн., в тому числі по періодах:

- за червень 2011 року на суму 5950,00 грн.;

- за серпень 2011 року на суму 19 883,00 грн.;

- за вересень 2011 року на суму 16 050,00 грн.;

- за жовтень 2011 року на суму 13 333,00 грн.;

- за листопад 2011 року на суму 30 083,00 грн.

2. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 98 095,00 грн., в тому числі по періодах:

- ІІ квартал 2011 року - 6843,00 грн.;

- ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 48 166,00 грн.;

- ІІ-ІV квартал 2011 року - 98 095,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2013 року № 141/22.7/35524836 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 року № 000070227, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98 095,00 грн.

Враховуючи наявність податкового боргу у позивача у розмірі 98 095,00 грн., Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС складено та направлено 03.09.2013 року позивачу податкову вимогу форми «ю», отриману уповноваженим представником позивача 06.09.2013 року

Позивач не погоджуючись із вказаними податковим повідомленням-рішенням та вимогою, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр безпеки на транспорті» зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією. Основним видом діяльності, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Так, між позивачем (Виконавець) та ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (Замовник) укладено договір про надання послуг № 01/08-11 від 01.08.2011 року.

Згідно договору, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з розробки текстових завдань для фахівців і керівного складу підприємств морського транспорту, що проходять спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів, та надання консультацій і пропозицій щодо розроблення навчальних планів та програм курсу спеціального навчання суб'єктів перевезення небезпечних вантажів морським транспортом; з розробки слайдів на тему «Укладання та розміщення вантажів на судні (клас 1)», а Замовник зобов'язується прийти вказану послугу та оплатити її.

На підтвердження виконання зобов'язань за договором позивачем надано акт передання-прийняття послуг № б/н від 31.08.2011 року

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 12/07-11 від 12.07.2011 року, відповідно до умов якого, Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику за плату послуги щодо розробки та провадження системи менеджменту відповідно до міжнародних стандартів ISO 9001-2008, в тому числі розробити для Замовника необхідні внутрішні документи згідно додатку № 1 до цього договору, а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акт передання-прийняття послуг від 30.08.2011 року

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 20/09-11 від 20.09.2011 року, відповідно до умов якого, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з розробки текстових завдань (білети) для робітничого складу підприємств морського транспорту, що проходять спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів, необхідних Замовнику для здійснення такого навчання суб'єктів перевезення небезпечних вантажів та надання консультацій і пропозицій щодо розроблення навчальних планів та програми курсу спеціального навчання суб'єктів перевезення небезпечних вантажів морським транспортом; з розробки слайдів на тему: «Укладання та розміщення вантажів на судні», а Замовник зобов'язується прийняти вказану послугу та оплатити її.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акт передання-прийняття послуг від 26.10.2011 року

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 03/10-11 від 03.10.2011 року, відповідно до умов якого, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги: з розробки довідника «Номенклатура небезпечних вантажів», з розробки вимог до контейнерів, їх завантаження і перевезення в них небезпечних вантажів, а Замовник зобов'язується прийняти вказану послугу та оплатити її.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акти передання-прийняття послуг від 30.11.2011 року

Також, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (Виконавець) укладено договір про надання послуг укладено договір про надання послуг № 02/06-11 від 02.06.2011 року, відповідно до умов якого, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послугу з розробки контрольних питань за темами для проведення іспитів робітників (складач поїздів, оператор поста централізації; регулювальник швидкості руху вагонів; сигналіст; черговий стрілочного поста) необхідних Замовнику для здійснення спеціального навчання суб'єктів перевезення небезпечних вантажів та надання консультацій і пропозицій щодо розроблення навчальних планів та програм курсу спеціального навчання суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, а Замовник зобов'язується прийняти вказану послугу та оплатити її.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акти передання-прийняття послуг від 29.06.2011 року

Податкові зобов'язання відображено позивачем в податкових накладних: від 29.06.2011 року № 33, від 30.11.2011 року № 71, від 30.08.2011 року № 72, від 25.11.2011 року № 73, від 31.08.2011 року № 76, від 31.10.2011 року № 137, від 29.09.2011 року № 149.

На підтвердження розрахунків позивачем надано банківські виписки та платіжні доручення.

Крім того, на підтвердження виконання робіт позивачем надано, розроблені ТОВ «Центр безпеки на транспорті», тестові завдання, контрольні питання для проведення іспитів робітників (складач поїздів, оператор поста централізації, регулювальник швидкості руху вагонів, сигналіст, черговий стрілочного поста), принципи ідентифікації небезпечних вантажів, укладка та розміщення вантажів на судні, методику коригувальних дій, номенклатуру небезпечних вантажів, тестові завдання для фахівців і керівного складу підприємств морського транспорту тощо.

Однак, колегією суддів було встановлено, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на протокол допиту свідка ОСОБА_3 директора ТОВ «ТД «Агросвіт 3000» від 31.05.2012 року, з якого вбачається, що вона документів ніяких не підписувала, до господарської діяльності товариства не має ніякого відношення, тобто фактичного надання послуг підприємством не було.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу, викладеним в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, що господарські операції за період з 23.10.2007 року по 30.09.2012 року позивачем не підтверджено з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські правовідносини за спірними правочинами не відбувалися, оскільки з наданих позивачем доказів не вбачається, що укладений з контрагентом правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Проаналізувавши вищевикладене колегією суддів встановлено, що в порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України ТОВ «Центр безпеки на транспорті» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 98 095,00 грн., а тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2013 року № 000070227, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Положенням статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст. 60 Податкового кодексу України.

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що відповідачем правомірно 28.08.2013 року була сформована та 06.09.2013 року вручена позивачу податкова вимога № 193-22.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 28.08.2013 року № 193-22 на суму 98 095,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції викладеною в постанові від 12 березня 2014 року про те, що докази надані позивачем не підтверджують обставини на які позивач посилається в обґрунтуванні позовних вимог, та були спростовані доводами ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, а тому позовні вимоги ТОВ «Центр безпеки на транспорті» задоволенню не підлягають.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр безпеки на транспорті» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.