Ухвала суду № 39129044, 27.05.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/282/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранець А. М.

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду Драний В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Драного В.В.,

суддів: Поступайло Н.І., Могильного О.П.,

при секретарі Сакарі І.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальне провадження № 12013120270000719 за апеляційними скаргами: обвинуваченого ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, представника цивільного відповідача - директора ТОВ «АТП-15307» ОСОБА_9, на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року.

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний № НОМЕР_1), уродженець м.Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою за спеціальністю вагонне господарство, який одружений, на утриманні має двох дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4, працює водієм в Кременчуцькому АТП 15307 Полтавської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Світловодської центральної районної лікарні 3548 грн. 89 коп. витрат на лікування потерпілих; на користь держави 2452 грн. 12 коп. судових витрат.

Вирішена доля речових доказів.

Кримінальне провадження розглянуто з участю:

прокурора Дьолога В.В.,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_5,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_10,

обвинуваченого ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, за таких обставин.

09 березня 2013 року приблизно о 12 год. 40 хв. водій товариства з обмеженою відповідальністю "АТП - 15307", що за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Київська, 65/2, ОСОБА_4, керуючи згідно шляхового листа, пасажирським автобусом «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_11, рухаючись за маршрутом «Світловодськ - Кременчук» (через селище Власівка) з боку міста Світловодська Кіровоградської області в напрямку селища Власівка міста Світловодська Кіровоградської області на 1 кілометрі автодороги Недогарки - Світловодськ (Т-17-03) на території Світловодського району Кіровоградської області, грубо порушуючи п.п. 1.5, 2.3 "б","д" Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) під час руху через регульований дорожніми знаками, світловою та звуковою сигналізацією, не охоронюваний залізничний переїзд "20 кілометр", розташований в районі 8 пікету 19 кілометру перегону станції Недогарки - станції Світловодськ Південної залізниці, в районі 1 кілометру автошляху Т-17-03 Світловодськ - Недогарки на території Світловодського району Кіровоградської області зупинився перед дорожнім знаком «Stop» (проїзд без зупинки заборонений) 2.2. ПДР України. Перед відновленням свого подальшого руху через регульований залізничний переїзд на якому працювала звукова та світлова сигналізація, не впевнився в безпеці свого руху, а саме не впевнився, що не наближається поїзд, почав рух через залізничний переїзд по якому у цей час в безпосередній близькості від керованого ним транспортного засобу, рухався диспетчерський тепловоз ЧМЕЗ-3188 під керуванням машиніста ОСОБА_12, в результаті чого допустив зіткнення з ним, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 20.2, 20.3, 20.5 «в», «ґ» ПДР України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, отримали тілесні ушкодження, зокрема:

пасажир ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми у виді: закритої спинно - мозкової травми - крововиливів в м'язи спини, повного поперечного перелому шийного відділу хребта на рівні 2-го шийного хребця, неповного поперечного перелому грудного відділу хребта на рівні 2-3 грудних хребців з розривом передньої продольної зв'язки, повного поперечного розриву спинного мозку, травматичного шоку; закритої черепно - мозкової травми у виді: саден обличчя, рани на лобі з правого боку, крововиливу в м'які покрови голови і під м'які мозкові оболонки, отьоку речовини головного мозку; закритої тупої травми грудної клітини у виді: кровопідтьоків грудної клітини, множинних двосторонніх переломів ребер: з правого боку - закритих по середньо - ключичній лінії 2-8, по навколо хребетній 2-3, 4-7 по цій же лінії з пошкодженням вісцеральної плеври і легені, з лівого боку - закриті 2-4 ребер по навколо хребетній лінії, забої легень, гемотораксу з правого боку, крововиливу в корені обох легень; відкритого великоуламкового спиралевидного перелому кісток лівої гомілки, рани лівої гомілки, кровопідтьоків і саден нижніх кінцівок, кровопідтьоків кистей рук, саден шиї з лівого боку, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 37 від 26.03.2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті. Смерть останньої знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

пасажир ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої спинальної травми у виді: кровопідтьоків, крововиливу в м'які тканини спини, перелому тіла 2-го грудного хребця, розриву передньої продольної зв'язки і спинного мозку, травматичного шоку; внутрішньочерепної травми у виді: саден, кровопідтьоків обличчя, ран голови, обличчя, лівої вушної раковини, крововиливу в м'які покрови голови і під м'які мозкові оболонки, забою речовини головного мозку; закритої тупої травми грудної клітини у виді: кровопідтьоків грудної клітини, множинних закритих переломів ребер - з правого та лівого боків 1-их по навколо хребетній лінії, з правого боку 2-10 по середньо - ключичній і середньо підм'язковій лініям, в тому числі з пошкодженням вісцеральної плеври, 4-7 по середньо - підм'язковій лінії, забоїв легень, пневмотораксу, перелому правої лопатки і правої ключиці, закритої тупої травма живота - забою правої нирки; кровопідтьоків та саден тулуба і кінцівок, ран обох стегон, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 36 від 26.03.2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті. Смерть останньої знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

пасажир ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми у виді: відкритої черепно - мозкової травми, 2 ран голови, правої вушної раковини, крововиливу в м'які покрови голови, лінійного перелому кісток основи черепу, крововиливу під м'яку мозкову оболонку, забою речовини головного мозку, закритої тупої травми грудної клітини у виді: закритих переломів 1-3, 6,7 ребер, 4,5 з пошкодженням вісцеральної плеври з правого боку по навколо хребетній лінії, закритих переломів: 5 ребра з правого боку, 1,2 ребер з лівого боку по середньо -ключичній лінії з крововиливами в міжреберні м'язи, пневмотораксу, переломів 1-4 ребер по середньо - ключичній лінії з правого боку, без крововиливів в міжреберні м'язи, саден крила тазу, ліктьового суглобу з правого боку, правої та лівої гомілок, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 38 від 26.03.2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті. Смерть останнього знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

пасажири ОСОБА_16 та ОСОБА_17 отримали легкі по ступеню тяжкості тілесні ушкодження, котрі спричинили короткочасний розлад здоров'я (більше 6 днів, але менше 21 дня).

У апеляційних скаргах:

Обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити йому покарання із урахуванням вимог ст. 66 КК України, а також із застосуванням ст. 69 КК України призначити 5 років позбавлення волі.

Свої вимоги мотивує тим, що призначене судом покарання за своєю суворістю не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі. Вважає, що суд не дослідив та не врахував належним чином його особу і обставини, що пом'якшують покарання, а саме: характеристики з місця проживання, роботи, наявність на утримані неповнолітньої дитини, батька -інваліда І групи, матері похилого віку, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілим на поховання та лікування, що він не перебуває на обліках у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра. Крім того, зауважив, що суд безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки ця обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому злочину.

Захисник ОСОБА_5 просить змінити вирок суду першої інстанції в частині покарання, зменшивши його строк.

В обґрунтування вимог посилається на те, що органами досудового розслідування під час розслідування кримінального провадження та судом під час судового розгляду допущено неповноту та однобічність, оскільки залишилися недослідженими дії машиніста тепловозу ОСОБА_12, експертом не проведено розрахунок технічної можливості уникнути зіткнення учасниками ДТП як водієм автобуса так і машиністом тепловоза. Суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення автотехнічної експертизи щодо з'ясування зазначених вище питань. Не дана оцінка показанням свідків - пасажирів автобуса, які вказали, що не чули звукової сигналізації на переїзді та гудка тепловоза.

Вважає, що судом при призначенні покарання не враховано, що обвинувачений раніше не судимий і до адміністративної відповідальності не притягувався, сприяв розкриттю злочину, має позитивні характеристики як за місцем проживання так і за місцем роботи, одружений на утриманні має двох дітей в тому числі і неповнолітню дитину, батьків пенсійного віку з тяжкими захворюваннями.

Крім цього, зауважив, що суд всупереч вимог ч. 4 ст. 67 КК України визнав обставиною, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином тоді як ця обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченому злочину.

Захисник ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати та з урахуванням отриманих під час апеляційного розгляду даних ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 більш м'яке покарання.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області про визнання ОСОБА_11 потерпілим у кримінальному провадженні - скасувати.

Мікроавтобус «Мерседес бенс 310» державний номер НОМЕР_2 передати за належністю володільцю ТОВ «АТП-15307».

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна цивільного відповідача ТОВ «АТП-15307» - скасувати.

В порядку ч. 3 ст. 404 КПК України дослідити докази, а саме: висновок експерта № 85 від 10.04.2013 року НДЕКЦ УМВС України в Кіровоградській області, висновок експерта № 581 від 20.04.2013 року Кіровоградського відділення Одеського НДІСЕ, договір позички транспортного засобу від 01.10.2012 року. Під час апеляційного розгляду призначити та провести комплексну залізнично-транспортну експертизу на вирішення якої поставити питання, які будуть надані при апеляційному розгляді.

В обґрунтування вимог посилається на те, що під час досудового розслідування не вирішено питання щодо оцінки дій машиніста ОСОБА_12, який є учасником ДТП, про що свідчать висновки експертів № 85 від 10.04.2013 року та № 581 від 20.04.2013 року.

Суд зазначені обставини залишив поза увагою, чим допустив неповноту судового розгляду. У вироку суд врахував лише висновок експерта № 85 від 10.04.2013 року, який на думку сторони захисту не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ. При цьому не наведено мотивів неврахування висновку експерта № 581 від 20.04.2013 року в якому зазначено, що питання стосовно належних дій машиніста тепловозу не вирішувалось, оскільки потребує застосування спеціальних пізнань в галузі залізничного транспорту, що не входить в компетенцію експерта автотехніка.

Вважає, що у разі застосування машиністом тепловозу гальмування раніше, можливо б взагалі уникнути зіткнення, так як мікроавтобус міг би закінчити проїзд залізничного переїзду. Відповідні розрахунки щодо такої можливості по жодній автотехнічній експертизі не проводились. В судовому засіданні стороною захисту заявлялось клопотання про проведення судової автотехнічної експертизи з метою усунення вказаних вище недоліків, але суд відмовив, внаслідок чого залишились недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема щодо виду і міри покарання.

Крім того, зауважив, що суд всупереч вимог ч. 4 ст. 67 КК України визнав обставиною, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином, тоді як ця обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченому злочину.

Також вказав, що судом допущено істотні порушення вимог КПК України, оскільки безпідставно визнано потерпілим власника мікроавтобуса «Мерседес бенс 310» ОСОБА_11, тоді як потерпілим від злочину, передбаченого ст. 286 КК України, може бути особа, якій заподіяно шкоди здоров'ю або життю.

Вирішуючи питання щодо речових доказів суд безпідставно передав мікроавтобус «Мерседес бенс 310» власнику ОСОБА_11, не врахувавши договір позички транспортного засобу укладений між ОСОБА_11 та ТОВ «АТП-15307» від 01.10.2012 року з терміном дії до 01.10.2017 року.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 368 КПК України суд не вирішив питання щодо заходу забезпечення цивільного позову - арешту майна цивільного відповідача ТОВ «АТП-15307» тоді як під час судового розгляду цивільні позивачі подали заяви про залишення позовних заяв без розгляду.

Потерпіла ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду першої інстанції через істотні порушення вимог КПК України і неповноту судового розгляду, та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у суді, який ухвалив вирок, але в іншому складі суддів.

Свої вимоги мотивує тим, що суд розглянув кримінальне провадження без виклику в судове засідання неповнолітніх потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19

Також зауважила, що суд допустив неповноту судового розгляду, оскільки внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження і лікувалася більше ніж 21 день, тобто вважає, що отримані нею тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Під час досудового розслідування судово-медична експертиза проводилася в період її лікування і відповідно висновку експерта тілесних ушкоджень не виявлено. Проте вважає, що експертиза проведена без відповідних медичних документів і передчасно, а суд двічі відмовив у задоволенні поданих нею та представником клопотань про проведення додаткової судово-медичної експертизи і прийняв це рішення без виходу до нарадчої кімнати.

Крім того, під час судового розгляду суд відмовив у задоволенні її та представника клопотання про допит свідків, які зазначені в обвинувальному акті, суд неправильно виклав її показання, що вона надала в судовому засіданні, безпідставно вказав, що вона є потерпілою лише у зв'язку зі смертю її чоловіка, а не у зв'язку з отриманням нею тілесних ушкоджень, внаслідок чого її можуть зобов'язати повернути страхове відшкодування отримане у зв'язку зі спричиненням їй тілесних ушкоджень.

Потерпіла ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним за ч. 3 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

В обґрунтування вимог посилається на те, що за вчинений злочин ОСОБА_4 повинен нести покарання у максимальному розмірі, оскільки внаслідок його дій вона втратила сина, також загинули інші пасажири автобуса. Вважає, що саме такий строк покарання попередить вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Крім цього, зауважила, що суд безпідставно визнав обставиною, що пом'якшує покарання і вказав у вироку, що обвинувачений щиро розкаявся, оскільки він протягом судового розгляду намагався перекласти провину на машиніста потяга.

Представник цивільного відповідача - директор ТОВ «АТП-15307» ОСОБА_9 просить вирок суду першої інстанції змінити, а саме скасувати арешт, накладений на транспортні засоби товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-15307» (код ЄДРПОУ 35939400) ухвалою від 04.04.2013 року слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, речовий доказ - автобус марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, повернути законному володільцю ТОВ «АТП-15307» (код ЄДРПОУ 35939400).

Свої вимоги мотивує тим, що суд всупереч ч. 2 ст. 174 КПК України не розглянув та не вирішив клопотання підприємства про скасування арешту майна і, незважаючи на те, що цивільні позови за заявами потерпілих були залишені без розгляду, не вирішив питання щодо скасування арешту майна при ухваленні вироку, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 174, п.п. 12, 14 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України.

Крім того, вважає, що автобус марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, безпідставно повернутий власнику ОСОБА_11, оскільки на підставі договору позички, тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_17 ТОВ «АТП-15307» належить право користування автобусом строком до 01.10.2017 року.

Представник потерпілого ОСОБА_20 - адвокат ОСОБА_21 подав заперечення на апеляційну скаргу ТОВ «АТП-15307», в яких просить зазначену скаргу залишити без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.01.2014 року в частині передачі за належністю речового доказу - мікроавтобуса марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, його власнику ОСОБА_11 - без змін.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що ОСОБА_4 не мав права укладати з ТОВ «АТП-15307» договір позички мікроавтобуса «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, оскільки видана власником автомобіля ОСОБА_11 довіреність на його ім'я не містила повноважень щодо укладення цивільних і господарських договорів.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_5, представника цивільного відповідача ОСОБА_10, які підтримали свої апеляційні скарги та просили задовольнити, а скарги потерпілих просили залишити без задоволення. Заслухавши думку прокурора, який заперечив проти апеляційних скарг сторони захисту, цивільного відповідача та потерпілих, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції. Перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляцій, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково, апеляційна скарга представника цивільного відповідача - директора ТОВ «АТП-15307» ОСОБА_9 підлягає задоволенню, апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають залишенню без задоволення, а вирок суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за обставин, встановлених вироком під час судового розгляду, є правильним, оскільки ґрунтується на об'єктивному, повному і всебічному досліджені доказів, зібраних у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та правильно оцінених судом.

В суді першої інстанції ОСОБА_4 свою винуватість визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, підтвердив час, місце, спосіб вчинення злочину, що відповідає обставинам викладеним в обвинувальному акті. Поряд з цим пояснив, що при під'їзді до залізничного переїзду не працювала звукова сигналізація, а машиніст тепловозу не подавав сигнали про те, що він наближається до переїзду, також була погана видимість у зв'язку з тим, що біля переїзду насаджені високі дерева тополі.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції ретельно перевірив наведені доводи обвинуваченого, дав їм належну оцінку, як необґрунтованим, і таким, що повністю спростовуються зібраними у справі належними і допустимими доказами, на підставі яких зроблено правильний висновок про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема:

Показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що вона 09.03.2013 року із своїм чоловіком ОСОБА_15, на маршрутному автобусі яким керував ОСОБА_4, їхала в сторону м. Кременчук. ЇЇ чоловік сів на заднє сидіння автобуса, вона сиділа на передньому сидінні. Біля залізничного переїзду вона почула різкий удар в автобус, автобус розвернуло. Коли вони вийшли з автобуса вона побачила, що тепловоз вдарив автобус в задню частину, в те місце де сидів її чоловік, який загинув на місці події.

Показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка пояснила, що загиблий ОСОБА_15, є її сином. Від невістки вона дізналася, що її син загинув на залізничному переїзді, так як автобус, в якому він їхав зіткнувся з тепловозом.

Показаннями потерпілого ОСОБА_17, який пояснив, що 09.03.2013 року він їхав в сторону м. Кременчук на маршрутному автобусі, яким керував ОСОБА_4, біля переїзду він почув різкий удар в задню частину автобуса. Коли він вийшов з автобуса, то побачив, що маршрутне таксі зіткнулося із тепловозом. Ні гудка тепловоза ні звукової сигналізації він не чув.

Показаннями потерпілої ОСОБА_16, яка пояснила, що 09.03.2013 року вона їхала в маршрутному таксі, яким керував ОСОБА_4 На залізничному переїзді вона почула удар в їхній автобус, ні звукової сигналізації, ні гудка тепловоза вона не чула. В ДТП їй спричинено легкі тілесні ушкодження.

Показаннями свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що вона обслуговує переїзд на якому сталася ДТП. 09.03.2013 року коли тепловоз доїжджав до переїзду у неї на пульті загорілася лампочка, що свідчить про справність звукової сигналізації. Машиніст тепловоза по рації повідомив про ДТП.

Показаннями свідка ОСОБА_23, який пояснив, що він дозволив ОСОБА_4 виїжджати з АТП, ставив штамп у відповідних документах. Механік оглядав стан автомобіля, автомобіль був в справному стані.

Показаннями свідка ОСОБА_24, яка пояснила, що свідком події вона не була, в її обов'язки входить оглядати колії, чистити переїзд. 09.03.2013 року о 10.00 годині вона була на переїзді, де сталася ДТП.

Показаннями свідка ОСОБА_25, який пояснив, що він працював начальником ДЕПО і йому повідомили по телефону про зіткнення тепловоза із маршруткою. Він виїжджав на місце ДТП та бачив місце події.

Показаннями свідка ОСОБА_26, яка пояснила, що вона працює фельдшером в АТП м.Кременчук. 09.03.2013 року вона перевіряла стан здоров'я ОСОБА_4, він був адекватним. Потім проставила штамп в маршрутному листі, що він здоровий.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що він працює машиністом. 09.03.2013 року він рухався в бік с.Недогарки на тепловозі ЧМЕЗ-3188 зі швидкістю руху 50 км/год. Помічник закричав йому «Тормози, автобус», він не бачив автобус на переїзді, але почав тормозити. Відстань від поїзда до переїзду він не пам'ятає. Під'їжджаючи до переїзду він дав три звукові сигнали. При бесіді з ОСОБА_4, останній йому сказав, що він не побачив поїзд, а коли побачив думав, що встигне проскочити.

Показаннями свідка ОСОБА_27, який пояснив, що 09.03.2013 року він працював на тепловозі ЧМЕЗ-3188 помічником машиніста ОСОБА_12 Тепловоз рухався зі швидкістю 50 км/год. При наближенні до переїзду він побачив автобус, він закричав машиністу «Тормози», але затормозити вони не встигли та відбулося зіткнення тепловоза з маршрутним таксі. Машиніст перед переїздом подавав три звукові сигнали.

Показаннями свідка ОСОБА_28, який пояснив, що працює старшим механіком на залізниці. 09.03.2013 року він був на роботі, йому повідомили про ДТП. Виїхавши на місце він побачив розбиту маршрутку, удар був в задню частину маршрутки, він склав акт.

Показаннями свідка ОСОБА_29, яка пояснила, що вона їхала в автобусі, яким керував ОСОБА_4, на сидінні за водієм. Водій їхав спокійно, вона бачила поїзд на мосту Кременчуцької ГЕС. Сигнал на переїзді не чула, шуму поїзда також, в салоні автомобіля було тихо.

Показаннями свідка ОСОБА_30, яка пояснила, що вона їхала 09.03.2013 року на маршрутному таксі, яким керував ОСОБА_4 із м.Світловодськ в с.Власівку. На переїзді ні звукової сигналізації ні гудка тепловоза вона не чула.

Показаннями свідка ОСОБА_31, який пояснив, що він їхав на маршрутному таксі, в с. Власівку зі Світловодська. Він сидів зправа в автобусі, дивився у вікно, поїзда не бачив, звукової сигналізації не чув. В автомобілі було тихо, водій по телефону не розмовляв, радіо було вимкнено.

Допитані судом потерпілі ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, не були очевидцями події 09.03.2013 року, однак під час ДТП загинули їх близькі родичі. Допитані судом свідки ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_3, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_46, ОСОБА_40 не були очевидцями події 09.03.2013 року.

Крім того, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення об'єктивно підтверджується наданими стороною обвинувачення належними і допустимими доказами, які всебічно перевірені судом першої інстанції, а саме:

протоколом огляду місця події від 10.03.2013 року, згідно якого в кабінеті начальника ВВО філії «Кременчуцька ГЕС» вилучений диск з відеозаписом архіву відеоспостереження з автоматичної системи відеоспостереження лівобережного устою водозливної греблі. (а.кп 54-55);

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 09.03.2013 року, згідно якого під час огляду місця дорожньо-транспортної події встановлено, що залізничний переїзд регульований в робочому стані. (а.кп 40-42);

протоколом огляду транспортного засобу автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно якого виявлено пошкодження задньої правої частини автомобіля, пошкоджені задні праві вікна автомобіля , двері, бампер (а.кп 43-48);

протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно якого транспортний засіб після технічного контролю визнано технічно справним (а.кп 76-78);

протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2013 року з участю свідка ОСОБА_30, згідно якого слідча дія проводилася в місці зіткнення автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 з тепловозом ЧМЕЗ-3188 (а.кп 235-238);

протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2013 року з участю свідка ОСОБА_41, згідно якого слідча дія проводилася в місці зіткнення автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 з тепловозом ЧМЕЗ-3188 (а.кп 239-242);

протоколом проведення слідчого експерименту від 16.04.2013 року з участю свідка ОСОБА_27 на місці ДТП в місці зіткнення автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 з тепловозом ЧМЕЗ-3188 (а. кп 243-246);

протоколом проведення слідчого експерименту від 22.03.2013 року з участю обвинуваченого ОСОБА_4 (а.кп 121-129);

висновком експерта від 10.04.2013 року № 85, згідно якого в дорожній обстановці що склалася, згідно наданих вихідних даних водій автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4, повинен був діяти у відповідності до вимог п.2.3. (б.п.20.2, п.20.3, п.20.5(в) (г) Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці і при своєчасному належному виконанні вказаних вимог ПДР України, водій автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, мав у своєму розпорядженні технічну можливість уникнути умов, які в подальшому призвели до зіткнення автомобіля з диспетчерським тепловозом ЧМЕЗ-3188 (а.кп 221-226);

протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_12, згідно якого слідча дія проводилася в місці зіткнення автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 з тепловозом ЧМЕЗ-3188 (а.с.133-139).

висновком експерта від 28.03.2013 року, згідно якого рульове управління, ходова частина, та гальмівна система автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент огляду та на момент настання розглянутої події знаходилось в працездатному стані. (а.кп 198-201);

висновком експерта транспортно-трасологічної експертизи від 09.03.2013 року, згідно якого первинний контакт відбувся стосовно автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, задньої правої бокової частини кузова з передньою правою частиною захисного листа тепловоза ЧМН- 3 (а.кп 207-214);

висновком експерта судово-медичної експертизи від 11.03.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_13 настала від травматичного шоку як наслідок політравми (а.кп 163-165);

висновком експерта судово-медичної експертизи від 10.03.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_14 настала від травматичного шоку як наслідок політравми (а.кп 168-170);

висновком експерта судово-медичної експертизи від 11.03.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_15 настала від ушибу головного мозку як результат відкритої черепно - мозкової травми з переломом кісток основи черепа (а.кп 172-174);

Оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази і доводи апеляційних скарг в їх сукупності, колегія суддів вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена, а суд першої інстанції розглянувши матеріали кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Доводи сторони захисту щодо неповноти досудового розслідування та судового слідства, в тому числі з підстав, що не надано оцінки діям іншого учасника ДТП - машиніста тепловоза ОСОБА_12 та не проведено з цього питання судову експертизу, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що постановою слідчого СВ ЛВ на ст. Кременчук УМВС України на Південній залізниці від 29.03.2013 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях локомотивної бригади тепловозу ЧМЕ 3 № 3188, а саме машиніста тепловоза - ОСОБА_12 та помічника машиніста ОСОБА_27 Досудовим розслідуванням встановлено відсутність порушення правил безпеки руху на залізничному транспорті та відповідність дій машиніста і його помічника в умовах ДТП, що мала місце 09.03.2013 року. Зазначене рішення органу досудового розслідування не скасоване (т. 1 а.к.п.138-141).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 85 від 10.04.2013 року встановлено, що саме невідповідні вимогам п.п. 2.3 «б», 20.2, 20.3, 20.5 «в», «ґ» ПДР України, дії водія автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 призвели до зіткнення автомобіля з диспетчерським тепловозом ЧМЭЗ-3188.

Твердження захисника ОСОБА_6 про невідповідність висновку № 85 від 10.04.2013 року вимогам п. 1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки підстав для сумніву у повноті, обґрунтованості та об'єктивності вказаного висновку, відповідно до поставлених запитань та в межах компетенції експерта, не встановлено.

Крім того, під час апеляційного розгляду за клопотанням захисника ОСОБА_6 досліджено висновок автотехнічної експертизи від 24.04.2013 року № 581, яка проведена Кіровоградським відділенням Одеського НДІСЕ, висновок якої щодо невідповідності дій обвинуваченого ПДР України аналогічний висновку судово-автотехнічної експертизи № 85 від 10.04.2013 року, яка проведена НДЕКЦ УМВС України. Також, з урахуванням додаткових даних висновком автотехнічної експертизи від 24.04.2013 року № 581 встановлено, що машиніст диспетчерського тепловозу ЧМЭ 3-3188 не мав у своєму розпорядженні технічну можливість зупинити керований ним тепловоз до лінії руху автомобіля «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, і тим самим не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Припущення сторони захисту, що у випадку застосування машиністом гальмування тепловозу раніше, можливо було б взагалі уникнути зіткнення мікроавтобусу та тепловозу, не є підставою для проведення експертизи та не узгоджуються з вимогами п. 1.4 ПДР України, відповідно якого кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Не спростовують висновків суду, з урахуванням досліджених судом письмових доказів, показань машиніста ОСОБА_12 та його помічника ОСОБА_27, також і доводи захисту, що деякі пасажири маршрутного таксі не чули звукової сигналізації на переїзді та сигналу тепловоза.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом першої інстанції призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК України в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України, за якою його засуджено.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, судом в повній мірі враховано тяжкість кримінального правопорушення.

Характеризуючи особу обвинуваченого, суд обґрунтовано вказав, що ОСОБА_4 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога і психіатра, раніше не судимий, одружений на утриманні має неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом'якшує покарання обґрунтовано визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання під час апеляційного розгляду не встановлено. Колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки, завдані злочином.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України за кваліфікуючою ознакою «діяння, що спричинили загибель кількох осіб», що є тяжкими наслідками, завданими злочином, а тому, ще раз враховувати дану обставину як обтяжуючу при призначенні покарання суд не може.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_4 покарання суд в повній мірі врахував характеризуючі його особу дані, обставини, що пом'якшують йому покарання, тяжкість, характер та наслідки у виді загибелі трьох людей, вчиненого кримінального правопорушення, думки потерпілих, які наполягали на реальному відбуванні обвинуваченим покарання. У зв'язку з цим, судом зроблено правильний висновок, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням основного покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням та призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстав для призначення більш м'якого покарання, в тому числі із застосуванням ст. 69, 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо суворості призначеного обвинуваченому покарання та необхідності призначення більш м'якого є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Безпідставними, з огляду на вище викладене, колегія суддів визнає доводи потерпілої ОСОБА_8, щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, а тому апеляція потерпілої задоволенню не підлягає.

Апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_7, враховуючи викладені в ній вимоги, також задоволенню не підлягає, оскільки апелянтом не наведено підстав, передбачених ст.ст. 412, 415 КПК України, для призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. Посилання як на порушення, на те, що судом жодного разу в судове засідання не викликались неповнолітні потерпілі ОСОБА_18 та ОСОБА_19, колегія суддів не приймає до уваги. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.06.2013 року потерпіла ОСОБА_7 була визнана законним представником неповнолітніх потерпілих, та своєчасно повідомлялась судом про час і місце судового розгляду (а.кп 135 т. 1). Доводи щодо неповноти судового розгляду, що наведені в апеляції, не є підставою для призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає слушними доводи апеляцій захисника ОСОБА_6 та представника цивільного відповідача - директора ТОВ «АТП» ОСОБА_9, щодо недотримання судом вимог КПК України під час вирішення питання про долю речового доказу - автобус марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, а також порушення щодо неприйняття рішення про скасування арешту майна.

Так, відповідно оскаржуваного вироку суд першої інстанції ухвалив речовий доказ - автобус марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, передати за належністю власнику ОСОБА_11, однак рішення в цій частині взагалі не мотивував.

Судом залишено поза увагою, що автобус марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно договору позички транспортного засобу від 01.10.2012 року, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_43 (зареєстрований за № 995 ), переданий представником ОСОБА_11 - ОСОБА_4 у безоплатне тимчасове користування ТОВ «АТП-15307». Строк позички складає п'ять років, тобто з 01.10.2012 року по 01.10.2017 року. Відомостей про дострокове розірвання цього договору немає. За таких обставин автобус марки «Mersedes Benz 310 D», реєстраційний номер НОМЕР_2, підлягає поверненню ТОВ «АТП-15307» в користуванні якого знаходиться даний транспортний засіб. Доводи в запереченнях представника ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 щодо незаконності договору позички транспортного засобу від 01.10.2012 року, тобто недійсності правочину, не є предметом розгляду в рамках даного кримінального провадження. Вказане питання вирішується в порядку цивільного судочинства.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2013 року з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні накладено арешт на транспортні засоби, які зареєстровані за ТОВ «АТП 15307» .

Перевіркою встановлено, що всі заявлені потерпілими в кримінальному провадженні цивільні позови, за їх заявами, ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.06.2013 року залишені без розгляду.

У зв'язку з викладеним, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, в межах апеляційних вимог, колегія суддів вважає за необхідне скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2013 року на транспортні засоби, які зареєстровані за ТОВ «АТП 15307» .

Таким чином апеляційні вимоги захисника ОСОБА_6 в цій частині та апеляційні вимоги директора ТОВ «АТП-15307» ОСОБА_9 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача - директора ТОВ «АТП-15307» ОСОБА_9, - задовольнити.

Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, залишити без задоволення.

Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_4 - тяжкі наслідки, завдані злочином.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.04.2013 року на транспортні засоби:

автобус ПАЗ 32051-110-СПГ., реєстраційний номер НОМЕР_18, 2005 року випуску; легковий автомобіль DAEWOO LANOS TF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску; автобус ПАЗ-32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_4, 2002 року випуску; легковий автомобіль KIA SORENTO, реєстраційний номер НОМЕР_19, 2012 року випуску; автобус ПАЗ 4234, реєстраційний номер НОМЕР_5, 2006 року випуску; автобус ПАЗ 32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_6, 2004 року випуску; автобус ПАЗ 32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_7, 2005 року випуску; автобус ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_8, 2008 року випуску; автобус ПАЗ 32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_9, 2005 року випуску; автобус ПАЗ 32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_10, 2002 року випуску; автобус ПАЗ 32051-11-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_11, 2005 року випуску; автобус ПАЗ-32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_12, 2002 року випуску; автобус ПАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_13, 2002 року випуску; автобус ПАЗ 32051-110-СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_14, 2002 року випуску; автомобіль МАЗ 104-021, реєстраційний номер НОМЕР_15, 2006 року випуску, що зареєстровані за ТОВ «АТП 15307», код 35939400 (Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Київська, 65/2).

Речовий доказ - автомобіль «Mersedes Benz 310D», реєстраційний номер НОМЕР_2 передати законному володільцю Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-15307», код 35939400 (Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Київська, 65/2).

В іншій частині вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченою з моменту отримання її копії.

Судді:

Драний В.В. Поступайло Н.І. Могильний О.П.