Постанова № 39123374, 05.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 28» травня 2014 р. Справа №5023/9857/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

апелянта - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - Давиденко С.О., за довіреністю №13-11-2980 від 28.02.2014 року;

арбітражний керуючий - Саутенко С.О., свідоцтво №НОМЕР_4 від 20.02.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ (вх.№1210Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року по справі №5023/9857/11,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року по справі №5023/9857/11 (суддя Савченко А.А.) затверджено розмір оплати послуг ліквідатору ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Саутенко С.О. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень починаючи з дати його призначення, а саме: за період з 08 жовтня 2013 року по березень 2014 року у сумі 13 814,00 грн.

Затверджено розмір витрат ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Саутенка С.О. на проведення ліквідаційної процедури банкрута у сумі 156,30 грн., а саме: послуги пошти 140,30 грн., оплата судового збору - 8,00 грн., послуги банку - 8,00 грн.

Затверджено розмір оплати послуг колишньому ліквідатору ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Карасаві О.П. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, починаючи з дати його призначення, а саме: за період з 14 лютого 2012 року по 18 липня 2013 року в сумі 38342,00 грн.

Затверджено розмір витрат колишнього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Карасави О.П. на проведення ліквідаційної процедури банкрута у сумі 685,32 грн., а саме: оплата за публікацію оголошення - 630,00 грн., послуги пошти 49,02 грн.

Затверджено розмір витрат колишнього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Карасави О.П. за послуги з продажу на аукціоні ТБ «Всеукраїнський торгівельний центр» майна, що належить ФОП ОСОБА_3, на підставі угоди №б/н на організацію та проведення аукціону з продажу нерухомого майна від 25.02.2012 року в сумі 23040,00 грн.

Затверджено витрати, понесені за надання Приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 нотаріальної послуги за прийняття у депозит грошових сум в розмірі 3840,00 грн., отриманих від реалізацій майна боржника ФОП ОСОБА_3

Визначено порядок використання грошових коштів, отриманих від реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_3 наступним чином:

- перерахувати грошові кошти в сумі 13814,00 грн. на р/р №26205123717001 в ПАТ «Полтава - банк», МФО 331489, код 2737004757 за послуги ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка С.О.

- перерахувати грошові кошти в сумі 156,30 грн. на р/р №26205123717001 в ПАТ «Полтава - банк», МФО 331489, код 2737004757 за витрати ліквідатора арбітражного керуючого Саутенка С.О. на проведення ліквідаційної процедури боржника;

- перерахувати грошові кошти в сумі 38342,00 грн. на р/р №26208526242201 в ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940, код 2998910356, за оплату послуг колишнього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Карасави О.П. за час здійснення ним ліквідаційної процедури банкрута;

- перерахувати грошові кошти в сумі 685,32 грн. на р/р №26208526242201 в ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940, код 2998910356, за витрати колишнього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Карасави О.П. на проведення ліквідаційної процедури боржника;

- перерахувати грошові кошти в сумі 23040,00 грн. на р/р №26007378014286.980 в банку ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, код ЄДРПОУ 37875935, за витрати колишнього ліквідатора боржника арбітражного керуючого Карасави О.П. на оплату послуг з продажу майна, що належить ФОП ОСОБА_3, на аукціоні ТБ «Всеукраїнський торгівельний центр» на підставі угоди №б/н на організацію та проведення аукціону з продажу нерухомого майна від 25.02.2012 року;

- перерахувати грошові кошти в сумі 3840,00 грн., отриманих від реалізації майна боржника ФОП ОСОБА_3 на р/р №26203578025653 в ПАТ «Ідея Банк», МФО 336310, код 3050223256, за витрати, понесені за надання приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 нотаріальної послуги за прийняття на депозит грошових сум;

- перерахувати грошові кошти в сумі 112122,38 грн. на р/р №29095133409050 в ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, код 20025456, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра».

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить прийняти постанову про часткове скасування ухвали суду від 22.04.2014 року, згідно якої виключити з порядку використання коштів, отриманих від продажу майна ФОП ОСОБА_3, визнаного банкрутом, яке перебувало в заставі ПАТ «Комерційний банк «Надра», оплату послуг ліквідаторів Карасави О.П. у сумі 38342,00 грн. та Саутенка С.О. у сумі 13814,00 грн., та змінити ухвалу в частині часткового погашення кредиторських вимог ПАТ «Комерційний банк «Надра», збільшивши суму погашення до 164268,38 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням приписів ч. 2 ст. 26, ст. 31, ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На думку скаржника, визначення судом порядку використання коштів, отриманих від продажу майна підприємця, визнаного банкрутом, що перебувало в заставі ПАТ «КБ «Надра», для оплати послуг ліквідаторів Карасави О.П. у сумі 38342,00 грн. та Саутенка С.О. у сумі 13814,00 грн. є незаконними, а зазначені кошти мають бути використані на часткове погашення кредиторських вимог банку.

Апелянт вказує, що п-т. «г» п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, віднесено витрати на оплату праці арбітражних керуючих (ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону. Однак, у зв'язку із обставиною, що ст. 27 Закону виключена, правові підстави для віднесення до витрат, пов'язаних з провадженням справи про банкрутство, витрати на оплату праці арбітражних керуючих - відсутні.

Крім того, апелянт зазначає, що повноваження ліквідатора Карасави О.П. припинилися з 18.07.2013 року, а на підставі ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України він не входить до складу учасників процесу. Таким чином, Саутенко С.О. не мав права представляти інтереси Карасави О.П. без належної довіреності на представництво інтересів. Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, і не маючи правових підстав, розглянув заяву Карасави О.П., який не є учасником судового процесу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

21.05.2014 року арбітражний керуючий Саутенко С.О. надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3426), в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року по справі №5023/9857/11 залишити без змін, а скаргу ПАТ «КБ «Надра» - без задоволення.

Саутенко С.О. вказує, що арбітражні керуючі виконували обов'язки ліквідатора у певні періоди часу, а у відповідності до вимог законодавства вони мають право на отримання коштів, які були нараховані за період виконання обов'язків і які, крім того, були затверджені ухвалами суду.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Арбітражний керуючий Саутенко С.О. проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2011 року прийнято заяву ФОП ОСОБА_3 до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 49-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

14.02.2012 року за результатами розгляду судом першої інстанції прийнято постанову, якою визнано ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

З дня прийняття господарським судом постанови припинено підприємницьку діяльність банкрута; скасовано арешти, що накладені на майно боржника, інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Карасаву Олега Петровича, якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Крім того, вказаною постановою затверджено оплату праці ліквідатора Карасава О.П. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.

Ухвалою суду від 06.10.2013 року задоволено заяву Карасави О.П. про припинення його повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_3 Припинено обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Карасави О.П. Призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Саутенко С.О., якого зобов'язано надати до суду докази в підтвердження здійснення ліквідаційних дій, передбачених постановою господарського суду Харківської області від 14.02.2012 року.

В подальшому, ухвалою суду від 21.11.2013 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Саутенка С.О. про встановлення оплати послуг арбітражного керуючого і встановлено оплату послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_3 по справі №5023/9857/11 арбітражному керуючому Саутенка С.О. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

20.03.2014 року арбітражний керуючий Саутенко С.О. звернувся до господарського суду з клопотанням про розподіл коштів.

18.04.2014 року арбітражний керуючий Карасава О.П. звернувся до суду із заявою про затвердження оплати послуг ліквідатора та затвердження розміру витрат ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури.

22.04.2014 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що відповідно до ст.ст. 1, 3-1, 24, 29, 30, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором були здійснені всі необхідні роботи по ліквідації банкрута з дотриманням вимог діючого законодавства та в матеріалах справи містяться всі докази.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до ч. 10-14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

За приписами норм абзацу 1 ч. 12 ст. 31 Закону України про банкрутство, то названий закон розрізняє декілька видів компенсацій арбітражному керуючому, а саме, оплата його послуг за виконання покладених на нього судом відповідних обов'язків у справі про банкрутство (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією), а також відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вже зазначалося та вбачається із матеріалів справи, провадження у даній справі здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регламентує спрощену процедуру банкрутства і не передбачає створення комітету кредиторів.

Отже, за умови ліквідації підприємства за спрощеною процедурою банкрутства, яка не передбачає створення комітету кредиторів, відповідні дії провадяться за відсутністю даного елемента та тільки судом, в провадженні якого знаходиться така справа.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», виникнення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на оплату наданих послуг пов'язане із виконанням арбітражним керуючим, в даному випадку ліквідатором, покладених на нього Законом обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Згідно зі ст. 25 Закону ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Відповідно ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий при реалізації своїх прав та обов'язків зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатором Саутенком С.О. були здійсненні дії щодо ліквідації банкрута, визначені постановою суду першої інстанції.

Крім того, як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2013 року встановлено оплату послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражному керуючому Саутенку С.О. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним свої повноважень.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що оплата послуг арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, є обов`язковою та є платою за послуги арбітражного керуючого.

Саутенком С.О. надано до матеріалів справи відповідний розрахунок розміру оплати послуг, викладений в уточненому клопотанні про розподіл коштів від 22.04.2014 року за час здійснення ним своїх повноважень за період з 08.102013 року (з моменту призначення) по березень 2014 року, де сума оплати праці ліквідатора склала 13814,00 грн., виходячи із розрахунку дві мінімальні заробітні плати, як визначено ухвалою суду.

Таким чином, враховуючи, що ліквідатором провадилися дії, направлені на ліквідацію боржника, а також те, що надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого (ліквідатора) відбувається на платній основі, послуги ліквідатора у цій справі про банкрутство у будь-якому випадку мають бути оплачені, і суд першої інстанції правомірно задовольнив таке клопотання.

Щодо задоволення заяви арбітражного керуючого Карасави О.П. від 24.02.2014 року про сплату грошових коштів в сумі 44410,00 грн. за виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_3 у період з 14.02.2012 року по 07.10.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою від 14.02.2014 року встановлено оплату послуг ліквідатору боржника - арбітражному керуючому Карасаві О.П. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця.

Арбітражний керуючий Карасава О.П. виконував повноваження ліквідатора ФОП ОСОБА_3 з 14.02.2012 року (з моменту винесення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) до 18.07.2013 року, оскільки ним не було замінено у встановлений шестимісячний строк ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що безпідставним є нарахування відповідних сум за період з 19.07.2013 року по 07.10.2013 року. Проте, вимога про затвердження оплати праці колишнього ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Карасави О.П. у частині затвердження розміру оплати послуг за період з 14.02.2012 року по 18.07.2013 року в сумі 38342,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки вона підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно затвердив розмір оплат послуг арбітражного керуючого Саутенка С.О. та Карасави О.П., оскільки такі дії відповідають приписам ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 9 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з основного рахунку проводяться виплати, зокрема, щодо сплати витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Арбітражні керуючі просили відшкодувати понесені ними витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3

Витрати арбітражного керуючого Карасави О.П. на здійснення ліквідаційної процедури складаються з витрат: на винагороду біржі за організацію та проведення торгів (12 % від вартості реалізованого майна, п. 3.2 угоди) в сумі 23040,00 грн., на публікацію оголошення в сумі 630,00 грн., послуги пошти в сумі 49,02 грн., послуги банку в сумі 6,30 грн., послуги нотаріусу в сумі 3840,00 грн.

Витрати арбітражного керуючого Саутенка С.О. на здійснення ліквідаційної процедури складаються з витрат: на послуги пошти в сумі 140,30 грн., на оплату судового збору за отримання копії постанови по справі №5023/9857/11 в сумі 8,00 грн., на послуги банку в сумі 8,00 грн.

Вищевказані витрати арбітражного керуючого Карасави О.П. та арбітражного керуючого Саутенка С.О. є невід'ємними складовими ліквідаційних витрат, оскільки є фактичними, дійсними та спрямованими на забезпечення виконання ліквідаційної процедури.

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно затвердив звіти про відшкодування витрат арбітражного керуючого Карасави О.П. та арбітражного керуючого Саутенка С.О., оскільки вони підтверджені належними доказами та є такими, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до абз.3 ч.7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Частиною 1 ст. 49 Закону України про банкрутство передбачено, що до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Згідно ч. 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює черговість задоволення вимог кредиторів.

При цьому пункт "г" ч. 1 ст. 31 Закону України про банкрутство визначає, що у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Разом з тим, відповідно до абз. 2 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (особливості задоволення вимог кредиторів громадянина-підприємця, визнаного банкрутом) вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії,

у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця;

у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги.

За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори або приватного нотаріуса для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2. п. 9 Глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, видача з депозиту грошових сум або цінних паперів здійснюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця. На заяві нотаріусом здійснюється службова відмітка про встановлення особи депонента, ліквідатора громадянина-підприємця, реквізити документа, на підставі якого особу було встановлено, та вказується документ, що підтверджує право на одержання депозитних сум (свідоцтво про право на спадщину, рішення суду, довіреність тощо). Видача банками грошових сум депонентам проводиться на підставі платіжних доручень приватних нотаріусів шляхом безготівкового перерахування на рахунок депонента або переказу коштів для виплати депоненту готівкою в банку.

Ліквідатором надано до матеріалів справи докази на підтвердження продажу ліквідатором майна банкрута, отримання та знаходження грошових коштів у сумі 192000,00 грн. на депозитному рахунку приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розподіл та направлення на задоволення вимог кредиторів коштів, які знаходяться на депозитному рахунку приватного нотаріуса, що узгоджується з нормами відповідних статей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого (ліквідатора) відбувається на платній основі, а отже, послуги ліквідатора мають бути оплачені. Крім того, за своїм змістом оплата послуг ліквідатора та витрати ліквідатора, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, не є кредиторськими вимогами, а отже не підлягають визнанню як погашені і не можуть бути несплаченими.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що виключення ст. 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» свідчить про відсутність правових підстав для віднесення до витрат, пов'язаних з провадженням справи про банкрутство, витрати на оплату праці арбітражних керуючих, оскільки виключення названої статті з Закону не відміняє положень ст. 31 та ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які визначають, що є витратами ліквідатора і в яку чергу провадиться їх погашення.

Стаття 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року по справі №5023/9857/11 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.04.2014 року по справі №5023/9857/11 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.С. Хачатрян