Ухвала суду № 39122949, 03.06.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/863/14-ц Провадження № 22-ц/772/1820/2014Головуючий в суді першої інстанції:Ганкіна І. А.Категорія: 30Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

при секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 травня 2014 року у цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення сум сплаченої тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, -

встановила :

В лютому 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 31 березня 2011 року до позивача по справі звернулась жителька с. Гуменне АДРЕСА_1 ОСОБА_3 за призначенням тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, оскільки аліменти від батька своєї дитини ОСОБА_2 згідно постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 27 червня 1996 року про стягнення аліментів вона не отримувала.

На підставі поданих документів, передбачених пунктом 6 Порядку призначення та виплати тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 ОСОБА_3 було призначено тимчасову допомогу з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2013 року в сумі 10 573 грн.20 коп. В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 в період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2013 року не сплачував аліменти і фактично аліменти гр. ОСОБА_3 на їхню спільну дитину отримала за рахунок коштів держави на загальну суму 10 573 грн. 20 коп., відповідач на повідомлення в добровільному порядку виплатити вищевказану суму не відреагував, та в зазначений термін дані кошти не повернув, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 05 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 10 573, 20 грн. як таких, що виплачені з Державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначав, що висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 отримувала тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів не відповідають обставинам справи, судом не з'ясовано чи має можливість відповідач утримувати спільну з позивачем дитину, оскільки на його утриманні перебуває дитина-інвалід від іншого шлюбу, яку потрібно постійно доглядати, коштів на її утримання у батьків не вистачає, крім того відповідач також хворіє, при цьому у 2012 році він звільнився з роботи. Таким чином доходів на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 він не має. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення відповідних виплат ОСОБА_3

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_1 від 26.01.1996 року ( а.с. 3 ) .

Довідками відділу ДВС Вінницького РУЮ про неотримання аліментів підтверджується, що ОСОБА_3 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 (а.с. 4, 7, 10, 12, 15,16, 17, 20, 25, ), тому на підставі поданих нею до органу праці та соціального захисту населення Вінницького району заяв ( а.с. 5 -6, 8-9, 11, 13-14, 18-19, 21 ) їй було призначено соціальну допомогу.

Обставини виконання Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації свого обов'язку переведення даних коштів на особовий рахунок ОСОБА_3 на загальну суму 10 573, 20 грн. за період часу з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2013 року підтверджуються копіями рішення позивача про нарахування та цільове відправлення даних коштів тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на рахунок ОСОБА_3 та довідкою Управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації від 22 січня 2014 року (а.с. 56-61, 22-23).

Доказу того, що вказані цільові кошти з рахунку до держави були повернуті суду не подано.

Відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст. 181 СК України, якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Згідно з п. 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Згідно з п. 3 Порядку тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

Відповідно до п. 5 Порядку тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).

Згідно з п. 6 Порядку для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копію свідоцтва про народження дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи: рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.

Згідно з абз. 2 п. 7 , п. 8 Порядку тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

Тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Згідно з п. 12 Порядку якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Як підтверджено матеріалами справи тимчасова допомога ОСОБА_3 призначалась управлінням в зв'язку з тим, що рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується в зв'язку ухиленням від сплати аліментів, на підтвердження чого були надані відповідні довідки з державної виконавчої служби про неотримання аліментів від батька дитини ОСОБА_2

ОСОБА_3 перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації як одержувач тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Таким чином доводи відповідача про те, що судом не встановлено обставин можливості надання ОСОБА_2 допомоги сину ОСОБА_4 не приймаються судом до уваги, оскільки підставою для призначення допомоги та предметом позову було ухилення відповідача від сплати аліментів на дитину та стягнення сум сплаченої допомоги з цих підстав, а не тимчасової допомоги дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину.

Рішення Управління праці та соціального захисту населення про призначення ОСОБА_3 допомоги у зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від сплати аліментів є чинними.

Як вбачається з довідки про доходи за період з липня 2008 року по травень 2012 року ОСОБА_2, виданої ФОП ОСОБА_5, відповідач працював керівником відділу маркетингу та отримував дохід, проте аліменти на утримання ОСОБА_4 не сплачував (а.с.44).

Відповідач не звертався до суду з позовом щодо неможливості сплати заборгованості по аліментах та звільнення від обов'язку їх сплати.

Також ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що неповнолітній син від іншого шлюбу ОСОБА_6 утримується повністю за рахунок коштів батька.

Доводи відповідача про те, що законом встановлено субсидіарний обов'язок держави щодо надання дитині матеріального забезпечення, якщо дитина не отримує аліменти із причин того, що один з батьків не має можливості їх сплачувати, спростовуються ч. 10 ст. 181 СК України та п. 12 Порядку,згідно яких суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Можливість стягнення коштів з платника аліментів ОСОБА_2 виникла з моменту останньої виплати допомоги - у грудні 2013 року (коли дитині виповнилося 18 років).

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та надавши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 05 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Ю.Б. Войтко

З оригіналом вірно: