Постанова № 39122690, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4846/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання дій незаконними та скасування наказу та постанови , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання дій незаконними, скасування наказу та постанови.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі, позивач посилаючись на неналежне застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства та неврахування всіх фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом з матеріалів справи, в зв'язку з тим, що до Держспоживінспекції України надійшов лист Генеральної прокуратури України № 07/1/3-16314-13 від 21.10.2013 року та депутатське звернення народного депутата України № 216-к від 11.10.2013 року, щодо продажу контрафактної та несертифікованої продукції у торгівельній мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот", Держспоживінспекція України листом на ім'я керівників територіальних органів Держспоживінспекції України № 5114-2-7/7 від 06.11.2013 року доручила здійснити позапланові заходи з перевірки продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот" на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів.

Відповідач отримав згоду Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю, на проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", магазин "Фокстрот" м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 69 № 03/7-10185-2013 від 06.11.2013 року, стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів.

Начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області на підставі депутатського звернення № 216-к від 11.10.2013 року, та згоди Держспоживінспекції України № 03/7-10180-2013 від 06.11.2013 року, прийняв наказ № 521 від 13 листопада 2013 року "Про проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності", яким наказав провести перевірку магазину "Фокстрот" ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 69 у термін з 13.11.2013 року по 14.11.2013 року щодо вимог законодавства про захист прав споживачів, норм і правил по конкретному продажу (надання) товару (роботи) послуги.

На підставі вказаного наказу про проведення перевірок, посадовій особі відповідача видано направлення № 02-20/521 від 13 листопада 2013 року на проведення перевірки в магазині "Фокстрот" ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", по вул. Проспект Миру, 69 у м. Хмельницькому у термін з 13.11.2013 року по 14.11.2013 року, з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, правил торгівлі.

Посадовою особою відповідача 13 листопада 2013 року проведена позапланова перевірка в магазині "Фокстрот" ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", по вул. Проспект Миру, 69 у м.Хмельницькому, за результатами якої складено "Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів" № 0465 від 13 листопада 2013 року.

В акті перевірки зафіксовано, що уповноваженою особою позивача створено перешкоди посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів з проведення перевірки якості продукції, а саме: у відмові надати документи, пояснення, довідки, матеріали та інші копії необхідних документів, які характеризують якість продукції.

02 грудня 2013 року начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області прийняв постанову № 2 "Про накладення стягнень", якою постановив за створення перешкод службовим особам у проведенні перевірки якості продукції, а саме: відмова у наданні документів, пояснень, довідок, матеріалів та інших копій необхідних документів, які характеризують якість продукції (пункт 8 частина 1 статті 23) застосувати до ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" штраф в розмірі 61706780 грн.

Вартість реалізованої продукції позивача взята із листа Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року, отриманого на запит Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 764/7/26-15-07-1015 від 21.11.2013 року, згідно якої операції на митній території України за жовтень 2013 року, що оподатковуються основною ставкою становлять 617067800 грн.

Незгода позивача з діями відповідача по проведенні перевірки, встановленні виявлених порушень та застосуванні штрафних санкцій слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено встановлені перевіркою порушення позивачем статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", як наслідок доведено правомірність винесення постанови № 2 від 02 грудня 2013 року "Про накладення стягнень", якою за створення перешкод службовим особам у проведенні перевірки якості продукції, а саме: відмова у наданні документів, пояснень, довідок, матеріалів та інших копій необхідних документів, які характеризують якість продукції (пункт 8 частина 1 статті 23) до позивача застосовано штраф в розмірі 61706780 грн.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду частково погоджується з таким висновком суду першої, а саме в частині правомірності проведення позапланової перевірки та встановлення порушення позивачем вимог статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", однак не може погодитись з сумою обрахованих штрафних санкцій згідно спірної постанови № 2 від 02 грудня 2013 року "Про накладення стягнень", виходячи з наступного.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, визначені Законом України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII від 12.05.1991 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Указом Президента України від 13.04.2011року № 465/2011 затверджено "Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів", згідно частини 1 якого Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 6 Положення № 465/2011 Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку в тому числі перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції.

На підставі Закону України "Про захист прав споживачів", "Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів", наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за N 1337/20075, затверджено "Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі".

Державний ринковий нагляд Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-5 від 05 квітня 2007 року, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Однією із підстав для здійснення позапланових заходів згідно пунктів 4, 7 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Обов'язкові реквізити посвідчення (направлення) визначені частиною 3 статті 7 цього Закону, одними із яких є підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

Дослідження встановлених в судовому засіданні обставин, в розрізі наведених вище норм чинного законодавства, дає суду право зробити висновок про обґрунтованість прийняття відповідачем наказу на перевірку, надання направлення на перевірку вчинено у повній відповідності до норм чинного законодавства, оскільки є підстава для проведення позапланової перевірки-лист Генеральної прокуратури України № 07/1/3-16314-13 від 21.10.2013 року, депутатське звернення народного депутата України № 216-к від 11.10.2013 року, лист Держспоживінспекції України 5114-2-7/7 від 06.11.2013 року, та згода Держспоживінспекції України №03/7-10185-2013 від 06.11.2013 року на проведення позапланової перевірки.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача перед початком перевірки пред'явлено посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надано суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що посадова особа відповідача перед початком перевірки виконала всі вимоги частини 5 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в уповноваженої особи позивача не було законних підстав не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки. При цьому, вручення копії наказу на проведення перевірки уповноваженій особі позивача Законом не передбачено.

Згідно частини 2 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості вказані в частині 6 статті 7 цього ж Закону. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 1 статті 8, статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Здійснивши системний аналіз наведених норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суд апеляційної інстанції дійшов аналогічних висновків що і суд першої інстанції в оскарженій постанові про те, що позивач відмовивши надавати посадовій особі відповідача документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), порушив свій обов'язок встановлений Законом, фактично не допустив посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), в той час як відповідачем повністю дотримано умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю).

За правилами пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що перевіркою встановлено порушення позивачем статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідачем винесено постанову № 2 від 02 грудня 2013 року "Про накладення стягнень", якою застосовано до позивача штраф в розмірі 61706780 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова відповідача є законною, оскільки штраф згідно статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" накладається на суб'єкт господарювання, в даному випадку на ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", відповідно вартість реалізованої продукції за попередній календарний місяць взята відповідачем по суб'єкту господарювання, а не по відокремленому підрозділу, який підлягав безпосередній перевірці.

Разом з цим, не враховано, що порушення було вчинене відокремленим підрозділом юридичної особи, а тому колегія суддів вважає безпідставним визначення розміру штрафних санкцій, що застосовуються за порушення окремого магазину торгової мережі виходячи із загального обсягу реалізованої юридичною особою продукції.

Варто зазначити, що в матеріалах справи наявна ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №822/741/13-а за адміністративним позовом ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зі змісту якої встановлено, що Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області для розрахунку розміру штрафу витребовувалась інформація в податкового органу щодо загальної суми розрахунків в магазині за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122 ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" за серпень місяць 2012 року.

Таким чином, у відповідача була можливість витребувати в податкового органу довідку з інформацією про суму реалізованої продукції, як конкретно для магазину позивача за адресою: м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 69, так і для ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" в цілому, тоді як відповідачем взято для розрахунку штрафу суму операцій на митній території України.

Як зазначалось вище, інформація про вартість реалізованої продукції позивача взята із листа Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року, отриманої на запит Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 764/7/26-15-07-1015 від 21.11.2013 року, однак в зазначеному листі міститься інформація про суму операцій на митній території України за жовтень 2013 року, що оподатковуються ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", а не вартість реалізованої продукції за попередній календарний місяць, як це передбачено вимогами статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Колегія суддів звертає увагу на відмінність понять "операції на митній території України, що оподатковуються" та "вартість реалізованої продукції", ототожнення яких і слугувало причиною невірного обрахунку відповідачем штрафних санкцій.

Крім того, як зазначено в листі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року, інформація взята з декларації з податку на додану вартість ТОВ "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" 35625082 від 20.11.2013 р. До даної декларації включається вартість всіх здійснених позивачем операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, а не тільки грошове вираження операцій з продажу товарів в певній мережі магазинів, тому є неможливим визначення вартості реалізованої продукції на підставі даних з декларації по податку на додану вартість. Для визначення вартості реалізованої продукції потрібно дослідити відповідні бухгалтерські документи, а не податкову звітність позивача.

Суд перевіряє обґрунтованість рішення державного органу, зокрема, й у частині розрахунків. Суд першої інстанції при перевірці оскарженої постанови відповідача, припустився хибного висновку про те, що відповідачем для розрахунку штрафу взята вартість реалізованої продукції за попередній календарний місяць.

Встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Враховуючи те, що відповідачем неправильно зроблено розрахунок штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова №2 від 02 грудня 2013 року "Про накладення стягнень" підлягає визнанню протиправною повністю, оскільки суд не може самостійно нараховувати санкції.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною і скасування постанови відповідача про накладення стягнень є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Решта вимог позивача задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України вважає необхідним скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання дій незаконними та скасування наказу та постанови, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати Постанову про накладення стягнень №2 від 02 грудня 2013 року.

У задоволенні решти позову відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" судові витрати у розмірі 7308 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.