Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"05" червня 2014 р. № 820/4300/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,
за участі секретаря - Браварець К.В.,
за участі : представника позивача - Голіус А.О . (довіреність №010/120/539вп від 02.04.14р.),
представника відповідача - Панькової М.П. (довіреність №07 від 07.11.2013р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд :
- до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель ПРАТ «Харківський ювелірний завод», за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 12. зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати ПРАТ «Харківський ювелірний завод» негайно припинити експлуатацію вказаних будівель з метою проведення в них будь - якої діяльності не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;
- покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель ПРАТ «Харківський ювелірний завод», за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 12, в частині здійснення контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодекс Цивільного захисту України, зазначивши, що висновками акту перевірки суб'єкта господарювання від 26.02.2014 року №92 виявлені порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та які не усунуті відповідачем.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову тим, що він не вбачає, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей та зазначені порушення наявні ще з 2006 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне.
На підставі наказу від 13.02.2014 року № 40 «Про проведення позапланових перевірок об'єктів» та посвідчення на проведення перевірки від 20.02.2014 року № 104 з 20.02.2014 року по 26.02.2014 року Червонозаводським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка виконання ПРАТ «Харківський ювелірний завод» (код ЄДРПОУ: 00227258), за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 12 , за результатами якої складено акт від 26.02.2014 року № 92.
За результатами проведеної перевірки, відповідно до вимог пункту 3.14 Порядку, директору ПРАТ «Харківський ювелірний завод» Токарєву В. О. 26.02.2014 року надано (вручено) акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 26.02.2014 року № 92 . Зауважень до проведеного заходу та Акту у директора ПРАТ «Харківський ювелірний завод» не було , що підтверджується записом директора в акті від 26.02.2014 року № 92 (а.с.29).
В ході перевірки приміщення ПРАТ «Харківський ювелірний завод» за адресою: м. Харків, , проспект Гагаріна, 12 , встановлено, що воно експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, та згідно позовної заяви більшість з наступних порушень створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
П.1 акту: приміщення не дообладнано автоматичною пожежною сигналізацією з виводом сигналу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони.
Згідно п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004 будівлі, приміщення та споруди повинні обладнуватися зазначеними установками відповідно до чинних нормативно-правових актів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників, мати сертифікат якості і бути без дефектів», додаток В «Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежегасіння і тип системи передавання тривожних сповіщень» ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»
П.2 акту: дерев'яні конструкції горищних приміщень виробничих будівель не оброблено вогнезахистним складом.
Згідно п. 4.2.6 НАПБ А.01.001-2004 дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів, якщо в будівельних нормах не зазначені інші вимоги. Пошкодження вогнезахисних покриттів (штукатурки, спеціальних фарб, лаків, обмазок тощо) будівельних конструкцій, горючих оздоблювальних і теплоізоляційних матеріалів, повітроводів, металевих опор та перегородок повинні негайно усуватись.
Після виконання вогнезахисних робіт підрядною організацією за участю замовника має бути складений акт про виконані роботи. Після закінчення термінів дії обробки (просочення) та у разі втрати або погіршання вогнезахисних властивостей обробку (просочення) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки (просочення) слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.
Дерев'яні конструкції володіють підвищеною пожежною небезпекою. Невисока температура спалахування деревини (280-300оС, а при тривалому нагріві - 130оС) призводить до займання конструктивних елементів навіть при незначному осередку.
П.3 акту : вихід на горище не виконано через протипожежний люк з нормовною межею вогнестійкості.
П.4 акту: отвори у протипожежних стінах складських та виробничих приміщень не обладнані захисними пристроями (протипожежними дверима) проти поширення вогню та продуктів горіння.
Згідно п. 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004 отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння.
Відповідно до п. 6.6 ДБН В.1.1-7-2002 виходи через горище на покрівлю слід передбачати по закріплених металевих драбинах, через двері, вікна або люки з розмірами не менше 0,6 м х 0,8 м.
Виходи зі сходових кліток на покрівлю або горище слід передбачати по сходових маршах з площадками перед виходом, через протипожежні двері 2-го типу розмірами не менше 0,75 м х 1,5 м.
У житлових, громадських будинках, адміністративних і побутових будинках промислових підприємств з висотою не більше 15 м від планувальної позначки землі до карнизу покрівлі або верху зовнішньої стіни (парапету) дозволяється влаштовувати виходи на горище або покрівлю зі сходових кліток через протипожежні люки 2-го типу розмірами 0,6 м х 0,8 м по закріплених вертикальних металевих драбинах.
П.5 акту: висоту проходу у виробничому корпусі ведучого в кабінет бухгалтера та кабінет технолога виконано менш ніж 2 м.
П. 6, 7 акту: ширина коридору з приміщення комори №2 виконано менш ніж 1 м. (п.6 акту) та висота проходу на шляху евакуацій з приміщень чоловічої та жіночої роздягальні у виробничому корпусі виконано менш ніж 2 м. (п.7 акту).
П.8 акту: приміщення роздягалень у виробничому корпусі не обладнані евакуаційними виходами безпосередньо назовні .
П.9 акту: сходові клітки в адміністративних та виробничих будівлях не відокремлено від коридорів само зачиняючимися дверима з ущільненнями в притулах
П.12 акту: з кожного поверху всіх будівель не передбачено 2 розсредоточених евакуаційних виходи.
Згідно п. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
Також п. 5.27. ДБН В.1.1.7- 2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва» (далі ДБН В.1.1.7- 2002)закріплено, що висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2,0 м, а їхня ширина - 1,0 м.
Відповідно до п. 5.9 ДБН В.1.1-7-2002 виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:
а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибуль (фойє), сходову клітку;
б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол, (крім холу, зазначеного в підпункті а) пункту 5.22), фойє до сходової клітки або сходів типу С3; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу С3;
в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, зазначеними в підпунктах а) та б), за винятком випадків, обумовлених НД;
г) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів.
Допускається:
д) евакуаційні виходи з цокольних, підвальних та підземних поверхів передбачати через загальні сходові клітки з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху;
е) евакуаційні виходи із фойє, гардеробних, приміщень для паління та санітарних вузлів, розташованих у цокольних, підвальних та підземних поверхах будинків громадського призначення, передбачати у вестибуль (фойє), коридор першого поверху по окремих сходах типу С2.
Згідно п. 5.13 ДБН В.1.1-7-2002 з будинку, з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, обумовлених НД.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід із:
а) приміщення з одночасним перебуванням не більше як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;
б) приміщення площею не більше як 300 м2, розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк з розмірами не менше як 0,6 м х 0,8 м з вертикальними металевими сходами завширшки не менше 0,45 м або через вікно з розмірами не менше як 0,75 м х 1,5 м і з пристосуванням для виходу. Вихід через приямок повинен бути обладнаний металевими сходами (або скобами) в приямку;
в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше 300 м2 та призначених для одночасного перебування не більше 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту б) цього пункту.
П.10 акту: грати на вікнах у виробничих будівлях не виконано розкриваючимися або знімаючимися.
Згідно п. 4.2.14 НАПБ А.01.001-2004 у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
П.11 акту: шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням .
Згідно п. 4.3.8 НАПБ А.01.001-2004 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.
П.13 акту: опорні конструкції для кондиціонерів у віконних отворах виконано з горючих матеріалів .
Згідно п. 5.3.19 НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі НАПБ А.01.001-2004) під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється при встановленні кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій».
П.14 акту: на шляхах евакуації в адміністративному корпусі облицювання стін виконано з горючого матеріалу
Згідно п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004: «Не допускається застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок.
П.15 акту: не проведено перевірку стану установок захисту блискавок .
Згідно п. 5.1.36 НАПБ А.01.001-2004 закріплено, що для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані необхідно регулярно проводити ревізію цих пристроїв: для будівель і споруд I та II категорій захисту від блискавки - щороку, для III категорії - не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акта, в якому вказуються виявлені дефекти. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають негайному усуненню.
П.16 акту: не проведено очищення вентиляційних систем.
Згідно п. 5.3.7 НАПБ А.01.001-2004 вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання повинні проводитися за графіком, затвердженим адміністрацією об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу.
П.17 акту: шляхи евакуації з коридорів виробничих та адміністративних корпусів захаращено меблями, обладнанням та іншими матеріалами .
Згідно п. 4.3.11 НАПБ А.01.001-2004 не допускається захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибулі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину.
П. 4.3.1 НАПБ А.01.001-2004 закріплено, що евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення не задимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм», п. 5.27 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: «Висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2,0 м, а їхня ширина - 1,0 м.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність порушень, вказаних в акті перевірки від 26.02.2014 року № 92 у пунктах 1-17 (згідно переліку порушень вимог законодавства а.с.27-28).
Більш того, представником відповідача під час судового засідання повідомлено, що порушення, зазначені в акті перевірки №92 наявні у приміщенні відповідача ще з 2009 року та раніше з цього приводу відносно відповідача виносився припис від 16.10.09р. , та щодо порушень, зазначених в пунктах 1-12 акту №92 також позивачем фіксувались у приписах від 10.04.06р. та від 24.10.07р.
Зазначене також повідомлено під час судових засідань представником позивача, а саме: під час проведення позапланової перевірки виконання ПРАТ «ХЮЗ» від 26.02.14р. встановлено, що на момент проведення перевірки залишаються невиконаними 17 порушень вимог діючого законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які перенесено до акту перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 26.02.2014 року № 92 з припису на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 16.10.2009 року . Також представника позивача повідомив , що всі виявлені порушення мають місце у виробничих та адміністративних приміщеннях, крім того уповноваженій посадовій особі, яка була присутня під час здійснення перевірки - головному інженеру ПРАТ «ХЮЗ» Бурлака Артему Юрійовичу було вказано на дані порушення по всім приміщенням.
Таким чином, судом встановлено, що у приміщеннях відповідача наявні вищезазначені порушення вимог діючого законодавства, але досить тривалий час відповідачем не здійснено заходів щодо їх усунення.
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно п.2 Правил пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004 - Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Згідно ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" - на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Відповідно до п.1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є не дотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Зазначені порушення, які відповідно до п.1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України є підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування, перелічені в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 26.02.2014 року №92 з посиланнями на НАПБ А.01.001-2004 "Правила пожежної безпеки в Україні".
Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 року № 126, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за 1410/10009 (далі - Правила) та є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами. Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки, чинність яких поширюється на підприємства, установи, організації та інші об'єкти (будівлі, споруди, технологічні лінії тощо), а також житлові будинки, що експлуатуються, будуються, реконструюються, технічно переоснащуються і розширюються, за винятком підземних споруд та транспортних засобів, вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних документах (глава 1 Правил).
Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Беручи до уваги встановлену в ході розгляду справи наявність порушень відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні та не здійснення заходів щодо захисту персоналу та людей , які можуть знаходитись у приміщенні від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій , суд дійшов висновку про те, що наявність вказаних вище порушень свідчить про наявність загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфера техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі, а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум'я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі та безпеку для життя і здоров'я людей від небезпечних чинників пожежі.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що дії під час перевірки не відповідають вимогам законодавства, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.14р., яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПРАТ "Харківський ювелірний завод" до ГУ Державної служби служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій щодо проведення перевірки, за наслідками якої складено акт №92 від 26.02.14р.
Також суд не приймає посилання відповідача на те, що приміщення за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна, 12 , що належать відповідачу, здаються ним в оренду , оскільки зазначене не звільняє відповідача від обов"язку дотримуватись вимог законодавства та усувати порушення, виявлені під час перевірки за актом №92.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ПРАТ "Харківський ювелірний завод" негайно припинити експлуатацію вказаних будівель з метою проведення в них будь - якої діяльності не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
За таких обставин суд приходить до висновку, що суд не має права зобов'язувати юридичну особу, що є відповідачем по справі, вчиняти дії, викладені у позовних вимогах адміністративного позову, та таке право не передбачено Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч.1 ст.257 КАС України - у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Таким чином, обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суд покладає на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Харківський ювелірний завод" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду -задовольнити частково.
До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зупинити повністю експлуатацію будівель ПРАТ «Харківський ювелірний завод», за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 12.
Покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язок щодо забезпечення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель ПРАТ «Харківський ювелірний завод», за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 12, в частині здійснення контролю за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Роз"яснити відповідачу, що він має право подати до Харківського окружного адміністративного суду заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Постанова може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2014 року.
Суддя Шляхова О.М.
Судове рішення № 39122358, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/4300/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: