Ухвала суду № 39120328, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13203/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Напої Плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Напої Плюс" (далі - ТОВ "Напої Плюс") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013 р. №30326552201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 09.08.2013 р. №30326552201.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Напої плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із платниками податків ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Контраст - Миколаїв» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 31.07.2013 р. №170/26-55-22-01/36843876.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 522 347,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 р. №30326552201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 783 521,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 522 347, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 261 174,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено наступні договори:

- з ФОП ОСОБА_3 договір від 05.05.2011 р. №0505/11, відповідно до умов якого ТОВ «Напої Плюс» (замовник) доручає, а ФОП ОСОБА_3 (перевізник) бере на себе зобов'язання по поставці вантажів, які належать замовнику автомобільним транспортом на території України. Кількість та вид вантажу, маршрути, вантажовідправники, графіки прибуття транспорту, сума фрахта визначаються в разових заявках додатково перед кожною поставкою;

- з ТОВ «Контраст - Миколаїв» договір від 10.01.2012 р. №46 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого ТОВ «Напої Плюс» (замовник) доручає, а ТОВ «Контраст-Миколаїв» (перевізник) приймає на себе зобов'язання по доставці довірених йому вантажів, належних замовнику автомобільним транспортом в межах України. Кількість та вид вантажу, маршрути, вантажовідправники, графіки прибуття транспорту, сума фрахта визначаються в разових заявках додатково перед кожною поставкою;

- з ФОП ОСОБА_4 договір від 28.02.2011 р. №28022011, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_4 (продавець) зобов'язується поставляти покупцю визначений договором товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється білий цукор, який являє собою очищену і кристалізовану сахарозу у вигляді окремих кристалів для виробництва лікеро-горілчаних і безалкогольних напоїв.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи належними первинними документами, зокрема: податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами списання зі складу у виробництво товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками

Такі документи містять опис виконаних робіт (наданих послуг), характеристики їх кількісних та якісних показників, обсяг наданих послуг, обсяг товарів, місткість, номер сертифіката відповідності та дату його видачі, місце доставки, вантажоодержувача, вантажовідправника.

При цьому, є необґрунтованими посилання відповідача на відсутність специфікацій та визначення маршрутів слідування в товарно-транспортних накладних, оскільки сама по собі наявність або відсутність окремих документів або помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, з матеріалів справи вбачається, що товар, який поставлявся позивачу замовлявся з метою використання у власній господарській діяльності, а саме у виробництві широкого асортименту напоїв, та в подальшому реалізовувалось по ланцюгу постачання з іншими контрагентами, про свідчать відповідні договори, виконання яких також підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками по особовому рахунку, актами звірки взаєморозрахунків.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтується на висновках актів перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 16.11.2012 р. №8/17-220/НОМЕР_1, від 26.12.2012 р. та акту ДПІ у Подільському районі м. Києва від 24.01.2013 р. №243/17-2-06/НОМЕР_1 щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_3".

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Контраст Миколаїв» зроблені з огляду на той факт, що позивачем не було надано до перевірки регістрів бухгалтерського та податкового обліку щодо відображення господарських операцій із ТОВ «Контраст-Миколаїв».

Висновки щодо порушення позивачем законодавства по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 грунтуються на актах перевірки ДПІ ум. Черкасах від 26.12.2012 р. №345/17-317, від 13.08.2012 р. №152/17-317 щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_4

Однак, зазначені документи стосуються лише господарської діяльності контрагентів та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, відповідачем не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013 р. №30326552201, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.