Постанова № 39120235, 12.05.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року Справа №П/811/735/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» звернулася з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000792202 від 20.09.2013 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 6 113 056,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 3 056 528,00 грн.;

- №0000802202 від 20.09.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 7 926 824,00 грн.;

- №0000812202 від 20.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 16 889 258,00 грн., у тому числі 11 259 505,00 грн. основного платежу та 5 629 753,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000822202 від 20.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 165 609,00 грн., у тому числі 4 110 406,00 грн. основного платежу та 2 055 203,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним за господарською операцією із реалізації Restomon Limited олії соняшникової, придбаної у ТОВ «Кернел-Трейд», отримано прибуток в розмірі 129 332,82 грн. з урахуванням витрат на збут в розмірі 409 016,98 грн. Таким чином, господарські операції із придбання та реалізації олії соняшникової за перевіряємий період були спрямовані на отримання прибутку, а тому ТОВ «АПК-2004» правомірно віднесено до складу витрат, зокрема, витрати з придбання олії соняшникової у ТОВ «Кернел-Трейд».

Позивач також вказує, що з метою виконання умов договорів №168 від 23.08.2012 р. та №184 від 19.09.2012 р. на перевезення вантажів, ТОВ «АПК-2004» укладено з ПрАТ СК «Залізничні шляхи» договори добровільного страхування №К/1128 від 30.08.2012 р. і №К/1130 від 19.09.2012 р., при цьому дохід від виконання договорів перевезення вантажу включає в себе компенсацію витрат на страхування такого вантажу і відображений у рядку 02 Декларації «Дохід від операційної діяльності». Позивач зазначає, що витрати на виплату страхових платежів включені до валових витрат ТОВ «АПК-2004» відповідно до пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «АПК-2004» застраховано ризики, пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: ризики пошкодження, загибелі або втрати всього чи частини вантажів наданих на перевезення.

Також позивач зазначає, що між ним та ПрАТ СК «Залізничні шляхи» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №К/1009 від 21.06.2012 р., у зв'язку з чим до витрат за 2012 рік віднесено суму 123 863,82 грн.

Окрім того, позивач зауважує, що перевіркою встановлено відображення ТОВ «АТП-2004» у складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати понесені на ремонт приміщення, орендованого у ТОВ «Полтаваавтотранссервіс», які не підтверджені відповідними документами та факт використання в межах господарської діяльності не доведений. Водночас позивач стверджує, що орендовані у ТОВ «Полтаваавтотранссервіс» приміщення використовуються у господарській діяльності ТОВ «АТП-2004» як ремонтна база для транспортних засобів, які здійснюють перевезення вантажів у регіоні місця розташування орендованих приміщень, при цьому операції по ремонту орендованих приміщень підтверджуються відповідними документами, а саме: договорами оренди, дефектувальним актом, кошторисом, договором на виконання підрядних робіт, актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт у грудні 2012 року КБ-3.

Разом з тим, позивач вказує, що господарські операції із придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс», ПП «ФАРА-І» та ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД» є реальними, всі придбані товари оприбутковано і використано в господарській діяльності ТОВ «АТП-2004», а тому ним правомірно сформовано витрати та податковий кредит за такими господарськими операціями.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що відповідно до договору №1-АТП-ОС від 27.04.2012 р. ТОВ «АТП-2004» придбало у ТОВ «Кернел-Трейд» олію соняшникову, яка за контрактом №1112-ATE-R від 28.05.2012 р. реалізована Restomon Limited, при цьому в результаті проведення вказаних господарських операцій ТОВ «АТП-2004» отримано збиток в сумі 9 528 890,20 грн., а відтак, на думку податкового органу, позивачем здійснювалася закупівля олії соняшникової з подальшим її експортом з метою заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач вказує, що ТОВ «АТП-2004» в порушення пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України відображено в складі собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати, понесені на ремонт приміщення орендованого у ТОВ «Полтаваавтотранссервіс» в сумі 372 913,56 грн., які не підтверджені відповідними первинними документами та факт використання яких в межах господарської діяльності підприємством не доведено.

Крім того, відповідач зазначає, що ТОВ «АТП-2004» відображено в складі собівартості реалізованої продукції (товарів, послуг) витрати на добровільне страхування товарів за договорами №К/1128 від 30.08.2012 р. та №К/1130 від 19.09.2012 р. за якими вигодонабувачем виступають треті особи, натомість як визначальною ознакою для віднесення витрат на страхування продукції є те, що застрахована підприємством продукція (вантаж) повинна бути продукцією цього платника, тобто перебувати у його власності.

Заперечуючи щодо позовних вимог відповідач зауважує, що перевіркою встановлено факт відображення ТОВ «АТП-2004» у складі адміністративних витрат витрати на добровільне страхування автомобілів за договором №К/1009 від 21.06.2012 р., де вигодонабувачем виступають треті особи, однак страхувальник мав би право включити до витрат суми страхових платежів за договорами страхування транспорту у разі, коли вигодонабувачем при виплаті страхового відшкодування є платник податку - страхувальник.

Також відповідач вказує, що позивачем у перевіряємому періоді сформовано витрати та податковий кредит за господарськими операціями з ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс», ПП «ФАРА-І» та ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», які, на думку податкового органу, не носять реального характеру, оскільки у зазначених контрагентів відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, зокрема, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

12.05.2014 р. у судовому засіданні представником позивача подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, яке письмово погоджене представником відповідача (а.с.247, Т.5).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 12.05.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.248, Т.5), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 31.07.2013 р. по 13.08.2013 р. посадовими особами ГУ Міндоходів у Кіровоградській області та Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до наказу №209 від 08.07.2013 р. (а.с.84, Т.3) проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №53/11-23-22-02/32967654 від 04.09.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ «АТП-2004», на думку відповідача:

- пп.140.1.6 п.140.1 ст.140, пп.138.1.1 п.138.1, 138.2, 138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 11 259 505,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2012 року в сумі 10 003,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 10 888 217,00 грн., за ІV квартал 2012 року в сумі 361 285,00 грн.;

- п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в розмірі 4 110 406,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року в сумі 16 713,00 грн., за травень 2012 року в сумі 772 930,00 грн., за червень 2012 року в сумі 796 813,00 грн., за липень 2012 року в сумі 771 128,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 442 563,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 1 235 676,00 грн., за грудень 2012 року в сумі 74 583,00 грн.;

- п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 Декларації) за травень 2012 року в сумі 227 070,00 грн., за червень 2012 року в сумі 46 001,00 грн., за липень 2012 року в сумі 7 653 753,00 грн.;

- п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012 року в сумі 227 070,00 грн., за липень 2012 року в сумі 46 001,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 5 839 958,00 грн. (а.с.9-61, Т.1).

На підставі акта перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000792202 від 20.09.2013 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 6 113 056,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 3 056 528,00 грн. (форма В1) (а.с.62, Т.1);

- №0000802202 від 20.09.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 7 926 824,00 грн. (форма В4) (а.с.64, Т.1);

- №0000812202 від 20.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 16 889 258,00 грн., у тому числі 11 259 505,00 грн. основного платежу та 5 629 753,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (форма Р) (а.с.66, Т.1);

- №0000822202 від 20.09.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 165 609,00 грн., у тому числі 4 110 406,00 грн. основного платежу та 2 055 203,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (форма Р) (а.с.68, Т.1).

Як встановлено судом, податковим повідомленням-рішення №0000792202 від 20.09.2013 р. відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування за червень, липень та вересень 2012 року, а податковим повідомленням-рішенням №0000802202 від 20.09.2013 р. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень, червень та липень 2012 року, оскільки у зазначених періодах ТОВ «АТП-2004» задекларовано бюджетне відшкодування та від'ємне значення суми податку на додану вартість у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Кернел-Трейд» (а.с.126, Т.3).

Податковим повідомленням-рішенням №0000822202 від 20.09.2013 р. Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 110 406,00 грн. основного платежу, у тому числі:

- 16 667,00 грн. у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за березень 2012 року сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД»;

- 9 481,00 грн. у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за червень 2012 року сум ПДВ за господарськими операціями з ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс»;

- 1 581,00 грн. у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за квітень, вересень 2012 року сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «ФАРА-І»;

- 4 008 094,00 грн. у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за травень, червень, липень, серпень та вересень 2012 року сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Кернел-Трейд»;

- 74 583,00 грн. у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту за грудень 2012 року сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Полтаваавтотранссервіс» (а.с.126, Т.3).

Окрім того, податковим повідомленням-рішенням №0000812202 від 20.09.2013 р. відповідачем збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11 259 505,00 грн. основного платежу, у тому числі:

- 11 615,00 грн. у зв'язку з завищенням витрат в результаті відображення в податковому обліку господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «ФАРА-І», ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс», діяльність яких, на думку податкового органу, спрямована на надання податкової вигоди;

- 10 627 207,00 грн. у зв'язку з завищенням витрат у результаті відображення в податковому обліку господарських операцій нетипового експорту;

- 78 312,00 грн. у зв'язку з завищенням витрат у результаті відображення в податковому обліку господарських операцій з ремонту приміщення, які не підтверджені відповідними первинними документами;

- 516 359,00 грн. у зв'язку з завищенням витрат в результаті віднесення до складу витрат коштів на страхування, де вигодонабувачем виступають треті особи;

- 26 012,00 грн. у зв'язку з завищенням витрат в результаті віднесення до складу витрат коштів на страхування, де вигодонабувачем виступають треті особи (а.с.127, Т.3).

У відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ТОВ «АТП-2004» є, зокрема, вантажний автомобільний транспорт; надання послуг з перевезення речей (переїзду); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (а.с.155, Т.1).

Судом встановлено, що відповідно до договору №1-АТП-ОС від 27.04.2012 р. (а.с.99-100, Т.1) ТОВ «АТП-2004» придбало у ТОВ «Кернел-Трейд» олію соняшникову нерафіновану у кількості 5 980,00 метричних тон на загальну суму без ПДВ - 50 605 750,00 грн. (ПДВ - 10 121 150,00 грн.). При цьому суму 50 605 750,00 грн. віднесено до складу собівартості реалізованого товару за ІІІ квартал 2012 року (а.с.122, 190-195, Т.1), а суму 10 121 150,00 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, а саме: 1 000 000,00 грн. - за травень 2012 року, 833 333,33 грн. - за червень 2012 року, 8 287 816,67 грн. - за липень 2012 року (а.с.210-218, 219-227, 228-237, Т.1).

У відповідності до зовнішньоекономічного контракту №1112-АТЕ-R від 28.05.2012 р. (а.с.101-105, Т.1) ТОВ «АТП-2004» реалізувало Restomon Limited олію соняшникову нерафіновану українського походження у кількості 5 980 метричних тон на загальну суму без ПДВ - 51 144 009,80 грн. (ПДВ - 0), що підтверджується вантажною митною декларацією №504020000/2012/001383 від 02.08.2012 р. (а.с.106, Т.1). Суму 51 144 009,80 грн. ТОВ «АТП-2004» віднесено до складу доходу від реалізації товарів (експорт) за 2012 рік (а.с.121, 196-201, Т.1).

Суд зауважує, що за результатами перевірки податковим органом не заперечується реальність вказаних господарських операцій. Водночас, Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області вказує, що у результаті здійснення зазначених господарських операцій ТОВ «АТП-2004» отримано збиток у сумі 9 582 890,20 грн. (50 605 750,00 грн. + 10 121 150,00 грн. - 51 144 009,80 грн.). Відтак відповідач зазначає, що за вказаними господарськими операціями у позивача не відбулося збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовили зростання власного капіталу чи збільшення економічних вигод підприємства, а єдиною підставою проведення таких операцій стало формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг з метою досягнення економічних та соціальних результатів, одержання прибутку. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пп.а п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

З огляду на зміст п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною, тобто 20 відсотків.

Натомість у відповідності до абз.а пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Тобто належно оформлена вантажна митна декларація є доказом вивезення (експортування) платником податку товарів за межі митної території України та підставою для застосування нульової ставки податку на додану вартість.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем придбано у ТОВ «Кернел-Трейд» олію соняшникову нерафіновану на суму - 60 726 900,00 грн., у тому числі сума ПДВ - 10 121 150,00 грн., яка у перевіряємому періоді включена до складу податкового кредиту у відповідності до ст.198 Податкового кодексу України. Разом з тим, під час реалізації зазначеного товару на експорт відповідно до абз.а пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України застосовано нульову ставку ПДВ. При цьому ціна продажу олії соняшникової нерафінованої за зовнішньоекономічним контрактом є вищою від ціни, за яку ТОВ «АТП-2004» її придбало у ТОВ «Кернел-Трейд».

З огляду на зміст пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

У відповідності до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З огляду на пп.6.1 п.6 вказаного Положення не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Згідно з п.8 зазначеного Положення дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Водночас, зазначені критерії визначення доходу необхідно одночасно застосовувати до декількох господарських операцій відповідного суб'єкта господарювання, якщо це випливає із змісту та господарської мети таких операцій.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.4, 138.6 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

На підставі п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Разом з тим, ст.139 Податкового кодексу України визначено перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Як встановлено судом, за господарськими операціями з ТОВ «Кернел-Трейд» і Restomon Limited, за вирахуванням витрат на збут у розмірі 409 016,98 грн. (а.с.122. Т.1), позивачем отримано прибуток у розмірі 129 242,82 грн. (51 144 009,80 грн. - 50 605 750,00 грн. - 409 016,98 грн.).

Відтак у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт збитковості господарських операцій позивача з ТОВ «Кернел-Трейд» і Restomon Limited, оскільки, з огляду на пп.139.1.6 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що операції ТОВ «АТП-2004» із придбання та реалізації олії соняшникової нерафінованої протягом перевіряємого періоду пов'язані з його господарською діяльністю та спрямовані на отримання прибутку, а тому позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Кернел-Трейд» правомірно віднесено до складу витрат за ІІІ квартал 2012 року 50 605 750,00 грн. та задекларовано податковий кредит у загальному розмірі 10 121 150,00 грн.

Судом також встановлено, що 23.08.2012 р. між ТОВ «АТП-2004» (перевізник) та ТОВ «Пальмірацукор» (Замовник) укладено договір №168 про перевезення вантажів з додатковими угодами від 23.08.2012 р. та від 04.09.2012 р., у відповідності до якого ТОВ «АТП-2004» зобов'язалося здійснити перевезення цукру в мішках по 50 кг у кількості 25 400 тон (а.с.136-139, Т.1).

19.09.2012 р. між ТОВ «АТП-2004» (Перевізник) та ТОВ «Оржицький цукровий завод» (Замовник) укладено договір №184 про надання послуг по перевезенню вантажів та додаткову угоду до договору, відповідно до умов яких ТОВ «АТП-2004» зобов'язалося здійснювати перевезення цукру в мішках по 50 кг у кількості 5 000 тон (а.с.140, 141, Т.1).

Згідно з п.4.1 вказаних Договорів у випадку пошкодження, загибелі або втрати всього або частини вантажів наданих Замовником до перевезення, що відбулося з вини Перевізника, останній зобов'язаний відшкодувати Замовнику спричинені збитки, шляхом перерахування коштів на п/р 35227002004099 в Державній казначейській службі України, МФО 820172 (розпорядник - Аграрний фонд, 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченко, 1 ЄДРПОУ 33642855) (а.с.138, 141, Т.1)

30.08.2012 р. ТОВ «АТП-2004» (Страхувальник) укладено з ПрАТ Страхова компанія «Залізничні шляхи» (Страховик) договір №К/1128 добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу), за умовами якого застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з матеріальними збитками, які завдані йому при перевезенні, перевантаженні і зберіганні вантажів та багажу - цукру у мішках у кількості 25 400 тон (а.с.128-131, Т.1).

19.09.2012 р. ТОВ «АТП-2004» (Страхувальник) укладено з ПрАТ Страхова компанія «Залізничні шляхи» (Страховик) договір №К/1130 добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу), за умовами якого застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з матеріальними збитками, які завдані йому при перевезенні, перевантаженні і зберіганні вантажів та багажу - цукру у мішках у кількості 1 500 тон (а.с.132-135, Т.1).

Відповідно до п.1.7 зазначених Договорів страхування вигодонабувачем за даними договорами страхування є Аграрний фонд (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченко, 1, код ЄДРПОУ 33642855 (а.с.128, 132, Т.1).

Згідно з пп.4.2 п.4 вказаних Договорів страхування страховим випадком є:

- шкода заподіяна пошкодженням, загибеллю або втратою всього або частини вантажу та багажу, що настала внаслідок: стихійного лиха (блискавка, буря, землетрус, вихор, цунамі, виверження вулкану, вихід підгрунтових вод, повінь); вибуху або пожежі; катастрофи транспортного засобу (зіткнення транспортних засобів один з одним, удару транспортних засобів об рухомі або нерухомі предмети, перекидання транспортних засобів, провал мостів);

- шкода від зникнення транспортного засобу;

- падіння вантажу (багажу) при навантаженні, укладанні, вивантаженні і прийманні судном палива (а.с.128, 132, зі зворотного боку, Т.1).

Як встановлено судом, страховий платіж за вказаними договорами страхування становить 2 458 853,65 грн. (2 337 728,65 грн. + 121 125,00 грн.), при цьому суму 1 173 297,50 грн. позивачем віднесено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за ІІІ квартал 2012 року (рядок 05.1 Декларації), а суму 1 285 556,15 грн. - до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2012 року (рядок 05.1 Декларації) (а.с.190-200, Т.1).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що укладення договорів страхування вантажів обумовлене необхідністю застрахувати свою відповідальність перед третьою особою (Аграрний фонд) за договорами перевезення вантажів №168 від 23.08.2012 р. та №184 від 19.09.2012 р.

Відтак страхування вантажів за вищевказаними договорами здійснювалося позивачем з метою страхування ризиків, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності щодо перевезення вантажів та з метою захисту майнових інтересів від непередбачуваних збитків у разі настання страхових випадків, визначених укладеними договорами.

У відповідності до пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

З огляду на зміст п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України такі витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, до складу витрат враховуються, зокрема, витрати пов'язані із страхуванням ризиків платника податку, за умови, якщо такі ризики пов'язані з господарською діяльністю платника та сума страхового тарифу відповідає рівню звичайної ціни. При цьому Податковим кодексом України не обмежено право віднесення до складу витрат відповідних страхових платежів, якщо вигодонабувачами за договором страхування є треті особи.

Згідно з пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Податковим органом не доведено, що страхові платежі за договорами добровільного страхування вантажів та багажу №К/1128 від 30.08.2012 р. та №К/1130 19.09.2012 р. не відповідають рівню звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування.

Крім того, як встановлено судом, за договорами страхування №К/1128 від 30.08.2012 р. та №К/1130 19.09.2012 р. позивачем застраховано майнові інтереси, пов'язані із збитками, що можуть бути завдані під час перевезення, перевантаження та зберігання вантажів. Тобто застраховані позивачем ризики пошкодження, загибелі чи втрати вантажів, переданих йому на перевезення за договорами, укладеними з ТОВ «Пальмірацукор» і ТОВ «Оржицький цукровий завод», безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «АТП-2004».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) страхових платежів у загальному розмірі 2 458 853,65 грн. за договорами добровільного страхування вантажів та багажу №К/1128 від 30.08.2012 р. та №К/1130 19.09.2012 р., укладеними з ПрАТ Страхова компанія «Залізничні шляхи».

У судовому засіданні встановлено, що 21.06.2012 р. між ТОВ «АТП-2004» (Страхувальник) та ПрАТ Страхова компанія «Залізничні шляхи» (Страховик) укладено договір №К/1009 добровільного страхування наземного транспорту предметом якого є майновий інтерес Страхувальника пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням засобами наземного транспорту (а.с.142-146, Т.1). З огляду на зміст додаткової угоди №1 від 22.06.2012 р. вигодонабувачем за цим договором є ТОВ «Кернер-Трейд» (а.с.193, Т.5).

У відповідності до пп.3.1 п.3 вказаного Договору страховий випадок за цим договором страхування є подія, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страховику за матеріальний збиток, заподіяний внаслідок таких ризиків:

- пошкодження або знищення автотранспортного засобу внаслідок ДТП;

- пошкодження автотранспортного засобу внаслідок падіння на нього каміння або інших предметів;

- стихійні лиха (злива, буря, повінь, землетрус, зсув ґрунту, град, снігопад, паводок, удар блискавки, вихор, ураган, смерч, сель, шторм, а також пожежа чи вибух в транспортному засобі, що не пов'язані з неправомірними діями третіх осіб);

- незаконне заволодіння з будь-якою метою з будь-якого місця в будь-який час;

- пошкодження або знищення автомобіля його частин, деталей, приладів, що сталися в результаті неправомірних дій третіх осіб, не пов'язаних з викраденням ТЗ (а.с.142, Т.1).

Як встановлено судом, суму страхового платежу за вказаним договором страхування у 61 931,91 грн. позивачем віднесено до адміністративних витрат за ІІІ квартал 2012 року (рядок 06.1 Декларації), а суму 61 931,91 грн. - до адміністративних витрат за IV квартал 2012 року (рядок 06.1 Декларації) (а.с.190-200, Т.1).

Зі змісту абз.3 п.138, абз.в пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відносяться інші витрати, що включають адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відтак відповідно до зазначеної норми, витрати на страхування майна платника податків включаються до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на додану вартість. При цьому Податковий кодекс України не ставить в залежність право платника податку на віднесення страхових платежів за договорами страхування майна (основних засобів) до складу витрат звітного податкового періоду від того, хто є вигодонабувачем за відповідним договором страхування.

У судовому засіданні представник відповідача вказував, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат страхові платежі за договором страхування №К/1009 від 21.06.2012 р., оскільки застраховані транспортні засоби не перебувають у власності ТОВ «АТП-2004».

Згідно з п.1.2 вищевказаного Договору страхування на страхування прийнято транспортні засоби згідно Додатку №1 (а.с.142, 145-146, Т.1).

Позивачем надано до суду докази знаходження у власності ТОВ «АТП-2004» транспортних засобів, зазначених у додатку №1 до договору добровільного страхування транспортних засобів №К/1009 від 21.06.2012 р. (а.с.194-241, Т.5).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат за ІІІ та IV квартали 2012 року сум страхових платежів за договором добровільного страхування транспортних засобів №К/1009 від 21.06.2012 р. у загальному розмірі 123 863,82 грн.

Як встановлено судом, у відповідності до договору найму (оренди) №130 нерухомого майна та обладнання від 29.06.2012 р. ТОВ «Полтаваавтотранссервіс» (Орендодавець) передало ТОВ «АПК-2004» (Орендар) у строкове платне користування нерухоме майно та обладнання вказане в акті приймання-передачі та розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 57 А (а.с.171-175, Т.1).

Згідно з пп.5.3 зазначеного Договору Наймач має право з письмового дозволу Наймодавця вносити зміни, що зумовлюють підвищення вартості цього майна. При цьому договором визначено порядок проведення відповідних змін (а.с.172, Т.1).

24.09.2012 р. позивачем відповідно до вищевказаного договору складено дефектні акти на ремонт залізобетонних конструкцій покрівлі та системи сніготанення ремонтної дільниці, яка знаходиться за адресою: м. Полтава. вул. Ковпака, 57 А (а.с.176, 177, Т.1, а.с.42, 43, Т.3).

Відповідно до договору №30/11/1 від 03.12.2012 р., укладеного між ТОВ «АТП-2004» (Замовник) та ТОВ «Енергогазокомплекс» (Підрядник) (а.с.167-170, Т.1) та з огляду на локальні кошториси №2-1-1 (а.с.44-45, Т.3), №3-1-1 (162-164, Т.1, а.с.46-48, Т.3), ТОВ «Енергогазокомплекс» виконано роботи із ремонту залізобетонних конструкцій покрівлі орендованої ремонтної дільниці (Профілакторій), розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Ковпака, 57 А, на суму 447 496,27 грн., у тому числі ПДВ - 74 582,71 грн., що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 28.12.2012 р. та податковими накладними №2 від 04.12.2012 р., №8 від 28.12.2012 р., №9 від 29.12.2012 р. (а.с.157-159, Т.1, а.с.50-52, Т.3, а.с.242-244, Т.5).

Як встановлено судом, за вказаною господарською операцією суму 372 913,56 грн. позивачем віднесено до складу витрат за IV квартал 2012 року (а.с.190-200, Т.1), а суму ПДВ 74 582,71 грн. - до складу податкового кредиту за грудень 2012 року (а.с.3-7, Т.2).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що майно орендоване ним у ТОВ «Полтаваавтотранссервіс» використовується в господарській діяльності ТОВ «АТП-2004» як ремонтна база для обслуговування транспортних засобів позивача, які здійснюють перевезення вантажів у регіоні місця розташування орендованих приміщень.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наявність належно оформлених акта виконаних робіт та податкових накладних дають право платнику податків на формування витрат та податкового кредиту за відповідні періоди. Водночас, питання дотримання чи не дотримання платником податків встановленої договором процедури внесення змін до орендованого майна, які зумовлюють підвищення вартості цього майна, не впливає на право платника податків щодо формування витрат та податкового кредиту на підставі акта виконаних робіт та податкових накладних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «АТП-2004» правомірно сформовано витрати за IV квартал 2012 року та податковий кредит за грудень 2012 року за господарськими операціями з ТОВ «Енергогазокомплекс».

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки №1203-2 від 12.03.2012 р. (а.с.36-37, Т.3) ТОВ «АТП-2004» у березні 2012 року придбало у ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД» запасні частини до транспортних засобів на загальну суму 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 16 666,67 грн., що підтверджується видатковими, податковими накладними та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (а.с.26-29, 38, Т.3). Суму ПДВ 16 666,67 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за березень 2012 року (а.с.162-171, Т.5). Разом з тим, ТОВ «АТП-2004» не відносило до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток суми за господарськими операціями з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД» за березень 2012 року.

У відповідності до договору №227-12 про довгострокові поставки від 22.03.2012 р. (а.с.33-35, Т.3) ТОВ «АТП-2004» придбало у ТОВ «ФАРА-І» запасні частини до транспортних засобів, зокрема, у березні 2012 року на суму 276,00 грн., у тому числі ПДВ - 46,00 грн., у вересні 2012 року на загальну суму 9 212,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 535,33 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (а.с.8-25, 40, 41, Т.3). Суму 230,00 грн. позивачем віднесено до складу витрат за І квартал 2012 року, суму 7 676,67 - до складу витрат за ІІІ квартал 2012 року (а.с.190-195, Т.1), а суми ПДВ - 46,00 грн. - до складу податкового кредиту за березень 2012 року (а.с.162-171, Т.5), 1 535,33 грн. - за вересень 2012 року (а.с.243-249, Т.1).

Згідно з договором поставки №37 запасних частин від 01.04.2010 р. (а.с.30-32, Т.3) ТОВ «АТП-2004» у червні 2012 року придбало у ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс» запасні частини до транспортних засобів на загальну суму 56 883,92 грн., у тому числі ПДВ - 9 480,66 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (а.с.163-250, Т.2, а.с.1-7, 39, Т.3). Суму 47 403,26 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІІ квартал 2012 року (а.с.184-189, Т.1), а суму ПДВ 9 480,66 грн. - до складу податкового кредиту за червень 2012 року (а.с.219-226, Т.1).

З огляду на зміст п.138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст.138, 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України судом встановлено, що визначальною обставиною для формування платником податку витрат та податкового кредиту є підтвердження їх належними первинними документами (видатковими та податковими накладними) і подальше використання придбаних товарів у межах господарської діяльності такого платника податку.

Як встановлено судом, запасні частини придбані ТОВ «АТП-2004» у ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «ФАРА-І» і ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс» оприбутковані позивачем та використані ним для ремонту транспортних засобів, які перебувають у власності та користуванні ТОВ «АТП-2004», на підтвердження чого до суду надано копії звітів по проводкам (а.с.121-149, Т.4, а.с.134-135, Т.5), актів на списання матеріальних цінностей (а.с.150-254, Т.4, а.с.1-133, 136-146, Т.5), договорів фінансового лізингу №255-L від 17.08.2011 р., №261-L від 29.08.2011 р. (а.с.134-149, 150-168, Т.3). договору оренди автотранспортної техніки №98 від 29.06.2012 р. (а.с.169-173, Т.3), свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с.174-252, Т.3, а.с.1-109, Т.4). При цьому відповідно до договорів лізингу та оренди ТОВ «АТП-2004», як лізінгоодержувач та орендар, зобов'язаний здійснювати ремонт та технічне обслуговування орендованої техніки (а.с.135, 151, 170, Т.3).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «ФАРА-І» і ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс» щодо придбання запасних частин до транспортних засобів, пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «АТП-2004».

Таким чином, позивач сформував витрати у І, ІІ, та ІІІ кварталах 2012 року та податковий кредит у березні, червні та вересні 2012 року на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. Разом з цим, ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «ФАРА-І» і ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс» на час видачі податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України були зобов'язані виписувати такі податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом у судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу витрат та податкового кредиту у перевіряємих періодах за взаємовідносинами з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «ФАРА-І» і ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс» стали висновки податкового органу про те, що господарські операції зазначених підприємств, а також їх контрагентів по ланцюгу постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які, на думку податкового органу, економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Суд вважає таку позицію відповідача безпідставною, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік платника податку від належного ведення такого обліку іншими особами, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника і його контрагентів за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД», ТОВ «ФАРА-І» і ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «АТП-2004» правомірно сформовано витрати у І, ІІ, ІІІ кварталах 2012 року та податковий кредит у березні, червні і вересні 20123 року за вищевказаними господарськими операціями з ТОВ «ФАРА-І» і ПП «Кіровоград-Арсенал-Плюс», а також податковий кредит у березні 2012 року за господарськими операціями з ТОВ «БІЗНЕССТАНДАРТ ЛТД».

Зважаючи на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000792202, №0000802202, №0000812202, №0000822202 від 20.09.2013 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 487,20 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004».

Керуючись ст. ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000792202 від 20 вересня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 6 113 056,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 3 056 528,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000802202 від 20 вересня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 7 926 824,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000812202 від 20 вересня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 16 889 258,00 грн., у тому числі 11 259 505,00 грн. основного платежу та 5 629 753,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000822202 від 20 вересня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 165 609,00 грн., у тому числі 4 110 406,00 грн. основного платежу та 2 055 203,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004», код ЄДРПОУ 32967654 (25014, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37-Б) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт