Постанова № 39118791, 05.06.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/244/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Гонтаренко Т. М.

Категорія - 163-1 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2014 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, та особи, яка склала адміністративний протокол ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року, стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з вищою освітою, працюючої головним бухгалтером ПП «Спецзовнішкомплект», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн.

ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона працюючи на посаді головного бухгалтера ПП «Спецзовнішкомплект», порушила порядок ведення податкового обліку, а саме вчинила несвоєчасне подання до органу податкової служби податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, яку подано 05.12.2013 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм КУпАП. При цьому вказує на те, що у порушення вимог ст. 268 КУпАП справа розглянута за її відсутності, при цьому їй взагалі не вручалася повістка та не повідомлялось про дату розгляду справи, лише по телефону повідомили її, що до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 16.12.2013 року, і у випадку, якщо вона не згодна з ним, то може надати свої письмові пояснення суду, що вона і зробила. Тому вона не мала можливості захистити свої інтереси в суді, що свідчить про неповноту з'ясування обставин справи. Вказує і на те, що судом не надано оцінки її письмовим поясненням відповідно до яких, декларація за жовтень 2013 року дійсно подана із запізненням, а саме 05.12.2013 року, тому що та декларація з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, що подана у передбачені терміни, а саме 20.11.2013 року, не зарахована податковою інспекцією, у зв'язку з тим, що нібито невірно зазначені обов'язкові реквізити, що не відповідає дійсності, оскільки всі її реквізити були заповнені відповідно з діючим законодавством. Податкові декларації подані 20.11.2013 року і 05.12.2013 року повністю ідентичні, однак податкова не приймає декларацію за 20.11.2013 року, а таку ж саму декларацію за 05.12.2013 року приймає. Тому їй не зрозуміло, яке порушення вона вчинила і вважає, що суд безпідставно визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також, скаржник звернулася з клопотанням про поновлення їй пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаної постанови суду від 14.02.2014 року, оскільки справа розглянута без її участі і вона не отримала вчасно копії постанови суду і отримала її лише 22.03.2014 року, однак у передбачені КУпАП строки, спочатку помилково направила апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду.

Заслухавши пояснення скаржниці ОСОБА_3, яка просила скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції вважаю, що апеляція підлягає задоволенню, з таких підстав.

Так як розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без участі ОСОБА_3, якій у порушення вимог ст. 285 ч.1 КУпАП копія постанови суду своєчасно не направлена і отримана нею поштою лише 26.03.2014 року, що підтверджується відповідним листом суду від 17.03.2014 року за № 1710 та копією конверту від 26.03.2014 року, яким нею отримано вказану постанову суду від 14.02.2014 року (а.с.33, 43-44). Після чого нею подано безпосередньо до апеляційного суду апеляційна скарга від 26.03.2014 року, яка надійшла до апеляційного суду 03.04.2014 року (а.с.38-41), однак наступного дня листом апеляційного суду від 04.04.2014 року її повернуто до місцевого суду для виконання вимог ст. 294 ч.3 КУпАП (а.с.37). Листом місцевого суду від 17.04.2014 року вказану апеляційну скаргу разом зі справою направлено до апеляційного суду для розгляду в апеляційному провадженні (а.с.58). Оскільки вказана апеляція подана без клопотання про поновлення пропущеного строку, тому постановою апеляційного суду від 23.04.2014 року повернута скаржниці без розгляду (а.с.60). 18.04.2014 року скаржницею подано до місцевого суду апеляційну скаргу вже з клопотанням про поновлення пропущеного строку, яка 13.05.2014 року направлена до апеляційного суду для розгляду. За таких обставин слід вважати, що скаржницею з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду від 14.02.2014 року, а тому апеляційний суд вважає за можливе його поновити.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, вказані вимоги закону були грубо порушенні при розгляді даної справи судом першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачено настання відповідальності за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 460274 від 16.12.2013 року, який складено відносно ОСОБА_3, встановлено, що остання працюючи на посаді головного бухгалтера ПП «Спецзовнішкомплект», вчинила порушення ведення податкового обліку, а саме декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, подано 05.12.2013 року, а по строку 20.11.2013 року, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, витяг з акту перевірки від 16.12.2013 року №221/2204/23222306 додається (а.с.1).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість приватного підприємства «Спецзовнішкомплект» за жовтень 2013 року, яка проводилась 16.12.2013 року з питань дотримання вказаним господарством вимог податкового законодавства (код за ЄДРПОУ 23222306), було складено акт № 221/2204/23222306 від 16.12.2013 року, в якому зазначено, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ПП «Спецзовнішкомплект» подано до Світловодської ОДПІ ГУ МД у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року 05.12.2013 року з додатками до неї, тобто встановлено несвоєчасне подання декларації по податку на додану вартість за жовтень 2013 року, оскільки відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (а.с.2).

Як видно з наданих скаржником до апеляційного суду копій податкових декларацій з податку на додану вартість поданих платником податку ПП «Спецзовнішкомплект» за жовтень 2013 року - 20.11.2013 року та 05.12.2013 року, вони підписані керівником господарства - ОСОБА_5 та головним бухгалтером - ОСОБА_3, у них однаково вказані обов'язкові реквізити (а.с.9-30).

Крім того, як вбачається з долученого до справи скаржницею копії листа Світловодської ОДПІ від 26.11.2013 року, який ПП «Спецзовнішкомплект» отримали лише 02.12.2013 року, їх повідомлено про те, що надіслана ними електронною поштою податкова декларація з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року (№9075119406 від 20.11.2013 року) вважається неприйнятною у зв'язку з порушенням п. 48.3 ст. 48 глави 2 розділу ІІ ПК України, оскільки невірно зазначено обов'язкові реквізити, а тому їм пропонувалося подати податкову звітність, оформлену відповідно до чинного законодавства (а.с.8).

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснила, що вона як головний бухгалтер ПП «Спецзовнішкомплект», 20.11.2013 року подала до Світловодської ОДПІ електронною поштою податкову декларацію з податку на додану вартість та з додатками до неї за жовтень 2013 року, тобто подала її вчасно і спочатку вказана декларація була прийнята інспекцією. Однак, листом від 26.11.2013 року, який вони отримали лише 02.12.2013 року податкова інспекція їх повідомила, що вказана податкова декларація вважається неприйнятною, оскільки невірно зазначено обов'язкові реквізити. Вона особисто по телефону намагалася з'ясувати, які саме обов'язкові реквізити вони не зазначили, однак інспектор ДПІ, яка приймає вказані декларації та веде їх облік не змогла надати їх роз'яснення з цього питання. Тому, 05.12.2013 року вона повторно подала звітну декларацію, де вказані реквізити та дані декларації абсолютно ідентичні з декларацією від 20.11.2013 року і повторно подана така ж сама декларація, яка прийнята податковою інспекцією без будь-яких застережень.

Допитана в суді апеляційної інстанції головний державний ревізор - інспектор відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Світловодської ОДПІ ОСОБА_4, яка склала адміністративний протокол по даній справі, також не змогла пояснити суду, які саме обов'язкові реквізити не зазначені скаржницею у поданій нею декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, яку вона подавала електронною поштою 20.11.2013 року. Вказавши, що з'ясування вказаних питань не входить до її компетенції. Встановивши по електронній базі даних, що вказана декларація подана скаржницею з пропущенням встановленого законом строку на її подання, тому вона склала відповідний адміністративний протокол. Чому прийнята податковою інспекцією аналогічна податкова декларація скаржниці від 05.12.2013 року, також не змогла пояснити суду.

Тобто, зібраними по справи доказами вина ОСОБА_3 у порушенні порядку ведення податкового обліку зібраними по справі доказами не доведена, оскільки в суді не знайшла свого підтвердження та обставина, що невірно зазначені обов'язкові реквізити у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, яка вчасно подана скаржницею до податкової інспекції, а саме 20.11.2013 року, а тому вона не може нести відповідальність за вказане правопорушення.

За таких обставин, районний суд помилково дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 працюючи на посаді головного бухгалтера ПП «Спецзовнішкомплект» порушила порядок ведення податкового обліку, що виразилось у несвоєчасній подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, отже фактично в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, як незаконна підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.2 ч.8 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2014 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень - скасувати, а провадження по даній справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Ремез П.М.