Постанова № 39115318, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20065/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяйновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києві від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування таких рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій і рішень відповідача та скасування таких рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята з урахуванням правильно та повно встановлених обставин у справі, з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2013 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області на підставі наказу від 12 листопада 2013 року №257 про проведення позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю), направлення на проведення перевірки №2495 від 12 листопада 2013 року, проведено перевірку магазину позивача «Фокстрот», розташованого за адресою: Київська обл., м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 71-А/1, за наслідками якої складено акт №001565 від 13 листопада 2013 року перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, у якому зазначено про виявлені порушення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, що полягає у відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (електропобутові товари та комп'ютерну техніку), а саме: відсутня інформація про дату виготовлення вказаної продукції.

У зв'язку з виявленими порушеннями цього ж дня відповідачем складено припис №001565, яким до усунення виявлених недоліків, припинено відвантаження і реалізацію товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, та зобов'язано позивача усунути виявлені у ході перевірки порушення законодавства.

Крім того, 20 листопада 2013 року відповідачем прийнято постанову №1269 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого до позивача застосовано стягнення (штраф) за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у розмірі 17900,43 грн.

Вважаючи вищезазначені дії суб'єкта владних повноважень з проведення перевірки, а також прийняті ним за її результатами рішення протиправними, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» звернулося з позовом до адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування наказу від 12 листопада 2013 року №257 про проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів; припису до акту перевірки від 13 листопада 2013 року №001565 дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів; постанови від 20 листопада 2013 року №1269 про застосування до позивача стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів»; визнання протиправними дій відповідача по проведенню 13 листопада 2013 року позапланової перевірки магазину позивача на вул.Київський шлях, 71-А/1 у м.Борисполі Київської області.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи не знайшов підстав для задоволення позову та відмовив в позові в повному обсязі. При цьому, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови, відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправними дій по проведенню перевірки, скасування наказу про проведення перевірки та припису, яким застосовано заходи реагування, суд першої інстанції виходив з того, що призначення та проведення перевірки відбулося відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: перевірка проводилася на підставі звернення народного депутата, а також за наявності згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, у зв'язку з чим твердження позивача про порушення процедури призначення і проведення перевірки є необґрунтованими. Відмовляючи у позові щодо протиправності та скасування припису, яким застосовано заходи реагування шляхом припинення відвантаження та реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів у сфері захисту споживачів, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекція з питань захисту прав споживачів наділена повноваженнями щодо застосування заходів реагування, в т.ч. такого, який було застосовано відносно ТОВ «САВ-Дістрибьюшн».

Колегія суддів погоджується з оскаржуваним судовим рішенням лише частково та вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ст.6, ч.ч.1, 2, 6 ст.7 вищезазначеного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Так, як вбачається з акту перевірки, а також не оспорюється сторонами, перевірку було проведено з відома та в присутності керуючої магазином Трунової Л.М. Співробітників контролюючого органу було допущено до перевірки, та будь-яких питань щодо незаконності її проведення в цілому або невідповідності предмету перевірки питанням, які стали підставою для її проведення та були порушенні в зверненні народного депутата Бойка В.Б. (продаж магазинами «Фокстрот» контрафактної та не сертифікованої продукції), під час перевірки співробітниками позивача не висловлювалися. У зв'язку з цим доводи позивача щодо незаконності призначення та проведення перевірки, які також зазначені останнім в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, а рішення суду в цій частині законним та обґрунтованим.

Водночас, колегія суддів не погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування припису від 13 листопада 2013 року.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення реалізації продукції допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Зазначена правова норма була внесена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» від 20 червня 2013 року №353-VII, а отже була чинною на момент перевірки.

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів, не зважаючи на наявні в неї повноваження щодо винесення припису в разі виявлення під час перевірки порушень, позбавлена права застосовувати певні заходи реагування та перевіряти їх виконання самостійно без підтвердження правомірності вжиття таких заходів судом. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування, вказаних в приписі від 13 листопада 2013 року, він не звертався, у зв'язку з чим оскаржуваний припис не тягне будь-яких правових наслідків для позивача, а отже підстав для його скасування в судовому порядку не вбачається.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування постанови відповідача №1269 від 20 листопада 2013 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», в розмірі 17900,43 грн.

Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, санкції, встановлені ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», застосовані до суб'єкта господарювання у зв'язку з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме - відсутністю на маркуванні електропобутових товарів, які реалізовувалися ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», та індивідуальній упаковці цих товарів інформації про дату випуску.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.6, ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Також вищезазначеним Законом встановлено перелік інформації, який має бути доведений споживачу, та визначено способи, якими ця інформація може бути доведена до споживачів, а саме - у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

З наведеного вбачається, що положення ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» не містить обов'язкових умов щодо доведення до споживачів інформації про продукцію у певний чітко визначений спосіб, а лише встановлює обов'язок для суб'єкта господарювання щодо необхідності доведення такої інформації.

Разом з тим, спосіб розміщення інформації про товар на електропобутових приладах встановлено Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104, згідно п.2 глави 4 розділу ІІ яких маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску. На електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів. Індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), рід струму, номінальну потужність (Вт), попереджувальні знаки, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

З наведеного вбачається, що Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами встановлюють умови щодо обов'язкового способу доведення інформації до споживача, а саме шляхом маркування, яке безпосередньо розміщується на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до електропобутових приладів, а також індивідуальних упаковках продукції.

Матеріалами справи підтверджується, що саме порушення позивачем вимог Правил роздрібної торгівлі спричинило винесення відповідачем постанови про застосування штрафу в розмірі 17900,43 грн. Водночас, з наведеного вбачається, що норми вищезазначеного нормативно-правового акту Міністерства економіки України містять інші правила, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», а тому можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Закону, як акту вищої юридичної сили.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З диспозиції вищезазначеної статті вбачається, що відповідальність суб'єктів господарювання має наставати саме у випадку відсутності (недоведення до споживачів у будь-який спосіб) інформації про продукцію, а не відсутність часткової інформації про товар (дата випуску) на маркуванні чи то безпосередньо на корпусі або табличці, прикріпленій до корпуса електропобутового виробу, чи то індивідуальній упаковці цього електропобутового приладу.

В матеріалах справи відсутні дані щодо перевірки співробітниками відповідача супровідної документації до товару, етикеток тощо; відсутні також фотографії приладів та упаковок, які, на думку відповідача, не містять інформації про дату виготовлення продукції. Сам по собі факт підписання акта перевірки керуючою магазином та зазначення нею, що виявлені перевіркою порушення будуть усунуті, не може вказувати ні про наявність таких недоліків, ні про відсутність необхідності доведення суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, як це передбачено ч.2 ст.71 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що копія акту огляду товарно-матеріальних цінностей на предмет наявності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію від 13 листопада 2013 року, надана позивачем, та яка містить всю необхідну інформацію про товар, не спростовує висновок відповідача, оскільки відсутні підстави стверджувати, що викладені в цьому акті факти існували на час перевірки. За відсутності матеріалів, якими б підтверджувалися правильність висновків, зазначених в акті перевірки відповідачем, колегія суддів вважає належним та допустимим доказом наданий ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» акт огляду товарно-матеріальних цінностей з доданими до нього фотографіями індивідуальних упаковок продукції, що перевірялася відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність постанови №1269 від 20 листопада 2013 року про накладення на позивача стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», в розмірі 17900,43 грн., яка є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 березня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києві від 04 березня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області №1269 від 20 листопада 2013 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.