Постанова № 39114953, 23.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/8957/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Савельєва К.В., відповідача - Лісового А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.03.2013 року № 0000232210 та № 0000242210.

Під час судового розгляду справи замінено відповідача на його правонаступника - Верхньодніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Аксіс МК» по взаємовідносинам з ТОВ ВК «Віконні системи» за жовтень 2011 року, за результатами якої, складено акт № 147/222-35381068 від 22.02.2013 року. На підставі акту перевірки, винесені податкові повідомлення-рішення від18.03.2013 року № 0000232210 та № 0000242210. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У період з 12.02.2013 року по 18.02.2013 року, на підставі наказу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.02.2013 року № 147 посадовими особами податкового органу проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Аксіс МК» по взаємовідносинам з ТОВ ВК «Віконні системи» за жовтень 2011 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог:

- абз. «а» пп. 14.1.13, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2, п. 138.4 ст.113 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 10499 грн. 50 коп., в тому числі за 4 квартал 2011 року у сумі 10499 грн. 50 коп.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4150 грн.

За результатами перевірки складено акт № 147/222-35381068 від 22.02.2013 року.

Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки ТОВ «Аксіс МК» подало до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення № 03/051 -и від 05.03.2013 року. Листом № 1489/22-2 від 15.03.2013 року податковий орган повідомив позивача про те, що висновки за результатами акту перевірки № 147/222-35381068 від 22.02.2013 року є правомірними та обґрунтованими, а тому, залишаються без змін.

18.03.2013 року на підставі акту перевірки № 147/222-35381068 від 22.02.2013 року винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000242210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 13124 грн. 37 коп., з яких, за основним платежем - 10499 грн. 50 коп. та штрафні санкції - 2624 грн. 87 коп.;

- №0000232210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5180 грн. 50 коп., з яких, за основним платежем - 4150 грн. та штрафні санкції - 1037 грн. 50 коп.

Суд вважає вищевказані податкові повідомлення - рішення правомірними та таким, що прийняті на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на наступне.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі наведено приблизний перелік обставин, які можуть вказувати на відсутність відповідної господарської операції. Відповідно до зазначеного листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Зазначена правова позиція також узгоджується з положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Аксіс МК» та ТОВ ВК «Віконні системи» було укладено договір поставки № 08/0191 від 19.08.2011 року. Згідно умов зазначеного договору замовник (ТОВ «Аксіс МК») доручає, а підрядник (ТОВ ВК «Віконні системи») зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу й оплатити її. Предметом підряду є: монтаж та пусконалагоджувальні роботи кліматичної техніки. Кількісні характеристики предмету підряду: монтаж та пусконалагоджування роботи кондиціонерів Neoclima NCS48AH/NU48FY3 у кількості 2 шт.

Загальна вартість робіт складає 24900 грн.

Надані послуги сплачені платіжним дорученням № 3413 від 18.10.2011 року на загальну суму 24900 грн.

Суми ПДВ по вищевказаній податковій накладній відображена ТОВ «Аксіс МК» у складі податкового кредиту жовтня 2011 року шляхом подання додатку 5 «Розшифровка у розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на суму ПДВ - 4150 грн., що підтверджено реєстрами отриманих податкових накладних.

Вказані документи надавалися податковому органу під час перевірки, досліджувалися працівниками податкового органу та зміст операцій відповідно до цих документів описані в акті перевірки.

Водночас, суд звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження подальшого руху (реалізації) товарів, придбаних у ТОВ ВК «Віконні системи» були надані суду копії наступних первинних документів: акт здачі - приймання робіт № ОУ -000203 від 30.09.2011 року, видаткова накладна № РН -0001820 від 30.09.2011 року, податкова накладна № 75 від 30.09.2011 року, договір № 08/231 - Д від 23.08.2011 року.

Зі змісту наданих документів, вбачається, що позивачем були надані послуги ФОП ОСОБА_4 щодо встановлення кондиціонерів Neoclima NCS48AH/NU48FY3 (згідно договору № 08/231 - Д від 23.08.2011 року) раніше ніж були придбані послуги встановлення у ТОВ ВК «Віконні системи».

Враховуючи зазначені обставини, суд доходить висновку, що надані до суду первинні документи не можна враховувати, як документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином відсутність первинних документів, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем послуг за укладеним договором з ТОВ ВК «Віконні системи», у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань зроблені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими, а тому, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК» - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2013 року.

Суддя М.В. Дєєв