Постанова № 39113677, 05.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року справа №805/18277/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Томах О.О.

за участю представників сторін

від позивача - Гороховський Є.М. - за довір. від 01.12.2013 року № 01/12-13/551

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 805/18277/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконними дій, скасування рішення та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про:

- визнання незаконним (протиправним) та скасування наказу № 607 від 21.11.2013 року «Про проведення перевірки» в.о.начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Г.В.Корх, у частині проведення перевірки магазину ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19В;

- визнання протиправними (незаконними) дій представників інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області по проведенню позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19В;

- визнання незаконним та скасування рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2013 року №02/232;

- визнання незаконною та скасування постанови відповідача про накладення штрафних санкцій від 25 листопада 2013 року № 236р у розмірі 1900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 32300,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 805/18277/13-а (суддя Буряк І.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що службовими особами відповідача під час проведення перевірки окрім питань, зазначених у депутатському зверненні народного депутата В.Б. Бойка (щодо продажу контрафактної та не сертифікованої (забороненої) в Україні продукції, взагалі не перевірялися питання, зазначені у направленні керівника відповідача від 21.11.2013 року № 02/343 на проведення перевірки, а саме: «перевірка безпеки електричного та електронного обладнання та приладів, що працюють на газоподібному паливі».

Стверджує, що під час розгляду справи судом першої інстанції представник позивача наголошував на тому, що перевірена продукція повністю відповідає вимогам технічних регламентів та на продукції міститься належно застосований Національного знака відповідності, що також підтверджується наданими позивачем до суду фотознімками перевіреної продукції, а також деклараціями про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, копії яких були додані представником позивача до письмових пояснень у справі б/н від 22.01.2014 року.

Зазначає, що вказуючи у оскаржуваній постанові про наявність повідомлення позивача про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2013 року № 02/232, суд першої інстанції не врахував, що обґрунтованість заходів реагування, викладених у зазначеному рішенні відповідача - не підтверджено постановою адміністративного суду в порядку ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ч. 1 ст. 183-6 КАС України, наслідками чого є не застосування зазначеного вішення та його негайне скасування органом державного нагляду (контролю).

Також зазначає, що відповідно до п. 1 статті 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI передбачено, що особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Позивач є виключно розповсюджувачем перевіреної відповідачем продукції, у зв'язку з чим взагалі не може притягуватися до відповідальності в якості особи, яка ввела цю продукцію в обіг.

Таким чином, судом першої інстанції не було встановлено, що в порушення ст. 61 Конституції України, позивач був двічі притягнений відповідачем до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а саме:

- за відсутність Національного знаку відповідності на продукції - притягнений, як розповсюджувач продукції;

- за невідповідність продукції встановленим вимогам (у т.ч. за відсутність Національного знаку відповідності на продукції) - притягнений, як особа, що ввела продукцію в обіг.

У судовому засіданні представник позивач підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи в апеляційної інстанції не заявлено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРІБЬЮШН» зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.12.2007 року, ідентифікаційний код 35625082, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд.1, згідно довідки АА № 633552 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має наступні види діяльності за КВЕД-2010:

47.43 роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

46.52 оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього;

46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

47.29 роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

Депутатським зверненням від 11 жовтня 2013 року № 216-х народний депутат України Бойко В.Б. звернувся до Генерального прокурора України В.П. Пшонки з метою вжиття заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснення перевірки торгівельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної продукції та не сертифікованої продукції, у зв'язку з тим, що трапляються випадки продажу у великих торгових мережах контрафактної продукції із числа комп'ютерної, побутової техніки під торговими марками відомих брендів та товари, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні.

Листом від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 Держспоживінспекція України на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення народного депутата України В.Б.Бойка від 11 жовтня 2013 року № 216-к доручила керівникам територіальних органів Держспоживінспекції України (за списком), з метою недопущення потрапляння на споживчий ринок України неякісної та небезпечної продукції, провести позапланові заходи та доповісти про результати перевірок в термін до 11 листопада 2013 року. З доданого списку, зокрема, вбачається ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», розташоване за адресою: м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19В.

Відповідно до направлення від 21 листопада 2013 року № 02/343, яке видане на підставі наказу від 21 листопада 2013 року № 607, посадовим особам у справах захисту прав споживачів: заступнику начальника відділу ринкового нагляду Поплавській Л.Я., головному спеціалісту відділу ринкового нагляду Чеботарьову А.А. доручалось здійснити перевірку характеристик продукції, додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів у формі позапланової виїзної перевірки ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», яке розташоване за адресою: м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19В з питань: перевірка безпеки електричного та електронного обладнання приладів, що працюють на газоподібному паливі у період з 22 листопада 2013 року по 25 листопада 2013 року. Підставою проведення перевірки вказано згоду Держспоживінспекції України від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6.

22 листопада 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області відповідно до наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 21.11.2013 року № 607, направлення від 21.11.2013 року № 02/343, згоди Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року № 5090-2-7/6 була проведена перевірка характеристик продукції, предмет перевірки: перевірка безпеки електричного та електронного обладнання приладів, що працюють на газоподібному паливі.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки характеристик продукції № 02/275 від 22.11.2013 року та встановлені наступне: продукція без національного знаку відповідності на табличці з технічними даними, нанесеного згідно з правилами, затвердженими Постановою КМУ від 29.11.2001 року № 1599, що є порушенням п. 9 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року № 856 та продукція, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності, а саме: відсутні цифри року, в якому підтверджена відповідність, що є порушенням п. 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року № 856.

22 листопада 2013 року відповідачем складено протокол про виявлення порушення позивачем вимог:

- п. 1, 2 ч. 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: розповсюдження продукції щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності; розповсюдження продукції на якій відсутній національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом;

- п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам Технічного регламенту.

Рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.11.2013 №02/232, відповідно до якого обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленим вимогам та тимчасової заборони надання продукції на ринку, а також вказаний строк виконання цього рішення - до 23 грудня 2013 року.

Як свідчить повідомлення позивача про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, порушення встановлені перевіркою були усунуті, тому 24 грудня 2014 року відповідачем було прийнято рішення № 02/239 про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 9 грудня 2013 року № 02/232.

Рішенням відповідача від 25 листопада 2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, позивача - обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку, строк виконання - 09 грудня 2013 року.

25 листопада 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки прийнято постанову № 236р про накладення штрафних санкцій, якою зобов'язано позивача сплатити у п'ятнадцяти денний строк штраф у розмірі 1900 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 32300,00 грн.

Рішенням відповідача від 09 грудня 2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 02/232, позивачу обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку, строк виконання - 23 грудня 2013 року.

Відповідачем від 24 грудня 2013 року на підставі статей 33 і 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року № 1017 за результатами аналізу повідомлення про виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 грудня 2013 року № 9041 встановлено, що магазин «Фокстрот» ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19в, виконав рішення повність/результативно та прийнято рішення № 02/239 про внесення змін до рішення чи скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2013 року № 02/232.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Закону України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів

Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;

7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою;

8) приймати рішення про:

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;

б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології;

10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;

12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів;

13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надані владні управлінські функції у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.

Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею.

За приписами ч. 4 та ч. 5 ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право порушувати у Верховній Раді України або її органах питання про необхідність проведення перевірок додержання законів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян, розташованими на території України, чи їх посадовими особами, про проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес, та брати участь у таких розслідуваннях в порядку, встановленому законом.

Народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.

Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій, а також працівники правоохоронних органів, до яких звернуто вимогу народного депутата про припинення порушення законності, зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення порушення, а за необхідності - притягнути винних до відповідальності з наступним інформуванням про це народного депутата. У разі невжиття заходів щодо усунення порушення посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Постановою КМУ від 29 листопада 2001 року № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» встановлено, що національний знак відповідності (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Відповідно до Правил застосування національного знаку відповідності Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів.

Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під терміном «введення в обіг продукції» слід розуміти будь-яке постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України. Отже, даний термін розповсюджується на суб'єкта господарювання, який виконує роботи або надає послуги на ринку України або який не підтвердив походження товару.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з наданих у судовому засіданні представником позивача доказів, які не досліджувалися у суді першої інстанції, оскільки наведені обставини щодо неможливості їх надання є обґрунтованими, вбачається наступне.

Відповідно до наказу Мінекономрозвитку України від 21.03.2014 року № 339 та на підставі звернення представників ТОВ «САВ - ДІСТРИБЬЮШН», ДП «САВ-ІР», ТОВ «АТМ-Інтернешнл», ТОВ «Алегро-Ніжин», ТОВ «Алегро-Прилуки», ТОВ «Фокстрот-Луцьк», ТОВ «Фокстрот» від 18.03.2014 б/н, міністерством у період з 25.03.2014 по 07.04.2014 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання Держспоживінспекцією України вимог законодавства у своїй діяльної.

Перевіркою встановлено допущення територіальними органами Держспоживінспекцією України при здійснені ними перевірок торгівельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» TOB «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» порушень вимог чинного законодавства України про захист прав споживачів при реалізації непродовольчої продукції.

За результатами перевірки Держспоживінспекції України запропоновано скасувати накази територіальних органів Держспоживінспекції України про проведення перевірок торгівельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» ТОВ «САВ - ДІСТРИБЬЮШН», предмет перевірок яких виходить за межі питань поставлених у депутатському зверненні Народного депутата України Бойка В. Б., а саме щодо реалізації несертифікованої продукції, та постанови про накладення стягнень винесених за результатами їх проведення.

Крім того, Держспоживінспекції України запропоновано визначити доцільність проведення планових перевірок характеристик продукції, яка реалізується в торгівельних мережах магазинів побутової «Фокстрот» та щодо дотримання ТОВ «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» законодавства про захист прав споживачів.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.04.2014 року № 472 про усунення порушень, виявлених за результатами перевірки Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів наказано Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів:

- скасувати постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про накладення стягнень від 05.11.2013 №000086 і від 08.11.2013 № 000088 та вжити заходів щодо винесення стосовно ТОВ «ДІЄСА» постанови щодо виявлених порушень вимог законодавства в частині відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію згідно з пунктом 7 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- скасувати накази територіальних органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про проведення перевірок торговельної мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» ТОВ «САВ - ДІСТРИБЬЮШН», предмет перевірок яких виходить за межі питань, поставлених у депутатському зверненні народного депутата України Бойка В. Б.;

- надати Міністерству економічного розвитку і торгівлі України належним чином завірені копії матеріалів проведених територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів перевірок на підставі депутатського звернення народного депутата України Бойка В. Б.;

- визначити доцільність проведення планових перевірок характеристик продукції, яка реалізується в торговельних мережах магазинів побутової техніки «Фокстрот» та «Ельдорадо», та щодо дотримання ТОВ «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» і ТОВ «ДІЄСА» законодавства про захист прав споживачів;

- провести аналіз інформації, що розміщується на сайтах територіальних органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, та за результатами аналізу визначити необхідність розміщення на цих сайтах інформації про заплановані перевірки.

- голові Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів затвердити план заходів щодо усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки, та надати його Міністерству економічного розвитку і торгівлі України до 24.04.2014 року;

- у п'ятиденний строк письмового повідомили Міністерство екологічного розвитку і торгівлі України про виконання абзаців 2 та 3 пункту 1 цього наказу.

Щодо виконання наказу, то на час розгляду справи його не виконано, оскільки розпорядженнями від 16.05.2014 року за №№ 468 - р, 467 - р звільнено керівника та його першого заступника Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів за порушення присяги державного службовця.

Крім викладеного, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був двічі притягнений відповідачем до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а саме: за відсутність Національного знаку відповідності на продукції як розповсюджувач продукції та за невідповідність продукції встановленим вимогам, в том числі за відсутність національного знаку відповідності на продукції, як особа, що ввела продукцію в обіг.

При цьому, відповідачем не враховано, що згідно ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2736, позивач є розповсюджувачем перевіреної продукції, що унеможливлює притягнення до відповідальності як особи, яка ввела продукцію в обіг.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки скасування наказу відповідача про проведення перевірки позивача тягне за собою скасування всіх наступних прийнятих рішень органу владних повноважень, які прийняті за результатами перевірки.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, доводами апеляційної скарги спростовуються висновки суду, що є підставою для її скасування.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про статус народного депутата України», Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ст. 2, ст. 11, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 805/18277/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 805/18277/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконними дій, скасування рішення та постанови - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконними дій, скасування рішення та постанови - задовольнити.

Визнати незаконним (протиправним) та скасувати наказ № 607 від 21.11.2013 року «Про проведення перевірки» в.о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Г.В.Корх, у частині проведення перевірки магазину ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19В.

Визнати протиправними (незаконними) дій представників інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області по проведенню позапланової виїзної перевірки магазину ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», м. Красний Лиман, вул. Кірова, 19В.

Визнати незаконним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09.12.2013 року № 02/232;

Визнати незаконним та скасувати постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення штрафних санкцій від 25 листопада 2013 року № 236р у розмірі 1900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 32300,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ - ДІСТРИБЬЮШН» здійснені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1191 (тисяча сто дев'яносто одна) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.06.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 06.06.2014 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська