Постанова № 39113379, 05.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 червня 2014 року 11:05 справа №826/4261/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Добрівської Н.А., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Селтік"до1. Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олени Ікарівни 3. Державної реєстраційної служби України 4. Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівнитретя особаПублічне акціонерне товариство "Банк Перший"провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 березня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство "Селтік" (далі по тексту - позивач, ПП "Селтік") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 м2, за ПАТ "Банк Перший" код ЄДРПОУ 20717958; 2) зобов'язати відповідача внести реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень №6851995 від 16 жовтня 2013 року про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 м2, на ПП "Селтік" код ЄДРПОУ 32243688.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4261/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року залучено до участі в адміністративній справі Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олену Ікарівну в якості другого відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року залучено до участі в адміністративній справі Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицьку Марію Євгенівну та Державну реєстраційну службу України в якості співвідповідачів.

В судовому засіданні 02 червня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав; представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив; відповідачі своїх представників у судове засідання не направили.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідачів та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 02 червня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як свідчить зміст витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 жовтня 2013 року індексний номер 11007074, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2013 року №6851995 внесено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, за ПАТ "Банк Перший" (державний реєстратор реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олена Ікарівна).

Судом на підставі матеріалів реєстраційної справи встановлено, що вказане рішення прийняте державним реєстратором Укрдержреєстру Дурицькою М.Є., за результатами розгляду заяви уповноваженої особи ПАТ "Банк Перший" - Рябоконя В.Р., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 вересня 2013 року №3187719 щодо проведення державної реєстрації права власності на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за ПАТ "Банк Перший".

Позивач вважає рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що державний реєстратор вчинив реєстраційні дії не перевіривши факту направлення ПАТ "Банк Перший" позивачу письмової вимоги.

Відповідачі письмових заперечень проти позову до суду не надали.

Третя особа у запереченнях проти позову зазначила, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято у повній відповідності до вимог законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає необґрунтованими позовні вимоги ПП "Селтік", виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи оскаржуване рішення Державного реєстратора на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частина перша статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадках, установлених законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.

Згідно частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Судом встановлено, що державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, проведено на підставі договору іпотеки від 29 лютого 2008 року, укладеного між ПП "Селтік" (іпотекодавець) та третьою особою (іпотекодержатель).

Вказаний договір містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, якими зокрема передбачено, що іпотекодержатель набуває право на продаж предмета іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів іпотекодавець не задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень, або виконання порушеного основного зобов'язання договору.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач вказує на відсутність факту надіслання письмової вимоги про усунення порушень, що є обов'язковою умовою задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, на думку колегії суддів, такі доводи позивача є помилковими, з огляду на наступне.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" зокрема встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Банк Перший" направлено позивачу вимогу про усунення порушень від 03 липня 2013 року №00/20/02-95503, якою вимагається усунути порушення умов кредитного договору шляхом сплати простроченої заборгованості у повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься копія відповіді ПП "Селтік" від 22 липня 2013 року №2207/1 на вказану вимогу, у якій зазначається про неможливість задоволення вимоги іпотекодержателя, у зв'язку з фінансовим станом підприємства.

Крім того, факт отримання позивачем вимоги про усунення порушень підтверджується також копією повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якої вимогу вручено позивачу 10 липня 2013 року.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пунктів 27-28 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

У разі подання документів заінтересованою особою особисто така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

Пунктом 34 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає у тому числі: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; 3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Матеріали реєстраційної справи, надані відповідачами підтверджують, що з метою реєстрації права власності на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 Порядку ПАТ "Банк Перший" подано державному реєстратору: копію вимоги про усунення порушень від 03 липня 2013 року №00/20/02-95503; документи, що підтверджують сплив 30-денного строку з моменту отримання позивачем письмової вимоги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та лист-відповідь ПП "Селтік" на вимогу про усунення порушень; звіт про оцінку предмета іпотеки від 16 вересня 2013 року.

При цьому, судом встановлено, що звіт про оцінку предмета іпотеки, складено після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, так, вимогу про усунення порушень позивачем отримано 10 липня 2013 року, а звіт складено 16 вересня 2013 року.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що документи подані для проведення державної реєстрації права власності не відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" чи іншим нормативно-правовим актам.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частина четверта статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Зміст процитованих правових норм вказує, що за результатами розгляду про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень може мати місце за наявності вичерпних підстав, визначених Законом.

У свою чергу позивачем не наведено, а судом не виявлено наявності у межах спірних правовідносин підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, що визначені у частині першій статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що заявлене ПАТ "Банк Перший" право не підлягає державній реєстрації, що із заявою про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва звернулася неналежна особа, або, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Посилання позивача на існування в провадженні Господарського суду міста Києва справи про звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованими, оскільки ухвалою від 24 вересня 2013 року позов ПАТ "Банк Перший" до ПП "Селтік" про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача про невідповідність звіту про оцінку майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, оскільки наведена обставина не є підставою для відмови у державній реєстрації прав згідно статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державний реєстратор, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2013 року №6851995 про реєстрацію права власності ПАТ "Банк Перший" на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

При цьому доведена правомірність дій Державного реєстратора свідчить про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог, а саме щодо зобов'язання внести запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПП "Селтік".

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП "Селтік" про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії нормативно та документально не підтверджуються.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, дії Державного реєстратора відповідають вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "Селтік" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству "Селтік" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Н.А. Добрівська

О.П. Огурцов