Постанова № 39113375, 30.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 травня 2014 року 10:35 справа №826/4437/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”

до

Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області

треті особи

1. Приватне акціонерне товариство “Укратоменергобуд”

2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-господарський центр “Піраміда”

про

визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (далі по тексту – позивач, ДП “НАЕК “Енергоатом”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби, за участю третіх осіб - Закритого акціонерного товариства “Укратоменергобуд”, яке змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство “Укратоменергобуд” (далі по тексту – третя особа 1, ПрАТ “Укратоменергобуд”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-господарський центр “Піраміда” (далі по тексту – третя особа 2, ТОВ “ВГЦ “Піраміда”), в якому просить: 1) визнати незаконними дії відповідача щодо оформлення акту опису майна від 03 лютого 2014 року №4; 2) зобов’язати відповідача виключити з акту опису майна від 03 лютого 2014 року статор необмотаного турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224; 3) зобов’язати відповідача вжити заходи щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження на статор необмотаного турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4437/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлено, що в позивач невірно зазначив назву відповідача, оскільки за даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців значиться Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області; таким чином, відповідачем у справі замість Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби є Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Львівській області (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова).

В судовому засіданні 17 квітня 2014 року представники позивача та третьої особи 1 позовні вимоги підтримали, представник третьої особи 2 проти задоволення позовних вимог заперечив; представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 17 квітня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до акта опису майна від 03 лютого 2014 року №4, складеного податковим керуючим та затвердженого заступником начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова, на підставі рішення начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 03 серпня 2011 року №18173/10/24-0 про опис майна у податку заставу платника податків ТзОВ “ВГЦ “Піраміда” ЄДРПОУ 13821804, проведено опис такого майна: статор необмотаний турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, повна потужність 889000 кВт, активна потужність 80000 кВт, напруга статора 24000 В, струм статора 21400 А, коефіцієнт потужності 0,9, температура охолодження води 33 С, частота оберту 3000 об/хв., в справному стані, придатне до експлуатації, 1 штука, вартістю 48 671 419,00 грн.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо оформлення акта опису майна від 03 лютого 2014 року №4 порушують його прав та інтереси, оскільки описане майно – статор необмотаний турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, з жовтня 2010 року і до теперішнього часу перебуває у власності ДП “НАЕК “Енергоатом”, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 07 лютого 2012 року по справі №23/527-25/58, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року у справі №2а-16671/12/2670.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Третя особа 1 позовні вимоги підтримала, зазначивши, що ДП “НАЕК “Енергоатом” є законним власником статора необмотаного турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224.

Третя особа 2 проти задоволення позовних вимог заперечувала та наполягала, що статор необмотаний турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, є власністю ТОВ “ВГЦ “Піраміда”.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на законодавчо встановлені межі поведінки органів державної влади та їх посадових осіб, їхні дії поділяються на правомірні, тобто, такі, що знаходяться в межах норм права та протиправні (неправомірні), тобто, такі, що не відповідають встановленим нормам, вчинені не на підставі, в не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому протиправними вважаються як дії органів державної влади та їх посадових осіб, що прямо суперечать нормам законодавства, так і дії, які законодавством не передбачені.

Оцінюючи дії відповідача щодо оформлення акту опису майна від 03 лютого 2014 року №4 на предмет їх відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України, суд виходить з викладеного нижче.

Як свідчать обставини справи, ТОВ “ВГЦ “Піраміда” знаходиться на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова та має податковий борг.

Пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначає, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України не може бути використане як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Згідно пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Таким чином, опис майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, є заходом з погашення податкового боргу такого платника податків та належить до повноважень податкового керуючого, а оформлення акта опису майна прямо передбачено Податковим кодексом України.

При цьому опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі документів, поданих платником податків, а податковий керуючий та контролюючий орган не є відповідальними за достовірність відомостей, зазначених у поданих документах.

Суд встановив, що акт опису майна від 03 лютого 2014 року №4 складено відповідачем на підставі відомостей, наданих ТОВ “ВГЦ “Піраміда” та підписаний директором останнього, тобто ТОВ “ВГЦ “Піраміда” надавало відомості про статор необмотаний турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, як майно, що перебуває в його власності.

За таких підстав, суд вважає, що дії відповідача щодо оформлення акту опису майна від 03 лютого 2014 року №4 повністю узгоджуються з нормами Податкового кодексу України, та не вбачає підстав для визнання їх протиправними й задоволення позовних вимог у цій частині.

Стосовно позовних вимог ДП “НАЕК “Енергоатом” про зобов’язання відповідача виключити з акту опису майна від 03 лютого 2014 року статор необмотаного турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224 та вжити заходів щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження на вказане майно, суд керується наступним.

Так, позивач вважає, що описане майно - статор необмотаний турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, належить ДП “НАЕК “Енергоатом”, посилаючись виключно на рішення Господарського суду міста Києва від 07 лютого 2012 року по справі №23/527-25/58, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року у справі №2а-16671/12/2670.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07 лютого 2012 року по справі №23/527-25/58 за позовом ДП “НАЕК “Енергоатом” до ЗАТ “Укратоменергобуд” про розірвання договору та за зустрічним позовом ЗАТ “Укратоменергобуд” до ДП “НАЕК “Енергоатом” про стягнення 82 012 799,33 грн., в позові ДП “НАЕК “Енергоатом” відмовлено, зустрічний позов ЗАТ “Укратоменергобуд” задоволено повністю та стягнуто з ДП “НАЕК “Енергоатом” на користь ЗАТ “Укратоменергобуд” 82 012 799,33 грн., у тому числі основний борг – 76 860 503,70 грн.

У вказаному рішенні встановлено наступні обставини: 28 березня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено договір №01-08 (№2208-4/05-НАЕК) на виконання комплексу додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС ДП НАЕК “Енергоатом”. Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник (ДП НАЕК “Енергоатом”) замовляє, а Генпідрядник (ЗАТ “Укратоменергобуд”) зобов’язується на свій ризик власними та залученими силами виконати комплекс додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС. Поставка статора необмотаного турбогенератора ТВВ-800-2УЗ згідно креслення 5БС.672.942 СБ, для оперативного резерву ДП НАЕК “Енергоатом” документально підтверджується актом приймання - передачі матеріально-технічних ресурсів б/н за квітень 2010 року на суму 60 523 675,92 грн. згідно з договором №01-08 від 28 березня 2008 року, який також підписаний від імені безпосереднього отримувача (зберігача) - ВП “Рівненської АЕС”.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №2а-16671/12/2670 за позовом ДП “НАЕК “Енергоатом” до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року, задоволено позов ДП “НАЕК “Енергоатом”: визнано незаконними дії ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо оформлення акту опису майна №34 від 08 листопада 2012 року; зобов’язано ДПІ у Личаківському районі м. Львова виключити статор необмотаний турбогенератора типу ТВВ-800-2УЗ, заводський номер №17224 з акту опису майна №34 від 08 листопада 2012 року та вжити заходів виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження на статор необмотаний турбогенератора типу ТВВ-800-2УЗ, заводський номер №17224.

Задовольняючи позовні вимоги ДП “НАЕК “Енергоатом”, Київський апеляційний адміністративний суд, посилаючись на обов’язковість обставин, встановлених у рішенні Господарського суду міста Києва від 07 лютого 2012 року по справі №23/527-25/58, зазначив наступне: 28 березня 2008 року між позивачем та ЗАТ “Укратоменергобуд” укладений договір підряду №01-08 (2208-4/05 НАЕК) на виконання комплексу додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС ДП НАЕК “Енергоатом”; на виконання зазначеного договору підряду, між ЗАТ “Укратоменергобуд” та ТОВ “ВГЦ “Піраміда” укладений договір субпідряду №07-08/СП на використання комплексу додаткових робіт зі створення оперативного резерву електрообладнання для роботи турбогенераторів енергоблоків АЕС ДП НАЕК “Енергоатом”; ТОВ “ВГЦ “Піраміда”, на виконання умов договору субпідряду, був придбаний та поставлений ЗАТ “Укратоменергобуд” статор необмотаний турбогенератора ТВВ-800-2УЗ, що підтверджується актом прийому-передачі, листом ТОВ ВГЦ “Піраміда” №203 від 22 квітня 2010 року; ЗАТ “Укратоменергобуд” на виконання умов договору підряду, був переданий ДП НАЕК “Енергоатом”, в особі ВП “РАЕС”, отриманий від ТОВ “ВГЦ “Піраміда” статор, що підтверджується актом прийому-передачі б/н за квітень 2010 року, листом ЗАТ “Укратоменергобуд” №701 від 29 жовтня 2010 року.

За змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведена норма вказує, що учасники адміністративного процесу не повинні повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас, як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року №2379/12/13-12, передбачене частиною першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов’язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Суд звертає увагу, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07 лютого 2012 року по справі №23/527-25/58, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року у справі №2а-16671/12/2670 не визнавалось право власності ДП НАЕК “Енергоатом” на описане в межах спірних правовідносин майно; по справі №23/527-25/58, що розглядалась Господарським судом міста Києва, не встановлювались обставини передачі ТОВ “ВГЦ “Піраміда” на користь ЗАТ “Укратоменергобуд” статора необмотаного турбогенератора типу ТВВ-800-2УЗ, заводський номер №17224 та виникнення ЗАТ “Укратоменергобуд” права власності на вказане майно.

Крім того, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що описане в межах спірних правовідносин майно дійсно належить йому на праві власності, зокрема доказів оприбуткування такого майна та відображення у бухгалтерському обліку.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що ТОВ “ВГЦ “Піраміда” заперечує належність описаного майна на праві власності ДП НАЕК “Енергоатом” та відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів права власності ДП НАЕК “Енергоатом” на статор необмотаний турбогенератора типу ТВВ-800-2УЗ, заводський номер №17224, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача виключити з акту опису майна від 03 лютого 2014 року статор необмотаного турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, та вжити заходи щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження на вказане майно не підтверджуються документально та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд роз’яснює, що оскільки ТОВ “ВГЦ “Піраміда” оспорюється право власності позивача на статор необмотаного турбогенератора ТВ-800-2УЗ, заводський №17224, ДП НАЕК “Енергоатом” має право пред’явити відповідний позов про визнання його права власності у порядку статі 392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Личаківському районі м. Львова доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП НАЕК “Енергоатом” не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державному підприємству “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко