Постанова № 39112112, 27.02.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 лютого 2014 року Справа № 814/5349/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» (вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 01001)

до відповідача: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області (вул. Шевченка, 58, м. Миколаїв, 54001)

про визнання незаконним та скасування наказу від 13.11.2013р. № РН-11-2013р., визнання протиправною та скасування постанови від 29.11.2013р. № 65,

в с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» (далі - позивач) пред'явлено позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області (далі - відповідач) з наступними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області від 13.11.13р. № РН11-2013;

- визнати незаконними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області щодо проведення перевірки та складання акту №000084 від 13.11.2013р.;

- визнати незаконним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області про накладення стягнень №65 від 29.11.13р.

Позивач зазначені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення та дії відповідача вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 73, 74).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, дослідив інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» (код 35625082) зареєстровано як юридичну особу 13.05.2009р. Шевченківською райдержадміністрацією м. Києва та здійснює роздрібну торгівлю різноманітною побутовою технікою та непродовольчою групою товарів в магазині «Фокстрот» за адресою - Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 16.

13.11.2013 року посадовими особами відповідача в приміщені зазначеного магазину було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Підставою для проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів відповідачем було зазначено Згоду №5090-2-7/6 Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 05.11.2013р. (арк. спр. 43).

Розпорядчими документами щодо здійснюваного заходу були Направлення на проведення перевірки від 13.11.13р. № 88 (арк. спр. 33) та Наказ № РН11-2013 від 13.11.13 року щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання (арк. спр. 72).

За результатами позапланової виїзної перевірки магазину позивача «Фокстрот» відповідачем було складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000084 від 13.11.13р. (далі Акт перевірки, арк. спр. 10 - 19).

В акті перевірки відповідачем було зазначено про наявність порушень чинного законодавства позивачем, а саме на споживчий упаковці деяких товарів була відсутня інформація щодо країни виробника товару, відсутня повна назва та адреса виробника, інформація про дату виготовлення зазначена в закодованому вигляді тощо.

Крім цього, в акті перевірки також було зазначено обов'язковий до виконання Припис про усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, заборонено реалізацію продукції в разі відсутності документів, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим. Також було зобов'язано позивача усунути інші недоліки, що зазначені в акті перевірки та повідомити про виконання письмово відповідача до розгляду матеріалів справи, який відбудеться за адресою м. Миколаїв, вул. Шевченка 58.

Листом з відповідними додатками від 28 листопада 2013 року позивач повідомив відповідача про усунення всіх вказаних в акті порушень (арк. спр. 30 - 32).

29 листопада 2013 року відповідачем прийнято Постанову №65 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Постанова №65) якою до позивача застосовано штраф у сумі 25 500,00 грн. Порушення вимог п. 2.ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів (арк. спр. 20 - 23).

Позивач не погодився із вищезазначеними діями відповідача та його прийнятими рішеннями (Приписом та Постановою) з огляду на їх протиправність та необґрунтованість, а саме: перевірка була призначена та проведена без підстав передбачених чинним законодавством, посадові особи відповідача діяли поза межами наданої їм компетенції, не взяли до уваги всі надані позивачем документи, а також застосували невірну методику нарахування штрафної санкції тощо.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991р. (в чинній редакції) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012р. (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.05.12р. за № 743/21056) (надалі - Порядок № 310).

Згідно п.1.4. Порядку №310 органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться (крім інших) з таких підстав:

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Аналогічні вимоги також містяться й у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.07р. (далі - Закон № 877).

Так, відповідно до положень ст. 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є (серед інших):

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Судом також встановлено, що питання проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання додатково врегульовані положеннями Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» №817/98 від 23.07.1998 року.

Зазначений Указ Президента України був прийнятий відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність та є чинним на цей час (далі - Указ).

Положення п. 10 Указу передбачають, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.

Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити відомості про його прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача.

Зазначені правові висновки також підтримані в судовій практиці (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.11.13р. по справі № К/800/30296/13 за касаційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.10.12р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.13р.).

Проаналізував зміст наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність чисельних порушень з боку відповідача під час призначення та проведення перевірки.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що Наказ № РН11-2013 від 13.11.13р. щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання був прийнятий відповідачем без будь - яких підстав передбачених чинним законодавством.

Відповідач не отримував на свою адресу будь - яких скарг від споживачів або інших звернень від фізичних чи юридичних осіб.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в запереченнях на позовну заяву , на наявність звернення Бойка В.Б. (арк. спр. 40) оскільки Відповідач надав до суду копію депутатського звернення Народного депутата України Бойка В.Б. на ім'я Генерального прокурора України від 11.10.2013р. № 216-к, а не скаргу скарг від споживачів або інших звернень від фізичних чи юридичних осіб.

Виходячі з викладенногоь судом не приймається до уваги посилання відповідача на наявність копії депутатського звернення Народного депутата України Бойка В.Б. на ім'я Генерального прокурора України від 11.10.2013р. № 216-к з огляду на те, що у вказаному депутатському зверненні йдеться посилання на ст.16 Закону України «Про статус народного депутата України» та прохання до Генерального прокурора України "вжити заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснити перевірку торгової мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної продукції та товари які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні». При цьому будь - яких конкретних фактів або випадків порушення чинного законодавства позивачем зазначене депутатське звернення не містить.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України» Народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Право на депутатське звернення є складовою повноважень народного депутата України.

На відміну від запиту звернення - це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. За своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народними депутатами України самостійно. Такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності (Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2003 від 05.03.2003р.).

Як вже було зазначено, будь - яких скарг від споживачів товарів або будь - яких конкретних фактів порушень законодавства з боку позивача вказане звернення не містило. Доказів про інше відповідачем суду не надано.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на наявність згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю.

Відповідно до положень наведеного вище законодавства вказана згода є обов'язковою умовою для проведення позапланового заходу, а не підставою для її проведення.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень Порядку № 310 під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до акту перевірки відповідачем було проведено контрольно-вибіркове інспектування. При цьому питання наявності контрафактної та не сертифікованої (забороненої для продажу в Україні) продукції взагалі не були предметом перевірки. Доказів про інше відповідачем суду не надано.

З наданих відповідачем матеріалів не підтверджуються недоліки встановлені в акті перевірки стосовно відсутності певної інформації на товарах.

Зазначені висновки акту перевірки були спростовані додатковими доказами (інструкціями на товар, технічними характеристиками, маркуваннями, даними щодо виробників тощо) наданими представником позивача в судовому засіданні (арк. спр. 62 - 80).

Відповідно до ч.2 ст.15 Закон України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Тобто, у діючому законодавстві України, не передбачено обов'язку щодо нанесення такої інформації безпосередньо на товар. Вся інформація, що передбачена п. 1 ст. 15 Закону України № 1023-ХІІ містилась під час перевірки на супровідній документації - інструкціях, гарантійних документах, про що було повідомлено перевіряючих під час підписання акту.

Суд також зазначає, що відповідачем невірно розраховано розмір штрафної санкції.

Так, ст. 23 Закону України № 1023-ХІІ передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару.

Проте розрахунок штрафних санкцій, накладених на позивача, здійснений відповідачем виходячи з роздрібної ціни, за якою позивач реалізовував цей товар, а не від вартості одержаного для реалізації партії товару, що суперечить вимогам ст. 23 Закону.

Таким чином, судом встановлено наступні порушення вчинені відповідачем:

- Наказ № РН11-2013 від 13.11.13р. щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання (арк. спр. 99) був прийнятий без підстав встановлених чинним законодавством;

- посадові особи відповідача не ознайомили суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і не надали йому копії відповідного документа;

- висновки акту містили необґрунтовані висновки щодо наявності порушень з боку позивача;

- відповідачем було невірно проведено розрахунок суми штрафної санкції.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду законність та правомірність оскаржуваних вчинених дій та прийнятих рішень.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області щодо проведення перевірки та складання Акту № 000084 від 13.11.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафних санкцій № 65, винесену Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області 29.11.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» судовий збір у розмірі 240.88 грн., сплачений за платіжнимb дорученням № 6704 від 29.12.2013 року на суму 68,82 грн. та № 6711 від 09.12.2013 року на суму 172,06 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих