Рішення № 39111970, 28.05.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/125/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/565/14 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Парандюк Т. С., Дикун С. І.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю сторін - представника апелянта Копичинецького міського центру культури і дозвілля Шпуляка О.В., позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника відповідача Копичинецької міської ради - Елиїва Т.А. і представника третьої особи: відділу культури та туризму Гусятинської районної державної адміністрації - Фаберської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Копичинецького міського центру культури і дозвілля на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Копичинецького міського центру культури і дозвілля, Копичинецької міської ради, третя особа: відділ культури та туризму Гусятинської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

в січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Копичинецького міського центру культури і дозвілля про визнання незаконним та скасування наказу № 5-к від 7.05.2013р., поновлення її на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що згідно рішення Гусятинського районного суду від 29.04.2013 року директор Копичинецького міського центру культури і дозвілля наказом № 5-к від 7 травня 2013 року поновив її на посаді художнього керівника Копичинецького центру культури та дозвілля, проте не з часу незаконного звільнення, а з 7 травня 2013 року. Крім цього, фактично з дня звільнення, вона не припиняла виконувати своїх функціональних обов"язків художнього керівника, однак директор Копичинецького міського центру культури і дозвілля, в обов"язки якого входить ведення обліку виходу працівників на роботу, табелювання праці і подання даної інформації в Копичинецьку міську раду, яка здійснює нарахування та виплату їй заробітної плати, не обліковував робочого часу ОСОБА_3 і відповідно Копичинецькою міською радою за період з 30 квітня 2013 року по даний час їй не виплачена заробітна плата. Також позивачка просить суд стягнути і моральну шкоду, яку вона оцінила в 3200 грн., оскільки більше року їй не виплачувалася заробітна плата, вона отримала певні незручності, порушився звичний спосіб життя, і фактично вимушена була існувати за рахунок коштів батьків та своїх знайомих.

21 лютого 2014 року ухвалою суду було залучено до справи як третю особу відділ культури та туризму Гусятинської районної державної адміністрації.

Ухвалою Гусятинського райсуду від 18 березня 2014 року залучено до участі по даній справі в якості співвідповідача Копичинецьку міську раду.

Рішенням Гусятинського районного суду від 26 березня 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано незаконним наказ директора Копичинецького міського центру культури і дозвілля від 7 травня 2013 року "Про поновлення на роботі ОСОБА_3" в частині поновлення ОСОБА_3 з 7 травня 2013 року.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді художнього керівника Копичинецького міського центру культури і дозвілля з 21 грудня 2012 року.

Стягнуто з Копичинецького міського центру культури і дозвілля на користь ОСОБА_3 18234 грн. 76 коп. невиплаченої заробітної плати.

Стягнуто з Копичинецького міського центру культури і дозвілля на користь ОСОБА_3 кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

Стягнуто з Копичинецького міського центру культури і дозвілля на користь держбюджету Гусятинського району (одержувач: УДКУ у Гусятинському районі, код ЄДРПОУ суду 02886568, банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31216206700116, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ): 37373001) 487 грн. 20 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Окремою ухвалою Гусятинського районного суду в Тернопільській області від 26 березня 2014 року повідомлено прокурора Гусятинського району Тернопільської області про виявлені під час розгляду цивільної справи грубі порушення законодавства про працю з боку посадових осіб Копичинецького міського центру культури і дозвілля.

В апеляційній скарзі Копичинецький міський центр культури і дозвілля просить рішення суду та окрему ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду та окрему ухвалу суду законними та обґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що поновлення позивача на посаді художнього керівника на підставі рішення Гусятинського районного суду від 29.04.2013р. носить формальний характер, оскільки робочий час ОСОБА_3 не обліковується Копичинецьким міським центром культури і дозвілля, позивачу не нараховується та не виплачується заробітна плата Копичинецькою міською радою.

Колегія суддів з даним висновком суду погодитись не може, оскільки він суперечить обставинам справи, а також судом порушені норми матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст.309 ЦПК України рішення Гусятинського райсуду від 26.03.2014р. в частині визнання незаконним наказу директора Копичинецького міського центру культури і дозвілля № 5-к від 7 травня 2013 року, поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення з Копичинецького міського центру культури і дозвілля на користь ОСОБА_3 18234,76 грн. невиплаченої заробітної плати підлягає скасуванню і ухваленні в цій частині нового рішення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Цією ж статтею встановлюються гарантії захисту від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Гусятинського районного суд Тернопільської області від 29.04.2013р. ОСОБА_3 поновлено на посаді художнього керівника Копичинецького міського центру культури і дозвілля.

На виконання даного рішення директором Копичинецького міського центру культури і дозвілля був винесений наказ № 5-к від 7 травня 2013 року, згідно якого ОСОБА_3 поновлено на посаді художнього керівника Копичинецького міського ЦКіД з 7 травня 2013 року.

Тому, колегія суддів вважає, що підстав поновляти позивача ОСОБА_3 на займаній нею посаді немає, оскільки вона вже поновлена, проте слід внести в даний наказ зміни в частині дати поновлення на роботі з 7 травня 2013 року на 21 грудня 2012 року, тобто з часу незаконного звільнення.

Згідно ст.ст.1, 21 Закону України від 24.03.1995р. № 108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Пунктом 3.2 Статуту Копичинецького міського центру культури і дозвілля передбачено, що основним джерелом фінансування діяльності, соціального розвитку центру культури і дозвілля та оплати праці його працівників є кошти державного бюджету Копичинецької міської ради народних депутатів (а.с.161-164).

Відповідно рішенням 27 сесії шостого скликання Копичинецької міської ради № 1 від 10 січня 2013 року затверджені видатки Копичинецького міського бюджету на 2013 рік, в тому числі на оплату праці палаців і будинків культури, клубів та інших закладів клубного типу (а.с.190-192).

Отже, фінансування та виплата заробітної плати працівникам Копичинецького міського центру культури і дозвілля здійснюється Копичинецькою міською радою.

Як вбачається з табелів обліку використання робочого часу працівників Копичинецького міського центру культури і дозвілля, що ОСОБА_3 в період з 3 січня 2013 року по квітень 2014 року не внесена до вказаних табелів. Проте, згідно рішення Гусятинського райсуду від 29 квітня 2013 року позивачці виплачена заробітна плата в сумі 6417,32 грн. за період з 3 січня 2013 року по 29 квітня 2013 року.

Як пояснив у судовому засіданні представник Копичинецької міської ради Елиїв Т.А., що саме Копичинецькою міською радою згідно табелів обліку робочого часу нараховується і виплачується заробітна плата працівникам Копичинецького міського центру культури і дозвілля, однак позивачці ОСОБА_3 за спірний період не була нарахована і виплачена заробітна плата, в зв'язку з тим, що директор Копичинецького міського центру культури і дозвілля Шпуляк О.В., на якого покладений обов'язок ведення табеля обліку використання робочого часу та подання його в бухгалтерію Копичинецької міської ради, на включив її в табель обліку використання робочого часу.

Не заслуговують на увагу доводи представника апелянта Шпуляка О.В. про те, що ОСОБА_3 у спірний період не виконувала своїх функціональних обов'язків і тому вона не була зазначена в табелі обліку використання робочого часу, оскільки жодних доказів з приводу невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_3 функціональних обов'язків суду не було представлено.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що слід з Копичинецької міської ради стягнути в користь ОСОБА_3 заробітну плату за період з 30 квітня 2013 року по 26 березня 2014 року (в межах позовних вимог) в сумі 17765 грн. 22 коп. з вирахуванням обов'язкових платежів, виходячи з наступного розрахунку: 227 днів х 78,26 грн. (середньоденна заробітна плата за останні два повні місяці перед звільненням при середньомісячній зарплаті 1760,94 грн.).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника апелянта, що судом безпідставно стягнуто в користь позивачки моральну шкоду, адже відповідно до рішення Гусятинського райсуду від 29 квітня 2013 року ОСОБА_3 отримала моральну шкоду в сумі 500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що після ухвалення рішення від 29.04.2013р. директор Копичинецького міського центру культури і дозвілля продовжує порушувати права позивачки, не вносячи її до табелю обліку використання робочого часу, в зв"язку з чим протягом року їй не нараховується та не виплачується заробітна плата, втрата звичного способу життя, який вимагає від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, тому колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано в частині відшкодування моральної шкоди задоволив позов.

Доводи представника апелянта щодо незаконності окремої ухвали Гусятинського райсуду від 26 березня 2014 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки під час розгляду даного трудового спору судом першої інстанції були встановлені грубі порушення законодавства про працю з боку посадових осіб Копичинецького міського центру культури і дозвілля, а тому окрему ухвалу Гусятинського райсуду від 26 березня 2014 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 312, ч.1 п.1, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу Копичинецького міського центру культури і дозвілля - задовольнити частково.

Рішення Гусятинського районного суду від 26 березня 2014 року в частині визнання незаконним наказу директора Копичинецького міського центру культури і дозвілля № 5-к від 7 травня 2013 року, поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення з Копичинецького міського центру культури і дозвілля на користь ОСОБА_3 18234,76 грн. невиплаченої заробітної плати скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити частково і внести зміни в наказ директора Копичинецького міського центру культури і дозвілля № 5-к від 7 травня 2013 року в частині дати поновлення на роботі з 7 травня 2013 року на 21 грудня 2012 року і стягнути з Копичинецької міської ради невиплачену заробітну плату в користь ОСОБА_3 в сумі 17765 грн. 22 коп. з відрахуванням обов"язкових платежів.

В решті рішення Гусятинського районного суду від 26 березня 2014 року

залишити без змін.

Окрему ухвалу Гусятинського районного суду від 26 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак