Ухвала суду № 39109464, 04.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10097/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, управління державного казначейства Подільського району міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, управління державного казначейства Подільського району міста Києва про стягнення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач 1), управління державного казначейства Подільського району міста Києва (далі по тексту - відповідач 2) про стягнення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 657254 грн.

Окужний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 25 липня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянтів, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Наявність у філії «Подільське відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Києві» переплати з податку на прибуток у розмірі 657 254 грн. підтверджується наявними у справі засвідченими копіями платіжних доручень від 12.05.2008 року № 503 на суму 455 965 грн., від 11.08.2008 року № 921 на суму 310 288 грн., від 11.11.2008 року № 1334 на суму 234 613 грн., від 24.12.2008 року № 1517 на суму 9 747 грн., розрахунком податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2008 рік (від 04.02.2009 року вх. № 259592) та актом від 28.12.2011 року звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2011 року по 28.12.2011 року.

Судом встановлено, що керуючий філії «Подільське відділення Промінвестбанку в місті Києві» звернувся до ДПІ із заявою від 05.05.2011 року № 05-366 щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 657 254 грн. на відповідний рахунок, реквізити якого вказані в заяві.

На вказану заяву відповідач відповідь не надав, а кошти в сумі 657 254 грн. - не перерахував.

Згідно з наказом ПАТ «Промінвестбанк» від 04.05.2011 року № 262о/с припинено діяльність філії «Подільське відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Києві» шляхом реорганізації у Подільське безбалансове відділення з підпорядкуванням філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк».

Судом встановлено, що керуючий філії «Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк» звернувся до ДПІ із заявою від 21.09.2011 року № 07/1701 щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 657 254 грн. на відповідний рахунок, реквізити якого вказані в заяві.

На вказану заяву відповідач листом від 12.10.2011 року № 16805/10/19-004 надав відповідь про те, що повернення суми з рахунку податку на прибуток можливе після проведення документальної виїзної перевірки підтвердження достовірності наявної переплати, оскільки за період з 2008 року по теперішній час документальна перевірка достовірності і повноти декларованих показників фінансово-господарської діяльності по підприємству не проводилася.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2012 року по справі № 2а-6518/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року, визнано протиправною бездіяльність ДПІ, що виявилася у невиконанні передбачених дій та заходів для повернення надміру сплаченого податку на прибуток, а також зобов'язано ДПІ вжити заходів, визначених ст. 43 ПК з розгляду заяви позивача про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 657 254 грн.

На виконання резолютивної частини вищевказаної постанови Окружного адміністра-тивного суду міста Києва від 25.07.2012 року по справі № 2а-6518/12/2670 та вимоги державного виконавця від 14.03.2013 року № 459/3 по виконавчому провадженню ВП № 36523214 відповідачем надана позивачу відповідь від 15.05.2013 року № 6142/10/10-05, в якій повідомлено про те, що оскільки переплата з податку на прибуток в сумі 657 254 грн. виникла у 2008 році, то згідно з п. 43.3 ст. 43 ПК відсутні підстави для повернення зазначено суми. Також, у відповіді було зазначено, що з моменту подання заяви від 24.04.2012 року пройшло вже більше 1095 днів, а посилання заявника на попередні заяви від 21.09.2011 року № 07-1701 та від 10.11.2011 № 07/2291 є безпідставним, оскільки всі попередні заяви були оформлені не у відповідності до вимог ст. 43 ПК, та на які було надано відповідачем відповіді.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПК встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Як визначено ст. 43 ПК, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3). Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку (п. 43.4).

Пунктом 102.5 ст. 102 ПК визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як встановлено судом, переплата з податку на прибуток в сумі 657 254 грн. виникла за результатами 2008 року, а саме з 04.02.2009 року, коли позивачем подано відповідний податковий розрахунок за 2008 року, яким задекларовано вказану переплату. Також, судом встановлено своєчасне (в межах 1095-денного строку давності з моменту виникнення переплати) звернення керівника філії «Подільське відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Києві» до ДПІ із заявою від 05.05.2011 року № 05-366 щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 657 254 грн. на відповідний рахунок в банку.

Твердження представника відповідача про те, що переплата в сумі 657 254 грн. виникла у 2008 року, але коли саме він не знає, є необґрунтованими і суперечать наявним у справі матеріалам. Фактична сплата податку на прибуток на загальну суму 657 254 грн. на протязі 2008 року здійснювалася на підставі поданих розрахунків податкових зобов'язань за 1 квартал, півріччя, 3 квартали та 11 місяців 2008 року. Колегія суддів вважає, що отримання права на відшкодування, в даному випадку, не залежить від фактичної дати перерахування коштів до бюджету, а залежить від подання податкового розрахунку за 2008 рік, тобто з 04.02.2009 року.

Заперечення відповідача про звернення позивача із заявою про повернення переплати в сумі 657 254 грн. після спливу 1095-денного строку давності також не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки заява від 05.05.2011 року № 05-366 подана керівником філії «Подільське відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Києві» своєчасно в межах 1095-денного строку давності з моменту виникнення переплати, натомість відповідач вказану заяву не розглянув та коштів не повернув.

Що стосується доводів відповідача 1 про те, що вказана заява не відповідає вимогам п. 43.3 ст. 43 ПК., то вони є необгрунтованими, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх доводів відповідач суду не надав. З матеріалів справи вбачається, що заява подана і підписана належною особою, в ній вказано напрям повернення коштів та зазначено відповідний поточний рахунок в банку.

Інших аргументованих заперечень та доказів, які б спростовували наявність переплати з податку на прибуток в сумі 657 254 грн. та право позивача на повернення на його користь вказаної переплати або вказували на недодержання позивачем вимог 43 ПК чи наявність інших перешкод для здійсненню такого повернення, відповідач суду не надав, а судом таких не встановлено.

Таким чином, враховуючи наявність переплати з податку на прибуток у сумі 657 254 грн. і своєчасне звернення до ДПІ із заявою про повернення вказаної переплати, зважаючи на те, що на час вирішення справи кошти в сумі 657 254 грн. не були повернуті позивачу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби, управління державного казначейства Подільського району міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 04.06.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.