Постанова № 39109381, 06.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/1971/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної науково-промислової компанії "ОЗОТ" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної науково-промислової компанії "ОЗОТ" (далі по тексту - відповідач, ТОВ ІНПК "ОЗОТ") про стягнення коштів з рахунків платника податків, посилаючись на наявність за особовим рахунком відповідача податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 1492 грн 41 коп.

У судове засідання 04 червня 2014 року з'явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд, в судовому засіданні 04 червня 2014 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ ІНПК "ОЗОТ" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 32908604 /а.с. 6-8, 10/, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві з 29 квітня 2004 року /а.с. 9 - зворот/.

За особовим рахунком відповідача обліковується податковий борг за платежем: "Земельний податок з юридичних осіб, 13050100" в розмірі 1492 грн 41 коп., що виник за наступних обставин.

ДПІ у м. Полтаві проведено перевірку своєчасності сплати ТОВ ІНПК "ОЗОТ" грошового зобов'язання за платежем "Земельний податок з юридичних осіб, 13050100" за січень-грудень 2012 року, за результати якої, на підставі акта перевірки від 11 червня 2013 року №3248/15.4/32908604 /а.с. 15-16/, винесено податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2013 року року №0001261504 про застосування до відповідача штрафних санкцій в розмірі 1539 грн 37 коп. /а.с. 13/.

Дане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 29 липня 2013 року, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 14/.

Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, в повному обсязі не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на викладене, суд зазначає, що згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом /пункт 54.5 статті 54 Податкового кодексу України/.

Оскільки суду не надано доказів оскарження зазначеного вище податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку, зобов'язання відповідача зі сплати штрафних санкцій в розмірі 1539 грн 37 коп. є узгодженим.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми штрафних (фінансових) санкцій у визначені Податковим кодексом України строки, такі санкції набули статусу податкового боргу.

Суму податкового боргу зменшено за рахунок переплати відповідачем зобов'язань попередніх періодів в розмірі 46 грн 96 коп.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 25 вересня 2013 року надіслано відповідачу податкову вимогу від 20 вересня 2013 року №364-15 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 1492 грн 41 коп. /а.с. 8 - зворот/. Дану податкову вимогу платник податків отримав 09 жовтня 2013 року, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 8 - зворот/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджено даними картки особового рахунку /а.с.22-25/.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ДПІ у м. Полтаві до матеріалів справи надано довідку від 08 травня 2014 року №8844/9/16-01-25-01-20, зі змісту якої судом встановлено, що відповідачем відкрито розрахункові рахунки в установах банків /а.с. 11/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ТОВ ІНПК "ОЗОТ" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язання підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

За відсутності документального підтвердження понесених сторонами у справі судових витрат, питання щодо їх розподілу суд не вирішує.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної науково-промислової компанії "ОЗОТ" про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної науково-промислової компанії "ОЗОТ" (код ЄДРПОУ 32908604; вул. Пушкіна, 45, кв. 122, м. Полтава, Полтавська область, 36020) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу за платежем: "Земельний податок з юридичних осіб, 13050100" в розмірі 1492 (одна тисяча чотириста дев'яносто дві) гривні 41 (сорок одна) копійка на розрахунковий рахунок 33215811700002, код бюджетної класифікації платежу 13050100, одержувач - УДКС України у місті Полтаві Полтавської області, код одержувача 38019510, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба