Постанова № 39108363, 28.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 804/5405/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Теплогенерація» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0003202203 від 25 листопада 2013 року, яке винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі +2190934,36 грн., за штрафними санкціями 1095467,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фахівцями Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області в ході перевірки зроблені помилкові висновки щодо завищення податкового кредиту липня 2013 року на 2 190 934,36 грн., та, відповідно, щодо донарахування податкових зобов'язань по ПДВ за липень 2013р. у сумі 2 190 934,36 грн. та штрафних санкцій у сумі 1 095 467,18 грн., відображених у податковому повідомленні - рішенні Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003202203 від 25.11.13р.Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі неузгоджених грошових зобов'язань.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав. Про дату, місце та час розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином 21.04.2014р., що підтверджується відміткою відповідача на повістці.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, щоНікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка даних, задекларованих ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» в декларації за липень 2013 року щодо суми нарахованого податкового кредиту за липень 2013 року, по результатом якої складено акт перевірки № 1017/2203/32083093 від 11.11.2013 року.

В акті перевірки № 1017/2203/32083093 від 11.11.2013р. встановлено, що ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» було порушено вимоги п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у частині завищення податкового кредиту липня 2013 на суму 2190 934,36 грн.

Зазначене порушення допущено підприємством внаслідок включення до податкового кредиту за липень 2013р. податкової накладної за березень 2013р. на суму ПДВ 2 190 934,36 грн. Податкова накладна видана НАК «Нафтогаз України» і не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» на підставі положень п.201.10 ст. 200 ПКУ до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року подало Додаток 8 «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну». До заяви подані належним чином завірені копії податкової накладної, акту приймання - передачі природного газу.

ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» не погодилося з висновками податкової служби, викладеними в акті перевірки № 1017/2203/32083093 від 11.11.2013 року і листом від 18.11.2013 року № 935 направило на адресу Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки № 1017/2203/32083093 від 11.11.2013р. 27.11.2013 року. Підприємством отримано лист податкової служби про розгляд заперечень № 11620-10/2203 від 25.11.13р., у якому висновки, викладені у зазначеному акті перевірки, залишені без змін. За результатами перевірки та розгляду заперечень до неї Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено повідомлення-рішення № 0003202203 від 25.11.2013 року про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2013 року в сумі 2 190 934,36 грн. та штрафних санкцій на суму 1095 467,18 грн.

05.12.2013 року ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» звернулось до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою на повідомлення - рішення Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходов в Дніпропетровській області № 0003202203 від 25.11.2013р. За результатами розгляду скарги було вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходов в Дніпропетровській області № 0003202203 від 25.11.2013р., а скаргу платника податків - без задоволення.

12.02.2013 року ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» звернулось до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на повідомлення - рішення Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходов в Дніпропетровській області № 0003202203 від 25.11.2013р. За результатами розгляду скарги було вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходов в Дніпропетровській області № 0003202203 від 25.11.2013р., а скаргу платника податків - без задоволення.

Судом встановлено, що ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» за договором поставки придбає для своїх виробничих потреб газ у НАК «Нафтогаз України».

ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» відобразило у складі податкового кредиту за липень 2013 року суму ПДВ за операціями поставки газу НАК «Нафтогаз України» за березень 2013 року в розмірі 2 190 934,36 грн.

НАК «Нафтогаз України» в березні 2013р. виписала податкову накладну від 31.03.13р. № 7908 на суму ПДВ 2 190 934,36 грн. яка була отримана ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» 30.04.2013р. Однак, на момент виписки та отримання податкової накладної від НАК «Нафтогаз України» жодних документів, що свідчать про поставку в березні газу від НАК «Нафтогаз України» на користь ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ», зокрема акту прийому - передачі газу, що підтверджує факт такої поставки, ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» отримано не було.

Акт прийому - передачі газу, підписаний з боку НАК «Нафтогаз України», і підтверджуючий дійсність поставки газу від постачальника - НАК «Нафтогаз України», був отриманий ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» тільки в липні 2013 року.

При цьому, податкова накладна від 31.03.13року № 7908 не була зареєстрована постачальником газу НАК «Нафтогаз України» в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, газ, поставлений НАК «Нафтогаз України» у березні 2013р., станом на 01.07.13р. ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» оплачений не був.

Таким чином, ПАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» не мало можливості відобразити податковий кредит у сумі 2 190 934,36 грн. у декларації за березень 2013року, оскільки:

- податкова накладна від 31.03.13 року № 7908 не була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- були відсутні первинні документи, що підтверджують факт поставки газу, зокрема акт прийому - передачі газу, які дозволили б подати скаргу на постачальника разом з декларацією з ПДВ за березень 2013 року.

У липні 2013р. за фактом отримання підтверджують поставку газу (акт прийому -передачі) документів ПрАТ «ТЕПЛОГЕНЕРАЦІЯ» відобразило у складі податкового кредиту суму ПДВ за операціями поставки газу НАК «Нафтогаз України» за березень 2013 року в розмірі 2 190 934,36 грн. та подало до декларації за липень 2013року додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (Д8 ),

Листом від 20.08.2013 року № 678 в Нікопольську ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області до додатка 8 до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року, наданої електронною поштою 20.08.2013 року, підприємством були направлені наступні документи:

- копія податкової накладної від 31.03.2013 року № 7908 на суму ПДВ 2 190 934,36 грн , виданої НАК «Нафтогаз України» ;

- копія акту прийому - передачі газу за березень від 31.03.2013 року.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України 198.1. право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В той же час, в листі від 06.12.2013р. №26567/7/99-99-15-01-04-17 Міністерство доходів і зборів надало роз'яснення щодо відпрацювання постачальників та споживачів природного газу, а саме:

«Що стосується споживачів природного газу, які формують додатковий кредит, то необхідно врахувати положення абз. 3 п. 198.2 статті 198 ПКУ, а саме те, що обов'язковою умовою для формування податкового кредиту є наявність підписаних актів приймання-передачі отриманого природного газу та наявність відповідно податкових накладних і розрахунків коригування.»

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Враховую вищезазначені норми податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, щоє підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто, в даному випадку датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається датаотримання платником податку товарів/послуг - 31.03.2013р., що підтверджується актом приймання - передачі товарів та податковою накладною.

В той же час, законодавством передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тому, суд вважає, що позивач мав право відобразити податковий кредит за податковою накладною березня 2013 року в липні 2013 року, оскільки таке право зберігається за ним протягом 365 днів.

Законодавством також передбачено право покупця включити до складу податкового кредиту суму податку за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі за умови додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Отже, враховуючи що така скарга була подана позивачем до податкової декларації, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту за липень 2013 року податкову накладну за березень 2013 року на суму ПДВ 2 190 934,36 грн., тому податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0003202203 від 25 листопада 2013 року, яке винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі +2190934,36 грн., за штрафними санкціями 1095467,18 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003202203 від 25 листопада 2013 року, яке винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» (код ЄДРПОУ 32083093) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі +2190934,36 грн., за штрафними санкціями 1095467,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Теплогенерація» (код ЄДРПОУ 32083093) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко