Ухвала суду № 39108051, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2014 р. м. Київ К/800/38927/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Гончар Н.О.

за участю представників сторін: позивача - Смольський Ю.С.,

відповідача - Орлова М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р.

у справі № 816/78/13-а

за позовом відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року відкрите акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач, ВАТ «Полтавський ГЗК») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 р. № 0001522301/2092.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17.12.2012 р. № 0001522301/2092; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 20.11.2012 р. по 03.12.2012 р., на підставі направлень від 20.11.2012 р. № 4971/004971, № 4972/004972, № 4970/004970 та наказу від 20.11.2012 р. № 2925, посадовими особами Кременчуцької ОДПІ, на згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 82, статті 85 Податкового кодексу України, була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Полтавський ГЗК» з питання взаємовідносин з підприємствами-нерезидентами Ferrexpo AG/Феррекспо АГ, м. Бар, Швейцарія та Ferrexpo Middle East FZE, Дубаї, ОАЕ при реалізації окатишів із складом заліза до 62% та до 65% на експорт за період 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. в зв'язку з ненаданням відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ від 31.05.2012 р. № 14352/10/22, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 р. № 5132/22-209/00191282 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 1.20.5 пункту 1.20, пункту 1.32 статті 1, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період у зв'язку із застосуванням «звичайних цін» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. у сумі 78 076 632 грн., у тому числі: - за І квартал 2010 року на 5 977 607 грн.; - за ІІ квартал 2010 року на 22 129 439 грн.; - за ІІІ квартал 2010 року на 18 819 965 грн.; - IV квартал 2010 року на 15 813 268 грн.; - за І квартал 2011 року на 15 336 355 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 17.12.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001522301/2092, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 93 761 802,50 грн., з яких 78 076 632 грн. - за основним платежем та 15 685 070,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з акту перевірки № 5132/22-209/00191282 від 03.12.2012 р., підставами для збільшення позивачу вказаних податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про заниження ВАТ «Полтавський ГЗК» податку на прибуток за період, що перевірявся, шляхом реалізації готової продукції за експортними операціями через пов'язаного нерезидента «Ferrexpo AG» за заниженими цінами.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1.26. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: - юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; - фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» № 4605/1217 від 31.01.2013 р. та листа Полтавського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.08.2011 р. № 01-22/1926, юридична особа «Ferrexpo AG» володіє 97,30986 відсотків від загальної кількості акцій емітента, що у свою чергу підтверджує той факт, що на момент вчинення господарських операцій, досліджуваних під час податкової перевірки, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 р. № 5132/22-209/00191282, ВАТ «Полтавський ГЗК» та юридична особа «Ferrexpo AG» є пов'язаними особами, оскільки остання володіла часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку.

Відповідно до пункту 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що з метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Тобто, доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі-продажу укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Положеннями підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Також за нормою зазначеного підпункту Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

- Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

- Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

- Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Згідно підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

При цьому, приписами підпункту 1.20.51 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

Підпунктом 1.20.6 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачем (Комсомольськ, Україна), в межах своєї господарської діяльності, були укладені Контракти купівлі-продажу залізорудних котунів з базовим вмістом Fe 65% та 62% виробництва ВАТ «Полтавський ГЗК» з компанією «Феррекспо АГ», Баар, Швейцарія.

Так, 07.12.2006 р. між ВАТ «Полтавський ГЗК» (Продавець) та компанією «Феррекспо АГ» (Покупець), укладений Контракт № 27/02-11, згідно із погодженими умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар у відповідності до умов цього Контракту.

Згідно Специфікації № 1 залізорудних котунів с Fe 62% № 27/02-11 від 07.12.2006 р. сторонами Контракту визначений гарантований хімічний склад елементу Fe з базою 65 % (64.5 % мін.).

В подальшому між ВАТ «Полтавський ГЗК» та компанією «Феррекспо АГ» були підписані Додатки до Контракту № 27/02-11 від 07.12.2006 р.: № 24 від 15.12.2009 р.; № 27 від 31.03.2010 р.; № 28 від 23.04.2010 р.; № 29 від 25.05.2010 р.; № 31 від 28.09.2010 р.; № 32 від 14.12.2010 р.; № 33 від 27.01.2011 р.; № 34 від 24.03.2011 р., які як слідує з їх змісту є типовими за визначеними умовами: товар, виробник, вантажоотримувач, якість, час поставки, умови поставки, строк оплати, загальна сума товару, загальна сума Контракта, строк дії та, серед іншого, визначають зміну ціни товару.

Зокрема, зазначеними додатками передбачено, що ВАТ «Полтавський ГЗК» здійснює поставку залізорудних котунів з базовим вмістом Fe 65%, вантажоотримувачем яких є «U.S.Steel Serbia d.o.o.», Serbia (Ю.С. Стил Сербія д.о.о., Сербія) на умовах поставки FOB Ізмаїл згідно Інкотермс 2000.

При цьому ціна на залізорудні котуни з базовим вмістом Fe 65% за 1 (одну) тону в натуральній вазі, згідно підписаних сторонами Контракту № 27/02-11 від 07.12.2006 р. додатків до нього, змінювалась наступним чином: - № 24 від 15.12.2009 р. - 63.50 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 27 від 31.03.2010 р. - 69.85 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 28 від 23.04.2010 р. - 76.84 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 29 від 25.05.2010 р. - 84.52 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 31 від 28.09.2010 р. - 93.00 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 32 від 14.12.2010 р. - 93.00 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 33 від 27.01.2011 р. - 102.30 доларів США при базисному вмісті Fe 65%; - № 34 від 24.03.2011 р. - 119.00 доларів США при базисному вмісті Fe 65%.

Також, 07.12.2006 р. між ВАТ «Полтавський ГЗК» (Продавець) та компанією «Феррекспо АГ» (Покупець), укладений Контракт № 27/02-10, згідно із погодженими умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар у відповідності до умов цього Контракту.

Згідно Специфікації № 1 залізорудних котунів с Fe 62 % № 27/02-10 від 07.12.2006 року сторонами Контракту визначений гарантований хімічний склад елементу Fe з базою 62 % (61 % мін.).

В подальшому між ВАТ «Полтавський ГЗК» та компанією «Феррекспо АГ» були підписані Додатки до Контракту № 27/02-10 від 07.12.2006 р.: № 24 від 15.12.2009 р.; № 27 від 31.03.2010 р.; № 28 від 23.04.2010 р.; № 29 від 25.05.2010 р.; № 31 від 28.09.2010 р.; № 32 від 27.01.2011 р.; № 33 від 24.03.2011 р., які як слідує з їх змісту є типовими за визначеними умовами: товар, виробник, вантажоотримувач, якість, час поставки, умови поставки, строк оплати, загальна сума товару, загальна сума Контракта, строк дії та, серед іншого, визначають зміну ціни товару.

Зокрема, зазначеними додатками передбачено, що ВАТ «Полтавський ГЗК» здійснює поставку залізорудних котунів з базовим вмістом Fe 62%, вантажоотримувачем яких є «U.S.Steel Serbia d.o.o.», Serbia (Ю.С. Стил Сербія д.о.о., Сербія) на умовах поставки FOB Ізмаїл згідно Інкотермс 2000.

При цьому ціна на залізорудні котуни з базовим вмістом Fe 62% за 1 (одну) тону в натуральній вазі, згідно підписаних сторонами Контракту № 27/02-10 від 07.12.2006 р. додатків до нього змінювалась наступним чином: - № 24 від 15.12.2009 р. - 61.50 доларів США при базисному вмісті Fe 62%; - № 27 від 31.03.2010 р. - 67.65 доларів США при базисному вмісті Fe 62%; - № 28 від 23.04.2010 р. - 74.42 доларів США при базисному вмісті Fe 62%; - № 29 від 25.05.2010 р. - 81.86 доларів США при базисному вмісті Fe 62%; - № 31 від 28.09.2010 р. - 90.00 доларів США при базисному вмісті Fe 62%; - № 32 від 27.01.2011 р. - 99.00 доларів США при базисному вмісті Fe 62%; - № 33 від 24.03.2011 р. - 104.00 доларів США при базисному вмісті Fe 62%.

Фактичне виконання сторонами умов укладених між ними Контрактів купівлі-продажу залізорудних котунів № 27/02-10 від 07.12.2006 р. та № 27/02-11 від 07.12.2006 р. та переміщення товару через митний кордон України підтверджується наявними в матеріалах справи посвідченими копіями первинних документів, а саме копіями: вантажних митних декларацій; накладних згідно Додатку 1 до Угоди про загальні умови перевезення вантажів в міжнародному сполученні по р. Дунай (Братиславські угоди); Квитанцій про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів.

Отже, як зазначалося вище, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган.

Якщо ж не доведено зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору.

При цьому, для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у спів ставних умовах. Разом з цим, необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення мають і властивості товрів, які є предметом купівлі-продажу.

З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. У зв'язку з цим будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Як вбачається з акту перевірки 03.12.2012 р. № 5132/22-209/00191282, податковий орган стверджуючи, що поставки залізорудних котунів з базовим вмістом Fe 65% та 62% здійснювались позивачем за цінами, які є меншими за звичайні, посилається на інформацію щодо світових цін на котуни залізорудні з Інтернет-ресурсів: офіційних сайтів металургійних комбінатів, які використовують для виробництва котуни ВАТ «Полтавський ГЗК» та відкритих для загального користування інформаційних джерел, а саме щотижневого інформаційно-довідкового бюлетеня «Металл-Курьер», видання Metal Bulletin. Однак, вказану інформацію, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, не може вважатись статистичною стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та вона не може бути підставою для визначення звичайної ціни.

Також, як слідує з вказаного акту перевірки, відповідач посилаючись на зазначені джерела інформації щодо світових цін на котуни залізорудні, не визначав обставини щодо зазначення в таких джерелах суттєвих умов, які можуть впливати на формування ціни при продажу товару позивачем, зокрема, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

У свою чергу, позивач здійснюючи діяльність пов'язану з продажем котунів залізорудних, проводив роботу щодо отримання інформації стосовно експортних цін на обкотиші походженням з України, що підтверджується, зокрема, укладеними між ВАТ «Полтавський ГЗК» (Замовник) та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (Виконавець) договорами про надання маркетингових та інформаційних послуг № 347/4644 від 11.03.2009 р., № 88/4644 від 27.01.2010 р., № 294/4644 від 17.02.2011 р., згідно погодженим предметом яких, Виконавець зобов'язується надати Замовнику інформаційні послуги по ринкам залізорудної сировини за формою та періодичністю, зазначеними в Додатках.

На виконання умов зазначених договорів позивачем від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» отримана інформація про рівень експортних цін на обкотиші походженням з України з вмістом Fe 62-63 % за період з січня 2010 року по квітень 2011 року, яка відповідає рівню цін за Контрактом № 27/02-10 від 07.12.2006 р.

Крім того, згідно Висновків Торгово-промислової палати України щодо відповідності цін по поставках залізорудних окатишів виробництва ВАТ «Полтавський ГЗК» від 30.09.2011 р. № 2207/08.2-8 середньозважені відпускні/контрактні ціни по експортних та внутрішніх поставках залізорудних обкотишів виробництва ВАТ «Полтавський ГЗК» з базовим вмістом заліза 62% та 65% за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2011 р. помісячно без податку на додану вартість 20% зазначені у відповідній таблиці цього висновку є обґрунтованими і можуть вважатись такими, що відповідають рівню ринкових/звичайних цін на подібну/аналогічну продукцію на відповідних ринках у відповідні періоди з урахуванням основних ціноутворюючих факторів.

Також, як вбачається з акту перевірки 03.12.2012 р. № 5132/22-209/00191282, відповідач, визначаючи «звичайну ціну» продажу котунів залізорудних позивачем компанії «Ferrexpo AG» і при цьому використовуючи інформацію про ціну продажу на ринку України за експортними договорами, укладеними між ВАТ «Полтавський ГЗК» та компанією «Ferrexpo AG» № 27/02-10 та № 27/02-11 та про ціну придбання котунів нерезидентом «U.S.Steel Serbia d.o.o.» на іншому ринку згідно листа від компетентного органу Республіки Сербія від 21.11.2011 р. № 430-01-397/2011-04, не обґрунтував відповідність зазначених ринків, як ринків ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг), ознакам визначення терміну «ринок», що міститься в абзаці 3 пункту 1.20.1. статті 1.20. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, як сферу обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Отже, з огляду на викладене та виходячи з встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлене відповідачем заниження позивачем податку на прибуток у зв'язку із невідповідністю ціни контрактів (договорів) рівню звичайних цін, не доведено податковим органом у встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» порядку.

Висновки Кременчуцької ОДПІ, викладені в акті перевірки від 03.12.2012 р. № 5132/22-209/00191282 щодо порушення ВАТ «Полтавський ГЗК» вимог податкового законодавства мають характер припущень, а тому, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток, а відповідно, й донарахування податку на прибуток позивачу, здійснений відповідачем протиправно.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 р. № 0001522301/2092, вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 р. у справі № 816/78/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко