Ухвала суду № 39107419, 14.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2014 рокусправа № 804/7412/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Суховарова А.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно - експлуатаційної частини Вяла О.П. про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ

До суду 29 травня 2013 року надійшов позов ОСОБА_1 до начальника Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ Вялої О.П., в якому заявлені вимоги:

- визнати в судовому порядку факт перевищення відповідачем адміністративних посадових повноважень по факту посягання на права її сина ОСОБА_3;

- притягнути відповідача до адміністративної відповідальності по факту перевищення відповідачем адміністративних посадових повноважень по факту посягання на права її сина ОСОБА_3

- стягнути з відповідача в рамках адміністративного законодавства компенсацію за заподіяння шкоди її синові ОСОБА_3;

-у разі згоди на те відповідача на попереднє і повне відшкодування її сину ОСОБА_3 вартості об'єкта права приватної власності, - стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 11 230 грн. як вартість інтелектуальної власності її сина.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ Вялої О.П. про визнання у судовому порядку факту перевищення адміністративних повноважень - відмовлено у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявляючи позовні вимоги, останній мав на меті вирішення спору приватного характеру, який не пов'язаний із вимогою вирішення публічно-правового спору.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність

суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є, на думку ОСОБА_1, протиправні дії начальника Будинкоуправління № 2 Гвардійської КЕЧ Вялої О.П., що мали місце під час виконання типового договору № 133 від 25.08.2004 р. про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За таких обставин, заявляючи дані позовні вимоги позивач мав за основну мету вирішення спору приватного характеру, який не пов'язаний із вимогою вирішення публічно-правового спору. Отже, у даному випадку відповідач не виступає у статусі суб'єкта владних повноважень, оскільки не виконує владних управлінських функцій і не наділений можливістю владно керувати поведінкою особи, з якою він перебуває у спірних договірних правовідносинах. Тобто, між сторонами існує спір, який має приватноправовий характер, що, в свою чергу, виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, ст. 199, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Будинкоуправління № 2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини Вяла О.П. про визнання дій протиправними - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Д.В. Чепурнов