Ухвала суду № 3910563 від 05.06.2009 , Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий 1 інстанції -Галатіна О.О.

Суддя-доповідач -Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2009 року справа № 2а-14204/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді

Арабей Т.Г.

суддів: при секретарі за участю: представника позивача представника відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову від по справі позовом до про

Геращенка І.В., Малашкевича С.А. Літвіновій Л.О. Скрипнік Т.В. Макарова В.М.

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Донецького окружного адміністративного суду 19 лютого 2009 року № 2-а-14204/08/0570 Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області скасування податкових повідомлень,-

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування ” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 09.11.2005 року № НОМЕР_1, від 12.01.2006р. №НОМЕР_2, від 12.01.2006р. №НОМЕР_3, від 31.01.2006р. №НОМЕР_4.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року позов ВАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування ” до ДПІ у м. Краматорську був задоволений повністю, визнані протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на землю: від 09.11.2005 року № НОМЕР_1 на суму 14831,61 грн.; №НОМЕР_2 від 12.01.2006 року на суму 288793,50грн.; №НОМЕР_3 від 12.01.2006 року на суму 1534,19 грн.; № НОМЕР_4від 31.01.2006 року на суму 4038,90 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач своєчасно, в базовий податковий період, сплачував податки за землю, а відповідач безпідставно не врахував ці платежі і змінив призначення вказаних платежів в рахунок попередніх податкових боргів.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Позивач не згоден з висновком суду про неправомірність застосування в спірних правовідносинах підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування та ним встановлений механізм сплати податків і зборів, а тому він діяв в межах повноважень, наданих п.7.7 ст. 7 цього Закону .

Вказує, що податкова інспекція не змінювала призначення платежів, а лише виконувала встановлений законом механізм сплати податків, оскільки станом на 01.07.2002 року по картці особового рахунку ВАТ «КЗВВ» рахувався податковий борг в сумі 563055.25 грн.

Під час судового розгляду представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги, та просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Судами апеляційної та першої інстанції встановлено, що у період з 25.10.2005 року по 26.10.2005 року ДПІ у м. Краматорську було проведено невиїзна документальна перевірка ВАТ «Краматорського заводу важкого верстатобудування ” з питання повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом за період 01.07,2002 року по 31.01.2004 року, в ході якої відповідачем було складено акт перевірки № 110/15-3-00222999 від 27.10.2005 року

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0007571503/0/50895/10/15-3 (т. 1 а.с. 12), яким до позивача були застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку у сумі 175751,90 грн. на 21, 1 календарні дні у розмірі 10 % в сумі 17575,19 грн.; №НОМЕР_5(т. 1 а.с. 13), яким до позивача застосовано фінансову санкцію за порушення строків сплати земельного податку в сумі 577683,08 грн. на 359, 394, 365, 381, 375, 364, 396, 372, 395, 377, 357, 333, 302, 274, 242, 214, 184, 154, 128, 129, 93 календарні дні, у розмірі 50 %, в розмірі 288841,54 грн.; № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 14), яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку в сумі 74158,05 грн. на 60, 31 календарні дні в розмірі 20 %, в сумі 14831,61 грн.

18.11.2005 року позивачем було подано скаргу (т. 1 а.с. 47-49) на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДП1 у м. Краматорську про результати розгляду скарги від 26.12.2005 року № 59001/10/25-013-8 (т. 1 а.с. 39-46) податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № НОМЕР_1 було залишено без змін; збільшено на 1534,19 грн. суму штрафних санкцій із змеленого податку за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань із затримкою у сплаті від 31 до 90 календарних днів включно; податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 року №НОМЕР_5частково скасоване; податкове повідомлення-рішення від 09.11.2005 року № 0007571503/0/50895/10/15-3 частково скасоване.

06.01.2006 року і 10.03.2006 року позивач звернувся до ДПА в Донецькій області та ДПА України відповідно зі скаргами щодо визнання недійсними зазначених вище податкових повідомлень-рішень (т. 1 а.с. 50-53, 60-63).

За результатами розгляду вказаної скарги ДПА у Донецькій області 01.03.2006 року і ДПА України 12.05.2006 року були прийняті рішення (т. 1 а.с. 54-59, 64-67), якими скарги були залишені без розгляду.

За наслідками адміністративного оскарження податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.01.2006 року: №НОМЕР_3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на землю в сумі 7670,95 грн. на 30, 61 календарні дні, в розмірі 20 %, в сумі 1534,19 грн.; № 0007571503/1/500/10/15-3, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку в сумі 4038,90 грн. на 1 календарний день у розмірі 10 % в сумі 4038,90 грн.; № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку в сумі 577587,00 грн. на 359, 394, 365, 381, 378, 364, 396, 372, 395, 357, 333, 302, 274, 242, 214, 184, 154, 128, 122, 93 календарні дні, в розмірі 50 % в сумі 288793,50 грн.; № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку в сумі 74158,05 грн. на 60, 31 календарні дні в розмірі 20 % в сумі 14831,61 грн.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12.01.2006 року № 0007571503/1/500/10/15-3 було відкликане відповідачем, а позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 року № 0007571503/1/3124/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на землю в сумі 40389,00 грн. на 1 календарний день в розмірі 10 % в сумі 4038,90 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Підтвердженням визначення сум до сплати податку за землю ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» є платіжні доручення: № 1969 від 11.07.2002 року на суму 41506,00 грн., з призначенням платежу за червень 2002 року (т. 2 а.с. 162); № 2417 від 15.08.2002 року на суму 41394,00 грн., з призначенням платежу за липень 2002 року (т. 2 а.с. 164); № 2814 від 13.09.2002 року на суму 41340,00 грн., з призначенням платежу за серпень 2002 року (т. 2 а.с. 157); № 3138 від 14.10.2002 року на суму 41325,00 грн., з призначенням платежу за вересень 2002 рсїсу (т. 2 а.с. 165); № 3537 від 14.11.2002 року на суму 41356,00 грн., з призначенням платежу за жовтень 2002 року (т. 2 а.с. 161); № 4077 від 16.12.2002 року на суму 41100,00 грн., з призначенням платежу за листопад 2002 року (т. 2а.с. 163); № 109 від 14.01.2003 року на суму 41100,00 грн., з призначенням платежу за грудень 2002 року (т. 2 а.с. 160);№ 865 від 28.02.2003 року на суму 41050,00 грн., з призначенням платежу за січень 2003 року (т. 2 а.с. 359);№ 2133 від 30.05.2003 року на суму 40550,00 грн., з призначенням платежу за квітень 2003 року (т. 2 а.с. 168); № 2556 від 25.06.2003 року на суму 41897,00 грн., з призначенням платежу за травень 2003 року (т. 2 а.с. 168); № 3036 від 30.07.2003 року на суму 40935,00 грн., з призначенням платежу за червень 2003 року (т. 2 а.с. 169); № 3455 від 29.08.2003 року на суму 48200,00 грн., з призначенням платежу за липень 2003 року (т. 2 а.с. 171); № 4033'від 30.09.2003 року на суму 47076,00 грн., з призначенням платежу за серпень 2003 року (т. 2 а.с. 171); № 4594 від 30.10.2003 року на суму 46449,00 грн., з призначенням платежу за вересень 2003 року (т. 2 а.с. 170).

Таким чином, позивач здійснюючи платежі по податку за землю зазначав призначення платежу і проводив їх своєчасно.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях платників податків, відповідач неправомірно вважає, що змінюючи призначення платежу, визначеного платником у платіжному документі, він діяв на підставі зазначених норм Закону та у межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Позивачем у платіжних дорученнях зазначено призначення платежу та період, за який платник податків сплачує податок. Відповідач здійснив зарахування сплачених сум в рахунок сплати податку на землю за минулі періоди без урахування призначення платежу.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 якого визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Преамбулою Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що зазначений закон є спеціальним з питань оподаткування і встановлює серед іншого порядок визначення податкового зобов'язання, базового податкового періоду, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені спеціальним Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до частини 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Для цілей цього підпункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначеного законом з питань оподаткування.

Тобто, період, у якому платник податку зобов'язаний звітувати перед податковим органом шляхом подання декларації з визначенням податкових зобов'язань.

Для земельного податку законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, є Закон України “Про плату за землю”.

Стаття 14 Закону України “Про плату за землю” визначає, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно ст. 27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі є органом владних повноважень, на якого покладений контроль за своєчасністю та повнотою справляння земельного податку.

Тобто, здійснюючи такий контроль, Державна податкова інспекціяї у м. Краматорську Донецької області діяла в межах повноважень, наданих їй чинним законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Державна податкова інспекціяї у м. Краматорську Донецької області , перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушила право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, та всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довела під час судового розгляду правомірність прийнятого нею рішення.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Керуючись статтями ст.ст.195-196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 211,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року по адміністративній справі № 2а-14204/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року по адміністративній справі № 2а-14204/09/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 червня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 10 червня 2009р.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.Г.Арабей

Судді І.В.Геращенко

С.А.Малашкевич

Часті запитання

Який тип судового документу № 3910563 ?

Документ № 3910563 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 3910563 ?

Дата ухвалення - 05.06.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3910563 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3910563 ?

В Донецький апеляційний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 3910563, Донецький апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 3910563, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 3910563 відноситься до справи № 2а-14204/08/0570

Це рішення відноситься до справи № 2а-14204/08/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3910471

Наступний документ : 3927326

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Ухвала суду № 3910563, 05.06.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд