Ухвала суду № 39105233, 06.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2014 року

справа № 808/3159/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 804/3159/13-а за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі – відповідач-1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі (далі – відповідач-2), в якому просило визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування податку на додану вартість в розмірі 427 293 грн. по податкових деклараціях за серпень 2005 року на суму 78 354 грн. та за вересень 2005 року на суму 348 939 грн.. Зобов’язати стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетної заборгованості в розмірі 427 293 грн. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2005 року на суму 78 354 грн. та по податковій декларації з ПДВ за вересень 2005 року на суму 348 939 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на дату звернення позивача до суду із вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 і стягнення з Державного бюджету України сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість процедура судового оскарження не закінчилась, а отже з боку відповідача-1 відсутня бездіяльність. Також відповідач-1 звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не розглянуто клопотання відповідача-1 щодо залишення без розгляду адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у зв’язку з пропуском строку. Відповідач-1 вважає, що позивач повинен був застосувати приписи КАС України, в редакції, що діяли у момент виникнення спірних правовідносин. З врахуванням строку визначеного ст. 99 КАС України позивач мав право звернутися до суду із позовом до 27.06.2010 року. Обставини справи свідчать про те, що позивач подав адміністративний позов у квітні 2013 року, що підтверджує явний та безумовний пропуск строку визначеного КАС України.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань по податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок в наступних періодах:

- липень 2005 року (вх. №81 від 17.01.2008);

- серпень 2005 року (вх. №88 від 17.01.2008);

- вересень 2009 року (вх. №89 від 17.01.2008).

Відповідно до зазначених уточнюючих розрахунків позивачем було зменшено суму податкових зобов’язань по операціям на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%: за липень 2005 року на 78 354 грн., за серпень 2005 року на 348 939 грн. Також збільшено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду: за липень 2005 року на 78 354 грн., за серпень 2005 року на 348 939 грн. Крім того, збільшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку: за серпень 2005 року на 78 354 грн., за вересень 2005 року на 348 939 грн.

В період з 07.02.2008р. по 26.02.2008р. відповідачем-1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питання правомірності надання уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за липень-вересень 2005р. та квітень 2007 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт №171/08-01/00191230 від 12.03.2008р.

На підставі зазначеного акту перевірки 24.03.2008р. відповідачем-1 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000920801/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в загальному розмірі 427 293 грн., в тому числі по періодам: серпень 2005 року на 78 354 грн., вересень 2005 року на 348 939 грн.

Позивач не погодився із результатами перевірки та здійснив оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.05.2008р. у справі №5/262/08-АП адміністративний позов позивача було задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення №0000920801/0 від 24.03.2008р. Відповідачем - 1 було подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 14.05.2008р. у справі №5/262/08-АП - без змін. Після чого відповідачем-1 було подано касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012 року касаційна скарга відповідача 1 відхилена, а постанова господарського суду Запорізької області від 14.05.2008р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009р. у справі №5/262/08-АП залишені без змін.

02.11.2012р. позивачем до відповідача подана заява №20/2082828(ТВ) від 23.10.2012 року про необхідність здійснення бюджетного відшкодування.

У відповідь відповідач - 1 надав лист вих. №6382/10/24-0 від 15.11.2012, у якому зокрема зазначено, що Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби готується заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України по справі №5/262/08-АП до Верховного Суду України. Процедура подачі заяви до ВСУ передбачає узгодження та направлення через ЦО з обслуговування ВПП, тому повідомити дату подачі заяви про перегляд ухвали ВАСУ до ВС У не має можливості. Остаточного судового рішення ВСУ на теперішній час відповідачу 1 не надходило. З огляду на викладене, та з посиланням на положення п. 200.15 ст. 200 ПК України відповідач-1 у вказаному листі зазначив про відсутність правових підстав для здійснення відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства.

Не погодившись з позицією відповідача-1 та вважаючи його діяльність протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2013р. у справі №5/262/08-АП відмовлено Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з позивачем щодо допущення відповідачем-1 протиправної бездіяльності та про необхідність захисту законних прав та інтересів позивача на бюджетне відшкодування шляхом стягнення відповідних сум з Державного бюджету України на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, (п.п. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР ,має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2. п.п 7.7. ст. 7 Закону№168/97-ВР).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3, п. 7.7. ст. 7 Закону№168/97-ВР).

Згідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” N168/97-ВР від 03.04.1997 (далі – Закон №168/97) в редакції, чинній на момент подання позивачем до податкового органу уточнюючих розрахунків, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України, який діє з 01.01.2011 зокрема передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наведені норми не потребують від платника податку вчинення будь-яких дій для отримання суми бюджетного відшкодування по факту закінчення процедури судового оскарження

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 всупереч наведеним нормам законодавства не надав протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення суду, органу державного казначейства висновку щодо відшкодування позивачеві з бюджету суми ПДВ за серпень 2005 року у сумі 78 354 грн. та за вересень 2005 року у розмірі 348 939 грн., що свідчить про допущення відповідачем-1 протиправної бездіяльності та про необхідність захисту законних прав та інтересів позивача на бюджетне відшкодування шляхом стягнення відповідних сум з Державного бюджету України на користь позивача.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача-1, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 804/3159/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак