Ухвала суду № 39104970, 16.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2014 року

справа № 804/892/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський торгово - промисловий альянс" про накладення арешту на кошти платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський торгово - промисловий альянс», в якому просить накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться в банках, які обслуговують відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг на загальну суму 179 991,12 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 174 178,79 грн. та з податку на прибуток в розмірі 5 812,33 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань. З метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем було направлено запити до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Управління Державтоінспекції, Інспекції державного технічного нагляду та Управління Держкомзему у м. Дніпропетровску. В ході проведених заходів встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та відсутність факту самостійного погашення платником податків податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовується виключно на підставі рішення суду та не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає подальшому розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Дніпропетровський торгово-промисловий альянс» (ідентифікаційний код 35739888) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.02.2008 та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг на загальну суму 179 991,12 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 174 178,79 грн. та з податку на прибуток в розмірі 5 812,33 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 08.11.2012 року.

На підставі п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України та п. 7.1 розділу VІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1398 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Пунктом 94.2. ст. 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. За умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 ПК України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 ПК України.

Досліджені докази під час розгляду справи судом першої інстанції не підтвердили наявність обставин, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України, достатніх для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів на рахунках.

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відсутності законодавчо обґрунтованих підстав для задоволення позову та застосування арешту коштів на розрахункових рахунках платника податків ТОВ «Дніпропетровський торгово-промисловий альянс».

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський торгово - промисловий альянс" про накладення арешту на кошти платника податків – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай