Ухвала суду № 39104805, 22.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"22" січня 2014 р.справа № 804/6021/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправною та скасування податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.13 року Приватне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» перебуває на податковому обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, є платником земельного податку та орендної плати. У зв'язку з необхідністю встановлення правильності обчислення платежів за площі, що надаються в оренду третім особам, 14.03.2013 року позивач звернувся до СДПІ з листом про надання індивідуальної податкової консультації з питанням щодо правильності застосування коефіцієнта функціонального використання - 2,5 при розрахунку земельного податку. Листом від 03.04.2014 року № 10287/10/16-14 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС було надано індивідуальну податкову консультацію, яку позивач вважає такою, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки остання не містить обґрунтованого тлумачення викладеної у листі конкретної ситуації, а лише цитує норми закону, та не має практичної цінності для позивача, чим порушені права ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» у можливості застосування норм Податкового кодексу України у спосіб, який вказано в податковій консультації, без ризику бути притягнутим до відповідальності. Просять скасувати податкову консультацію як необґрунтовану.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби № 10287/10/16-14 від 03.04.2013. Постанова мотивована тим, що податкова консультація відповідача не відповідає нормам Податкового кодексу України та змісту застосування коефіцієнту 2,5 при обчислені земельного податку та орендної плати за землю, земельні ділянки на яких розміщені об'єкти, частково передані в оренду третім особам, відповідно п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, помилковість висновків суду, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за її безпідставністю, а відповідно рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нове про відмову в задоволенні позовних вимог на підставах, що в ній зазначені.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені постанови, що оскаржується, в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» є платником земельного податку та орендної плати за землю, оскільки має у користуванні у місті Дніпропетровську 34 земельні ділянки.

На виконання вимог п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПК України), позивачем самостійно була обчислена сума податку на землю за 2011 рік та 18.05.2011 року подана до ЄДП1 податкова декларація з плати земельного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (а.с. 102-106).

Як свідчать відомості вказаної податкової декларації, позивач розраховував та сплачував земельний податок на підставі даних земельного кадастру (довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки) за ставкою 1% від нормативної грошової оцінки землі, без застосування коефіцієнта функціонального використання за земельні ділянки передані в оренду третім особам, застосування якого передбачено пунктом 276,5 ст. 276 ПК України, оскільки пунктом 1 Розділу «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року, крім пункту 276.5 ст. 276 цього Кодексу, який набирає чинності з 01.01.2015 року.

Судом також встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.06.2011 р„ результати якої були оформлені Актом № 9/08-02/3-05393056 від 06.01.2012 року, були встановлені порушення норм ст.ст. 7, 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535 - XII та п. 286.1 ст. 286 ПК України, внаслідок чого позивачем було занижено податок на землю та податковим повідомленням - рішенням № 0000048813 від 18.01.2012 року донараховані суми податкових зобов'язань за платежем «земельний податок з юридичних осіб» на суму 33435,39 гри. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 6325,41 грн. (в тому числі за 2011 рів в сумі - 8157,74 грн.) (а.с. 84-98).

Підставою для донарахування сум податкових зобов'язань з податку на землю явилось те, що на думку контролюючого органу, позивачем у порушення п. 286.1 ст. 286 ПК України за надані в оренду приміщення плата за землю нараховувалась без застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання (Кф - 2,5 комерційне використання земель), що призвело до заниження плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 8157,74 грн. (а.с. 89).

Визначені суми податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню № 0000048813 від 18.01.2012 року позивачем були повністю сплачені, що підтверджується залученими до матеріалів справи банківськими виписками позивача (а.с. 99-100).

14.02.2012 року позивачем була подана уточнююча податкова декларація з плати земельного податку за 2011 рік від 14.02.2012 року в якій для обчислення плати з земельного податку вже було застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5 (а.с. 108-112). Розрахунок земельного податку в податкових деклараціях з плати земельного податку за 2012 та 2013 роки були також подані з урахуванням коефіцієнту функціонального використання -2,5 (а.с. 115-120, 131-136,147-152).

У зв'язку з необхідністю встановлення правильності обчислення плати з земельного податку за площі, що надаються в оренду третім особам, позивач, скориставшись правом, передбаченим ст. 52 ПК України стосовно звернення платників податків до контролюючих органів про надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, 14.03.2013 року звернувся до СДГІІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську із запитом № 1551 про надання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності застосування позивачем відповідного коефіцієнту функціонального використання (2,5) при обчисленні земельного податку та орендної плати за землю з наступним питанням: «Чи правильно ми розуміємо, що Товариство при обчисленні земельного податку та орендної плати за земельні ділянки передані в оренду третім особам, безпідставно, не ґрунтуючись на нормах чинного законодавства застосовано коефіцієнт функціонального використання - 2,5?» (а.с. 9-10).

За результатами розгляду заяви позивача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області ДПС було надано індивідуальну податкову консультацію від 03.04.2014 року № 10287/10/16-14 на поставлене питання в якому фактично були перелічені норми Податкового кодексу України, Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768 - III, Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613 - VI, п. 1.4 п. 1, п.п. 2.2 п. 2, п.п 2.6 п. 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах. Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262, який регламентує механізм нормативно - грошової оцінки земельних ділянок та не регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів та зробив висновок про те, що «суб'єкт господарювання - власник земельної ділянки, що надає в оренду будівлі, споруди (їх частини), при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, під переданою в оренду нерухомістю, повинен враховувати коефіцієнт функціонального використання землі відповідно до вимог Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджено наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262» (а.с. 12-15).

Відхиляючи апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів зазначає, що під визначенням податкова консультація, наведеним у п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, слід розуміти, допомогу контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з ст. 52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на те, що індивідуальна податкова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, індивідуальна податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації.

Так, зокрема, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010р. №781/11/13-10 (п.1.1) стосовно індивідуальних правових актів зазначив: «Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами».

Отже, рекомендація стосовно конкретної ситуації, що виникла у певному податковому періоді у платника податків має чітко зазначатись в тексті індивідуальної податкової консультації, що не було дотримано відповідачем, тому як зі змісту індивідуальної податкової консультації відповідача вбачається, що у спірних правовідносинах СДПІ взагалі не надала консультацію на поставлене запитання позивача, тому як лише перелічила ряд нормативно-правових актів без будь-яких правових висновків в розрізі поставленого питання, з урахуванням того, що пунктом 1 Розділу «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011 року, крім пункту 276.5 статті 276 цього Кодексу, який набирає чинності з 01.01.2015 року, а відповідно правила про застосування коефіцієнту функціонального використання землі (2,5) при здійсненні розрахунку земельного податку та орендної плати за землю щодо земельних ділянок на яких розміщені об'єкти, частково передані в оренду, можуть бути застосовані лише з 01.01.2015 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач порушив право позивача на отримання інформації по практичному застосуванню норм податкового законодавства, а відповідно останнє є підставою для скасування зазначеної податкової консультації.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів не приймаються до уваги, тому як зводяться до переоцінки доказів та висновків суду першої інстанції, які оцінені та досліджені останнім з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправною та скасування податкової консультації - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай