Ухвала суду № 39104655, 29.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/511/14 Головуючий 1 інстанції: Гетьман Л.В.

Справа суду 1-ї інстанції № 628/4066/13-К

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Соколенка В.Г., Крамаренко Г.П.,

за участю секретаря Забєліна М.О.,

прокурора Кочетова В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220370001931 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Купянська Харківської області, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 10.12.2008 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; 15.06.2010 року Куп'янським міськрайонним судом Харківської області за ст. ст. 186 ч. 2 КК України до чотирьох років двох місяців позбавлення волі, постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 27.08.2012 року звільнений умовно-достроково на невідбуту частину строку покарання 09 місяців 17 днів; 13.11.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, без конфіскації майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Згідно вироку, повторно, ОСОБА_1 09.08.2013 року приблизно о 10.00 год. в м. Куп'янську Харківської області, діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття хвіртки, яка була закрита з середини на гачок, проник на територію домоволодіння, що належить ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_2, де через незачинене вікно проник до жилого будинку, звідки з корисливих мотивів та з ціллю наживи, таємно викрав майно, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 7563 грн. 50 коп.

13.08.2013 року приблизно о 22.00 год., в м. Куп'янськ Харківської області, ОСОБА_1, діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, через незачинену калітку, проник на територію домоволодіння, що належить ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_3, де шляхом розбиття вікна проник в жилий будинок, звідки з корисливих мотивів та з ціллю наживи, таємно викрав майно, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 308 грн. 08 коп.

В апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію його дій, обвинувачений просить вирок районного суду змінити, у зв'язку з його суворістю, та пом'якшити призначене йому покарання, в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, а також пояснення прокурора, що заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, але вважав за необхідним змінити вирок, виключивши з його мотивувальної частини вказівку суду щодо вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину та вказати, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Обвинувачений, прокурор, потерпілий та його представник не заперечували проти такого розгляду, їм було з достатньою повнотою роз'яснено суть та наслідки розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, тому суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім показань обвинуваченого та дослідження даних про його особу.

Висновок суду щодо фактичних обставин злочину, що викладені у вироку, та кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 185 ч. 3 КК України у апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, ці обставини у апеляційному порядку не перевіряються.

Сутність апеляційних доводів ОСОБА_1, які він підтримав, надаючи пояснення при апеляційному розгляді, про зайву суворість призначеного покарання за ст. 185 ч. 3 КК України та пов'язане з ними апеляційне прохання щодо зміни вироку в частині призначеного, на підставі ст.. 70 ч. 4 КК України, покарання і зменшення його до 5 років 1 місяця арешту, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки повністю спростовуються висновками суду, що містяться у оскаржуваному вироку( арк. 54-55).

При цьому належить взяти до уваги те, що апеляційні доводи ОСОБА_1 про надання суду правдивих свідчень та щире каяття, наявність позитивних даних про особу обвинуваченого за місцем його проживання, - враховані судом першої інстанції, про що свідчать відповідні висновки у мотивувальній частині вироку, які стосуються об'єктивно встановлених обставин подій, кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 185 ч.3 КК України та об'єктивних даних про особу обвинуваченого, які суд брав до уваги при призначені остаточного покарання на підставі ст. 70 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ( том 2 арк. 78-81).

Твердження у апеляційній скарзі ОСОБА_1, що призначене судом першої інстанції покарання за ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів вважає необґрунтованими і дійшла висновку про те, що при призначені цього покарання та остаточного покарання за сукупністю злочинів, суд у повній мірі врахував вимоги кримінального закону, що містяться у нормах ст.ст. 65, 66, 67, 70 ч.4 КК України, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також дані про особу обвинуваченого, на які він посилається у апеляційній скарзі, а саме наявність позитивних даних про особу обвинуваченого за місцем його проживання, відсутність на обліку у психіатра та нарколога. За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про невиправдану суворість призначеного остаточного покарання є безпідставними. Тому покарання, яке суд призначив ОСОБА_1, є необхідним, достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене, підстав для застосування норм ст. 69, 69-1, 75 КК України, також не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових та фактичних підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Крім того, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування постановленого вироку, не вбачається.

Разом з цим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни вироку Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2014 року, в порядку та з дотриманням вимог ч. 2 ст. 404 КПК України, шляхом виключення з мотивувальної частини вироку вказівки суду про вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину, оскільки висновки суду стосуються двох епізодів злочинів, які суд першої інстанції правильно кваліфікував за ст. 185 ч.3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням до житла (том 2 арк 80). При цьому належить врахувати те, що відповідно до ст. 12 КК України, злочини, що передбачені ст. 185 ч.3 КК України, класифікуються як тяжкі, а тому у мотивувальній частині вироку належить вказати, що ОСОБА_1 вчинив тяжкі злочини.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 2, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1 в порядку ст.. 404 ч. 2 КПК України - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку суду про вчинення особливо тяжкого злочину та вказати, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим ОСОБА_1, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

______ ____ _____

Шабельніков С.К. Соколенко В.Г. Крамаренко Г.П.