Постанова № 39103257, 21.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2014 року № 826/5208/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Данилишина В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України про стягнення надмірно сплачених коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «АВТОКАПІТАЛ» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (надалі також - відповідач1), Державної казначейської служби України (надалі також - відповідач2), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, код ЄДРПОУ 38716451, (03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 8а) щодо повернення надмірно сплачених до бюджету Приватним акціонерним товариством «АВТОКАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 31750520, м. Київ, п.і.01004, вул. Червоноармійська, 15/2) у сумі 142876,14 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України, 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України, 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України», 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України», у загальній сумі 404532,99 грн. (чотириста чотири тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 99 коп.).

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ПРАТ «АВТОКАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 31750520, п/р № 26003001302449 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, 142876,14 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України, 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України, 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України», 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України», які зараховано до бюджету, у загальній сумі 404532,99 грн. (Чотириста чотири тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 99 коп.).

В обґрунтування позовних вимог покликався на допущення відповідачами бездіяльності щодо неповернення позивачу надмірно сплачених коштів. У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, позов просив задовольнити повністю.

Відповідач1 проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Відповідач2 позиції щодо заявленого позову не виклав, у судове засідання повноважного представника не скерував, про час, дату і місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011р. по справі №2а-12113/10/2670 позов ПрАТ «Автокапітал» до Київської регіональної митниці задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.08.2010р. №142 та №143.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р. у справі №2а-12113/10/2670 апеляційну скаргу Київської регіональної митниці задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011р. скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2011р. касаційну скаргу ПрАТ «Автокапітал» задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р. - скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011р.

За таких обставин, позивач зазначає, що кошти у розмірі 404532. 99 грн. (чотириста чотири тисячі п'ятсот тридцять дві гривні 99 коп.), повинні бути повернуті на рахунки ПРАТ «АВТОКАПІТАЛ», у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що дія Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, відтак не вбачав порушення прав та законних інтересів позивача своїми діями чи то бездіяльністю.

Оцінюючі спірні правовідносини, суд виходив із наступного.

В межах розгляду справи встановлено, що Актом від 05 серпня 2010р. № 14/15/31750520 відповідачем встановлено та зафіксовано порушення позивачем на 524 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковими повідомленнями форми «Р» від 15 грудня 2008р. №94 та №95.

На підставі вказаного акту відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Ш» від 06.08.2010р. №142 та №143.

Водночас встановлено, що позивачем вищевказані податкові повідомлення рішення оскаржені до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Так, як вже було судом встановлено, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011р. по справі №2а-12113/10/2670 позов ПрАТ «Автокапітал» до Київської регіональної митниці задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.08.2010р. №142 та №143.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р. у справі №2а-12113/10/2670 апеляційну скаргу Київської регіональної митниці задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011р. скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р. у справі №2а-12113/10/2670 позивачем здійснено оплату у розмірі 404 532грн. 99 коп. до Державного бюджету України на рахунки Управління державної казначейської служби, в тому числі:

- у розмірі 286 201грн.02 коп. - штрафних санкцій, нарахованих на підставі податкових повідомлень рішень форми «Ш» №142 від 06.08.2010року та №143 від 06.08.2010року;

- у розмірі 118 331 грн. 97 коп. - пені, нарахованої на підставі Акту №14/15/31750520 від 05.08.2010року.

При цьому, оплата позивачем вказаної суми підтверджується копіями платіжних доручень: №710 від 20.04.2011р. на загальну суму 143 024, 88 коп., №708 від 20.04.2011р. на суму 142 876грн. 14коп., №709 від 20.04.2011р. на суму 59 073грн.22 коп., №711 від 20.04.2011р. на суму 59 258 грн. 75 коп., дебетовим повідомленням від 26.04.2011р. на суму 300, 00.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.08.2011р. касаційну скаргу ПрАТ «Автокапітал» задоволено, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р. - скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2011р.

В подальшому, враховуючи факт скасування податкових повідомлень рішень, керуючись Порядком, затвердженим Наказом Держмитслужби України від 20.07.2007р. № 618, позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління Міндоходів із письмовою заявою від 30.09.2013р. про повернення коштів.

27.11.2013 р. позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці про повернення надміру сплачених коштів митниці у розмірі 404532,99 грн., в тому числі 142876,14 грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України згідно податкового повідомлення форми «Ш» № 142 від 06.08.2010 р., 143324,88 грн. - ПДВ з товарів, ввезених на територію України згідно податкового повідомлення форми «Ш» № 143 від 06.08.2010 р., 59073,22 грн. - пеня по платежу «мито на товари, що ввозяться на територію України» згідно Акту № 14/15/31750520 від 05.08.2010 р., 59258,75 грн. - пеня по платежу «ПДВ з товарів, ввезених на територію України» згідно Акту № 14/15/31750520 від 05.08.2010 р.

Однак у відповідь на заяви позивача Міндоходів листом № 8936/10/20-337 від 15.10.2013 року та Київська міжрегіональна митниця Міндоходів листом № 14.1/4-11/9936 від 24.12.2013 р. відмовили ПРАТ «АВТОКАПІТАЛ» у задоволенні вимоги з повернення коштів у повному обсязі.

Встановлено, що ПРАТ «АВТОКАПІТАЛ» 14.04.2014 р. нарочно та 15.04.2014 р. через відділення пошти надало відповідачу1 заяву в довільній формі № 48/04 від 14.04.2014 року.

Проте станом ні на момент звернення позивача з даною позовною заявою, ні на момент розгляду справи, відповідачем1 не вчинено заходів щодо повернення позивачу коштів.

Відповідно до ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 року - у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суму надміру сплачених платежів.

Згідно п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування, через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 р. № 25/44, надмірно сплачені митні та інші платежі - це сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, встановлений законодавством.

Відповідно до ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 року, повернення надмірно сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Статтею 43 ПК України передбачено, що повернення надміру сплаченого суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми.

Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому в Податковому Кодексі України.

У відповідності до ст. 43.5. Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України врегульовано Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (надалі - Порядок №618).

Як встановлено п. 1 Розділу ІІІ Порядку №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами,

платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

Положеннями п. 2 - 4, 6 розд. ІІІ Порядку № 618 визначений наступний порядок розгляду заяви платника. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007р. № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Приписами п. 7 розд. ІІІ цього ж Порядку встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 618).

Наявними матеріалами справи підтверджується подання позивачем до митного органу в межах встановлених строків та за встановленою формою письмової заяви про повернення надмірно сплачених коштів (27.11.2013р., 14.04.2014р., 15.04.2014р.) були додані всі необхідні у даному випадку документи: копії платіжних документів, копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.08.2013р.

Натомість відповідачем-1 за результатами отримання письмових заяв позивача не було вжито жодних з вищеописаних дій, визначених Порядком № 618 (як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою), а лише направлено на адресу позивача листа № 14.1/4-11/9936 від 24.12.2013 р., в якому відсутні обґрунтовані причини для відмови у розгляді заяви Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ».

Разом з тим, на переконання суду, доводи відповідача1 про те, що дія Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, а відтак у Київської міжрегіональної митниці були відсутні законні підстави для повернення коштів не носять правового підґрунтя та суперечать імперативним приписам законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, згідно приписів ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи викладені норми законодавства та обставини по справі, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача-1 полягала у фактичному не розгляді заяв позивача по суті за процедурою, встановленою в законодавстві, а тому суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача в рамках даного адміністративного спору вважає за необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не розгляду заяв позивача від 27.11.2013р. №42/11, 14.04.2014р. №48/04 та зобов'язати відповідача -1 розглянути вказані заяви за відповідною процедурою.

В задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з огляду на те, що стягненню коштів передує процедура розгляду заяви позивача, яка не була дотримана відповідачем 1, а тому питання стягнення коштів є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 2, ст. 9, 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо не розгляду заяв Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» від 27.11.2013р. №42/11, 14.04.2014р. №48/04 по суті.

Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів розглянути заяви Приватного акціонерного товариства «АВТОКАПІТАЛ» від 27.11.2013р. №42/11, 14.04.2014р. №48/04 за процедурою, встановленою законодавством.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

В.М. Данилишин