Ухвала суду № 39102326, 05.06.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/791/1846/14р. Головуючий в 1 інстанції :

Скрипнік Л.А.

Категорія 29 Доповідач : Бездрабко В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 року червня місяця 05 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Бездрабко В.О.

Суддів : Прокопчук Л.П.

Борка А.Л.

при секретарі : Романовій Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 березня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Електромаш» до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013року ТОВ «Авто-Електромаш» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 працювала у товаристві на посаді головного бухгалтера з 29 лютого 2008року.

За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності товариства було виявлено безпідставне нарахування та отримання відповідачем заробітної плати у завищеному розмірі.

Відповідно до наказу №35-к від 04 березня 2013року ОСОБА_3 звільнено з посади на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за грубе порушення трудових обов'язків.

Безпідставне нарахування та отримання відповідачем заробітної плати, у тому числі премій та доплат, у розмірі, що значно перевищує визначений штатним розписом розмір, призвело до завдання підприємству значних збитків, у зв'язку з чим ТОВ «Авто-Електромаш», з урахуванням уточнених позовних вимог, в порядку ст.1212 ЦК України просило стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства 194297,12грн.безпідставно отриманих коштів та судові витрати у загальному розмірі 7564,50грн..

Рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 березня 2014року позов задоволений у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з'явилася, пославшись на участь в іншому судовому процесі.

Представник ТОВ «Авто-Електромаш» просив скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до наказу №55-к від 29 лютого 2008 року ОСОБА_3 була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ «Авто-Електромаш» з 01 березня 2008року з встановленим штатним розкладом окладом у розмірі 1340грн. та персональною надбавкою у розмірі 56грн. (т.1 а.с.85-92).

Наказом директора ТОВ «Авто-Електромаш» №35 від 19 червні 2013року була створена інвентаризацій комісія щодо проведення перевірки ведення бухгалтерського обліку в частині документальної обґрунтованості нарахування заробітної плати працівникам служби бухгалтерського обліку товариства.

З протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 31 липня 2013року вбачається, що в ході перевірки розрахунків по оплаті праці головного бухгалтера ОСОБА_3 за період з 01 січня 2010року по 01 квітня 2013року виявлені порушення щодо безпідставного нарахування та виплати відповідачу доплат у розмірі 3196,96грн., премій у розмірі 150754,43грн.; премій за завищеними відсотками ніж встановлено по підприємству у розмірі 35698,61грн.; виплат за безпідставно завищеним посадовим окладом 9999,65грн., а всього в сумі 199649,65грн., яка проведена по бухгалтерському обліку без документального оформлення первинних документів (т.1 а.с.16-18).

Згідно наказам №23 від 03 квітня 2013р. та №35-к від 04 квітня 2013року ОСОБА_3 звільнена з посади за грубе порушення трудових обов'язків на підставі п.1 ст.41 КЗпП України.

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 23 вересня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29 листопада 2013року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №296/13 від 12 грудня 2013року документально не підтверджено обґрунтованості нарахування заробітної плати, надбавки, премії та інших доплат головному бухгалтеру ОСОБА_3 за період з 01 січня 2010року по 31 березня 2013 року в сумі 206506,64грн., а також нарахування на вказану суму до пенсійного фонду, фондів соціального страхування та єдиного соціального внеску у розмірі 77253,43грн. Виплата заробітної плати із каси підприємства в сумі 25158,97грн. є переплатою грошових коштів, здійсненою понад суми включені до нарахування згідно розрахунково-платіжних відомостей, і які включають завищення в сумі 206506,64грн. (т.1 а.с.158-310).

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експертизи є неповним й упередженим не можуть бути прийняті до уваги, оскільки будь-яких доказів, що спростовують висновок експертизи апелянтом не надано.

В суді апеляційної інстанції позивач заявила клопотання про призначення у справі додаткової судової економічної експертизи, проте у задоволенні клопотання в порядку ст.303 ч.2 ЦПК України відмовлено, оскільки таке клопотання в суді першої інстанції позивачем не заявлялося та по суті не вирішувалося.

Зібрані у справі докази свідчать, що, обіймаючи посаду головного бухгалтера, позивачка в порушення вимог посадової інструкції, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» вчинила дії, які призвели до безпідставного нарахування та отримання саме нею коштів у розмірі 194297,12коп. (згідно оборотно-сальдової відомості - т.2 а.с.91-93), які обґрунтовано стягнуто за рішенням суду в порядку ст.1212 ЦК України.

Посилання апелянта на застосування до спірних правовідносин положень ст.130 ч.2; ст.133 ч.1 п.2 КЗпП України, у тому числі, щодо покладання на ОСОБА_3 матеріальної відповідальності у розмірі не більше середнього місячного заробітку, колегія суддів оцінює критично, оскільки вчиненні позивачкою дії хоча й здійснені за посадою, проте були спрямовані на безпідставне набуття коштів при наявній недобросовісності з боку набувача.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 14 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :