Рішення № 39101397, 04.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5144/14 Справа № 199/12997/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В.В. Доповідач - Котушенко С.П.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Петренко І.О., Романюк М.М.

при секретарі Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно. Позивач вказував на те, що 22 лютого 2008 року між ними було укладено кредитний договір №DNІ0GA00000170, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 40 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22 лютого 2028 року.

В той же день, у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, між ними було укладено договір іпотеки №DNІ0GA00000170, за яким остання надала в іпотеку банку будинок по АДРЕСА_1.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов договору, у зв'язку з чим станом на 01 жовтня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 48 968,37 доларів США, позивач просив в рахунок погашення заборгованості по договору звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1 шляхом його продажу банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у будинку.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення в частині реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та відмови у виселенні, як ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В іншій частині рішення не оскаржується і у відповідності зі ст.303 ЦПК України не переглядається.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 40 000 доларів США, та договір іпотеки, за яким остання, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, надала в іпотеку банку будинок по АДРЕСА_1.

З боку позичальника мало місце неналежне виконання своїх обов'язків за кредитним договором, що дало право банку вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Задовольняючи частково позов в зазначеній частині, суд дійшов безмотивного висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з публічних торгів.

Погодитись з цим не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Це також передбачено п.18.8 Договору іпотеки, при укладенні якого сторони визначили в п.25, що реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

За змістом ст.38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель вправі задовольнити свою вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Зміст ч.1 ст.11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2 ст.11 цього Кодексу).

При цьому згідно зі ст.119 ЦПК України підставами позову, які відповідно до ст. ст. 31, 215 цього Кодексу суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач визначив предмет спору - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем.

У той же час, вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації будинку з прилюдних торгів, на порушення приписів ст. ст.212-214 ЦПК України, суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, про який позивач у позові не просив. Тому рішення в цій частині підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог банку про виселення із вищезгаданого будинку осіб, які в ньому проживають, оскільки позивачем не заявлено позовних вимог до конкретних осіб, які проживають у будинку, та не надано доказів одержання кожним із цих осіб вимоги іпотекодержателя про виселення у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2013 року в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки змінити, виклавши його у наступній редакції: «Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - будинку по АДРЕСА_1 шляхом надання публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» право продажу вказаного будинку від імені його власника ОСОБА_2 будь-якій особі - покупцеві, визначивши початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче 288 572 грн.».

В частині відмови у задоволенні позову рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: