Вирок № 39100848, 04.06.2014, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/794/14-к

Провадження у справі № 1-кп/135/46/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2014 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Патраманського І.О.,

при секретарі - Марченко О.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Джулая В.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ладижин Вінницької області кримінальне провадження № 12014020070000039 від 05.03.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Клембівка Ямпільського р-ну Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2014 року, близько 1700 год., у м. Ладижин Вінницької області, ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем "Fiat-Scudo", державний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Хлібозаводська у напрямку залізничного переїзду, що розташований перед перехрестям вулиць Процишина - П.Кравчина, в районі першого будинку дачного товариства «Протон», маючи намір здійснити маневр обгону мопеда «Delta», який рухався під керуванням ОСОБА_2, не вибравши безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для руху, допустив наїзд на вищевказаний транспортний засіб.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мопеда ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забійної рани лівої тім'яної ділянки, струсу головного мозку; закритої тупої травми грудей у вигляді переломів п'ятого, шостого, сьомого ребер зліва по заднєпідпахвинній лінії, які утворились від дії твердих тупих предметів, які в своїй сукупності, відповідно до висновку експерта № 50 від 14.03.2014 року, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я більш як 21 день.

Своїми діями за наведених вище фактичних обставин ОСОБА_1 порушив п.п. 1.5, 2.9, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністра України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 04 березня 2014 року, близько 1700 год., у м. Ладижин Вінницької області, він, керуючи технічно справним автомобілем "Fiat-Scudo", державний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Хлібозаводська у напрямку залізничного переїзду, що розташований перед перехрестям вулиць Процишина - П.Кравчина, маючи намір здійснити маневр обгону мопеда «Delta» під керуванням потерпілого, допустив наїзд на вищевказаний транспортний засіб. Внаслідок ДТП був пошкоджений його автомобіль та мопед потерпілого. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

За клопотанням обвинуваченого та прокурора, судове засідання було проведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України і визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків, знаходження на утриманні непрацездатної матері та неповнолітньої дитини.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є необережним злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного, який характеризується позитивно, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - не тільки кари, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Суд, беручи до уваги всі обставини у їх сукупності, та враховуючи особу винного, який характеризується позитивно, його матеріальне становище, знаходження на утриманні неповнолітньої дитини та те, що потерпілий не мав до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, просив суворо його не карати, суд знаходить можливим призначити ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене в санкції ч. 1 ст. 286 КК України, і не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Під час судового розгляду обвинуваченим подано заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», з огляду на те, що на день набрання чинності цим Законом він має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» (в ред. від 14 травня 2014 року), установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, віднесений до категорії злочинів, які вчинені з необережності та не є тяжкими або особливо тяжкими.

В силу п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Як видно з дослідженого судом свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, обвинувачений ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» має на утриманні дитину, якій не виповнилося 18 років - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, та стосовно якого він не позбавлений батьківських прав.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень Закону України "Про амністію у 2014 році".

Подана прокурором позовна заява про стягнення з обвинуваченого на користь місцевого бюджету м. Ладижин 1696,56 грн. витрат, понесених Ладижинським МТМО на лікування потерпілого ОСОБА_2 підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов визнав. Його вина у вчиненні злочину та спричиненні тілесних ушкоджень потерпілому доведена в судовому засіданні. На лікування потерпілого ОСОБА_2, який перебував на стаціонарному лікуванні у Ладижинському МТМО з 04.03.2014 року до 18.03.2014 року, витрачено 1696,56 грн., що підтверджується довідкою Ладижинського МТМО № 443 від 15.05.2014 року.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Оскільки Ладижинське МТМО є закладом охорони здоров'я, який перебуває у власності територіальної громади м. Ладижин, то відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України, кошти на відшкодування витрат на лікування з ОСОБА_1 слід стягнути на користь місцевого бюджету м. Ладижина.

З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати в сумі 785,24 грн. за проведення експертизи, які належно підтверджені довідкою НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» (в ред. від 14 травня 2014 року), ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 100, 122, 368, 373-377 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим та засудити за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу, у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Речові докази по справі:

- автомобіль Fiat-Scudo", державний номер НОМЕР_1, який зберігається на території майданчику для автомобілів Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_1

- залишки розбитого, чорного, пластмасового, правого дзеркала до автомобіля (поміщено у спеціальний пакет № 2098767), пластмасовий осип чорного кольору (поміщено у спеціальний пакет № 1818456), нитку темно-жовтого кольору (поміщено у спеціальний пакет № 0909911), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області, - знищити.

- шкіряний чохол керма чорного кольору (поміщено у спеціальний пакет №1868992), чоловічі штани сірого кольору зі шкіряним ременем (поміщено у спеціальний пакет № 1868967), водійське сидіння без задньої частини (поміщено у поліетиленовий пакет синього кольору), - повернути власникам.

Цивільний позов прокурора м. Ладижин Вінницької області в інтересах місцевого бюджету м. Ладижин задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Ладижин (р/р 31410544700008 в ГУДКСУ у м. Ладижин Вінницької області, МФО 802015, ЄДРПОУ 04325621) - 1696,56 грн. витрат, понесених Ладижинським МТМО на лікування ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 785,24 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно.

Суддя