Постанова № 39100788, 03.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. Справа № 902/75/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Мельник О.В.

при секретарі судового засідання Карпець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.14 р. у справі № 902/75/14 (суддя Маслій І.В.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" (м. Хмільник, Вінницька обл.)

про стягнення 255 743 грн. 52 коп. заборгованості

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Бодрягов В.С., дов.№25-АД/14 від 12.05.2014р.;

Судом роз'яснено представнику відповідача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Поділля» в якому просив стягнути з відповідача (з врахуванням зави про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 10.03.14 р.) 255 743,52 грн. заборгованості, з яких 225 243,43 грн. - основний борг, 946,29 грн. - інфляції, 4962,50 грн. - 3% річних, 22152,96 грн. - пені та 2438,34 грн. - штрафу.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.14р. у справі №902/75/14 (суддя Маслій І.В.) позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Поділля» (22000, м. Хмільник Вінницька обл., вул. Курортна, 10, ідент. код 05413669) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) 225 243,43 грн. - основного боргу, 946,29 грн. - інфляції, 4962,50 грн. - 3% річних, 22152,96 грн. - пені та 2438,34 грн. - штрафу та 5357,13 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до умов договору №3 від 02.01.2013р. позивачем були наданні послуги, які відповідачем прийняті, що підтверджено актами здачі - прийняття робіт, відповідач за послуги розрахувався частково, доказів належного виконання зобов'язання щодо сплати решти коштів за вищевказаним договором суду не подав, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Вінницької області від 11.03.14 р. у справі №902/75/14 відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На думку скаржника, позовні вимоги про стягнення коштів за надані послуги недоведені, не підтверджені матеріалами справи, тому не можуть бути задоволенні.

Апелянт вказує, що оплата за послуги здійснювалась не лише за письмовим договором, а й за усними угодами, про що зазначено в платіжних документах у графі - "призначення платежу".

Скаржник зазначає, що позивач не довів суду порушення яких саме прав мало місце у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань за договором про надання послуг №3 від 02.01.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу від 12.04.2014р. позивач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги. Вважає що рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.14 р. у справі №902/75/14 прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Зокрема, вказує, що підтвердженням виконання робіт за договором №3 від 02.01.2013р. є акти здачі-прийняття робіт та акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.03.2014р., який підписаного та скріплено печатками сторін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2014 року у справі №902/75/14 відновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 03.06.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення по суті справи. Просить апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Позивач в судові засідання 13.05.2014р. та 03.06.2014р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.

Оскільки судом явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши докази у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2013р. товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір №3 про надання послуг по пранню та прасуванню білизни (в подальшому Договір) (а.с. 14-15).

Відповідно до п 1.1 договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по пранню та прасуванню білизни в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання, по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах надання послуг та зведеній податковій накладній за календарний місяць. Акт наданих послуг підписується сторонами до 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті надання послуг, протягом 10 днів з моменту підписання такого акту.

Відповідно до п. 5.4 договору за одноразову необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 1,0 % від суми наданих чи неоплачених послуг.

Згідно до п. 5.5 договору за недотримання строків оплати зазначених в п. 3.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1,0% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) за кожний день прострочення.

Вимога-претензія №61 від 09.01.2014р. про сплату заборгованості залишена відповідачем без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірний договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, до якого застосовуються положення ст. ст. 901 - 903 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно умов договору позивач надав відповідачу послуги по пранню та прасуванню білизни, відповідач прийняв послуги на загальну суму 530828,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) наявними в матеріалах справи (а.с. 16-39). За період з 31.01.2013р по 31.12.2013р.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, а саме на загальну суму 305585,07 грн., що стверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а.с. 51-59).

Заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором на день розгляду справи становить 225243,43 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.03.2014р. підписаного та скріпленого печатками обох сторін, доданим позивачем до заяви про зменшення позовних вимог (а.с.95).

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 225243,43 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 946,29 грн. - інфляції, 4962,50 грн. - 3% річних, 22152,96 грн. - пені та 2438,34 грн. - штрафу, оскільки такі вимоги позивача обґрунтовані, передбачені договором та не суперечать законодавству.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі про виконання сторонами умов договору №2 від 02.01.2011р, оскільки позивачем заперечується існування такого договору (відзив на апеляційну скаргу а.с. 134), а відповідачем не надано його суду для огляду.

Окрім того, судом критично оцінюються пояснення відповідача щодо надання послуг позивачем за разовими угодами, оскільки послуги по пранню та прасуванню білизни надавались позивачем в період дії договору №3 від 02.01.2013р., складання актів надання послуг передбачено п. 3.1 договору, в них фіксувалось як факт надання послуг так і вартість робіт. Існування письмової угоди між сторонами виключає необхідність в укладені разових договорів на надання однієї послуги.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.03.14 р. у справі № 902/75/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.