Рішення № 39097670, 03.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2014 Справа № 920/798/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі

Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м. Суми,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Охтирка Сумської області,

про стягнення 9 406 грн. 31 коп.

Суддя ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Фарбітний С.Є. (довіреність № 1141 від 11.12.2013 р.),

від відповідача: не з'явився.

При секретарі судового засідання Буренку Я.В.

Суть спору: позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за оренду нерухомого майна, комунальних та експлуатаційних витрат відповідно до умов договору № 359-598107 від 16.03.2012 року в сумі 37 261 грн. 17 коп. (з врахуванням уточнень від 16.07.2013 р. - 8507 грн. 58 коп.), пені - 525 грн. 34 коп., пені (страхування орендованого майна) - 268 грн. 32 коп., 3% річних - 105 грн. 07 коп., а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.07.2013 р. (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 525 грн. 34 коп. - пені, 268 грн. 32 коп. - пені за порушення умови договору щодо страхування майна, 105 грн. 07 коп. - 3% річних, 41 грн. 29 коп. - витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 11 405 грн. 00 коп. провадження у справі припинено. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 р. рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 р. скасовано, справу № 920/798/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2014 р. в даній справі зазначено, що при новому розгляді місцевому господарському суду необхідно дослідити питання щодо дійсних обсягів здійснених у відповідні періоди розрахунків, встановити, в погашення яких виставлених до оплати рахунків відповідачем перераховувались грошові кошти, а також надати правову оцінку документам первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували правомірність або безпідставність зарахування позивачем сплачених відповідачем грошових коштів в рахунок боргу за минулі періоди, ніж спірний у даній справі, якщо таке зарахування мало місце. Також зазначено про необхідність наведення правового обґрунтування: чому не взято до уваги судом як доказ надсилання рахунків № 28 від 31.01.2013, № 598107/13-111 від 28.02.2013, № 205 від 31.03.2013 списки згрупованих відправлень.

Відповідно до вимог ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постановах касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2014 р. ухвалами господарського суду Сумської області від 13.03.2014 р., 01.04.2014 р. та під час проведення судових засідань сторонам запропоновано надати суду письмові пояснення з приводу обставин, на необхідність дослідження яких звернув увагу Вищий господарський суд України при направленні справи на новий розгляд, та надати докази на їх обгрунтування. Крім цього ухвалами господарського суду Сумської області від 22.04.2014 р., 07.05.2014 р., 13.05.2014 р. та 27.05.2014 р. зобов'язано сторони провести звірку взаємних розрахунків за оренду приміщення згідно договору № 359-598107 від 16.03.2012 р.

Представник позивача в наданих суду письмових поясненнях та усно в судовому засіданні зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог та, з урахуванням уточнень, у зв'язку із здійсненням відповідачем з часу подання позову часткової оплати за договором № 359-598107 від 16.03.2012 р., просить суд стягнути з відповідача 8507 грн. 58 коп. основного боргу за договором, пені - 525 грн. 34 коп., пені (страхування орендованого майна) - 268 грн. 32 коп., 3% річних - 105 грн. 07 коп., а також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач в наданих суду письмових поясненнях проти задоволення позову заперечує, вказавши, що оплату за договором нею проведено в повному обсязі, зокрема це підтверджується платіжними дорученнями № 125 від 01.07.2013 р. на суму 11 405 грн. та № 126 від 06.07.2013 р. на суму 8474 грн. 32 коп.

Відповідач та її представник в дане судове засідання не з'явилися. Про час й місце розгляду справи відповідач повідомлена належним чином, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, ухвали про відкладення розгляду справи направлялись за належною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і необхідність дослідження яких під час нового розгляду справи встановлена судом касаційної інстанції, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Сумської філії (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір № 359-598107 оренди нерухомого майна товариства.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_2, загальною площею 259,0 кв.м. для розміщення меблевого магазину. Передача приміщення в оренду підтверджується Актом приймання-передачі майна від 16.03.2012 р.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін та за перший (базовий) місяць складає 7182 грн.43 коп. За кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування її розміру за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату окремо в строк, зазначений у п. 3.6 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі. Також орендар відшкодовує витрати на електроенергію в порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.6 договору (п. п. 3.3, 3.4 договору).

Орендна плата згідно з п. 3.6 договору перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

30.04.2013 р. між сторонами була підписана додаткова угода № 1/53-598107 про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна від 16.03.2012 р. Відповідно до п. п. 1, 2 додаткової угоди сторони прийшли до згоди розірвати договір оренди 30.04.2013 р. Орендар зобов'язався провести повний розрахунок та сплатити орендну плату за використання орендованого нерухомого майна та витрати на утримання майна згідно умов договору та виставлених рахунків. Орендна плата за останній місяць сплачується орендарем на підставі рахунку, який складається орендодавцем на дату підписання Акту передачі-приймання майна та підлягає оплаті протягом 20 календарних днів з дати підписання цього Акта.

Акт передачі-приймання майна підписаний сторонами 30.04.2013 р.

Позивач згідно уточнень, враховуючи здійснення відповідачем з часу подання позову часткової оплати за договором № 359-598107 від 16.03.2012 р., просить суд стягнути з відповідача 8507 грн. 58 коп. заборгованості за даним договором.

Відповідач наполягала, що відповідні рахунки вона не отримувала і про загальну суму заборгованості 37261 грн. 17 коп. дізналася 30.04.2013 р. під час підписання Додаткової угоди до договору оренди.

Слід зауважити, що п. 3.6 договору сторони визначили, що Орендна плата перераховується згідно з рахунками, які виставляються та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною. Орендодавець згідно з п. 3.5 договору складає акт про надані послуги, разом з рахунком та податковою накладною надає його орендарю, а орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акту про надані послуги.

В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу рахунків за весь період дії договору (т. ІІ а.с. 61-82) - копії списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальних чеків поштового відділення зв'язку із зазначенням адреси, найменування одержувача, маси, плати за пересилання, а також № поштового відправлення.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом усього розгляду даної справи не надано суду будь-яких доказів неотримання зазначених рахунків, зокрема, довідки з відділення поштового зв'язку.

Як свідчать матеріали справи, 03.05.2013 р. відповідач сплатила 25861 грн. 53 коп. (платіжне доручення № 115) та 13.05.2013 р. - 11405 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 117).

Проте, кошти в сумі 11405 грн. 00 коп. Охтирським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" не були перераховані на рахунок Сумської філії ПАТ "Укртелеком" з технічних причин.

Зазначені кошти були сплачені відповідачем повторно платіжним дорученням № 125 від 01.07.2013 р.

Крім того, під час розгляду справи платіжним дорученням № 126 від 06.07.2013 р. відповідачем сплачено ще 8474 грн. 32 коп.

З наданих позивачем пояснень вбачається, що при проведенні платежів у платіжних дорученнях відповідач не вказувала період, за який сплачувала кошти, реквізити рахунків (дата та номер) у платіжних дорученнях не відповідають реквізитам рахунків, що надсилалися відповідачу. У зв'язку з чим, сплачені відповідачем кошти зараховувались у першу чергу на погашення заборгованості, яка виникла за попередні періоди (жовтень-грудень 2012 р.).

На підтвердження правильності своїх дій позивач посилається на наведені у Листі Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 29.10.2004 р. № 06-10/10-1215 роз'яснення, відповідно до яких у разі отримання платежів, у призначенні яких не вказано період, протягом якого ці послуги надавалися, грошові кошти мають бути зараховані наступним чином: у разі наявності заборгованості за цей вид послуг, в т.ч. заборгованості, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

З метою встановлення дійсного розміру боргу відповідача перед позивачем та порядку зарахування позивачем сплачених відповідачем грошових коштів в рахунок боргу за минулі періоди, ніж спірний у даній справі, якщо таке зарахування мало місце, за договором № 359-598107 від 16.03.2012 р., ухвалами господарського суду Сумської області від 22.04.2014 р., 07.05.2014 р., 13.05.2014 р. та 27.05.2014 р. було зобов'язано сторони провести звірку взаємних розрахунків згідно даних бухгалтерського обліку сторін або, у випадку не підписання акту звірки, надати обґрунтовані заперечення та докази на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали суду від 22.04.2014 р. позивач надав докази направлення відповідачу акту звірки (т. ІІ а.с. 175-176), а також докази його отримання ФОП ОСОБА_1 (т. ІІ а.с. 200), яка, в свою чергу, відповідний акт не підписала, обґрунтованих заперечень на його зміст суду також не надала.

Як вбачається з розгорнутого розрахунку заборгованості, кошти, сплачені відповідачем у 2013 р., зараховані позивачем у наступному порядку (платіжні доручення на підтвердження оплат наявні в матеріалах справи):

· 12262,91 грн. (платіжне доручення від 04.02.2013 р. № 104), з яких: 8665,88 грн. спрямовано на погашення боргу за листопад 2012 р., залишок у сумі 3597,03 грн. спрямовано на погашення боргу за грудень 2012 р.

· 2213,20 грн. (платіжне доручення від 15.04.2013 р.) віднесено в рахунок виконання рішення господарського суду Сумської області від 22.01.2013 р. у справі № 5021/1751/12 за позовом скаржника до відповідача про стягнення боргу за оренду майна за червень-вересень 2012 р., згідно якого стягненню підлягало: 2213,18 грн., з яких: 170,19 грн. - пені, 248,55- пені за невиконання умов страхування орендованого майна, 184,94 грн. - 3 % річних, 1609,50 грн. - судового збору. У зв'язку з чим органами державної виконавчої служби винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.09.2013 р. (засвідчені копії позовної заяви, розрахунку боргу, рахунків, рішення на наказу суду, постанови про закінчення виконавчого провадження наявні у матеріалах справи).

· 25861,53 грн. (платіжне доручення від 07.05.2013 р. № 115), з яких: 8526,99 грн. спрямовано на погашення боргу за грудень 2012 р.; 13035,86 грн. спрямовано на погашення боргу за січень 2013 р., 4298,68 грн. - спрямовано на погашення боргу за лютий 2013 р.

· 11405,00 грн. (платіжне доручення від 01.07.2013 р. № 125) з яких: 8521,63 грн. спрямовано на погашення боргу за лютий 2013 р.; 2883,37 грн. - спрямовано на часткове погашення боргу за березень 2013 р. з нарахованих 11405 грн. 00 коп.

· 8474,32 грн. (платіжне доручення від 06.07.2013 р. № 126), з яких: 8460,32 грн. віднесено на погашення боргу за квітень 2013 р., згідно рішення господарського суду Сумської області від 12.07.2013 р. у справі № 920/1001/13 за позовом скаржника до відповідача про стягнення боргу за оренду майна за квітень 2013 р. (засвідчені копії позовної заяви, розрахунку суми боргу, рахунка за квітень 2013 р., рішення та наказу суду наявні у матеріалах справи); залишок у сумі - 14,05 грн. спрямовано на часткове погашення боргу за березень 2013 р.

Таким чином, заборгованість за березень 2013 р. складає: 8507 грн. 58 коп., про що 16.07.2013 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Зарахування сплачених коштів у вищезазначеному порядку суд вважає правомірним, таким, що не порушує умов договору та положень чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п. 3.8. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність", платіжні інструменти (платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення) мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

Питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар, має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

З огляду на наведене, оскільки умовами договору сторони не врегулювали порядок зарахування коштів у разі не зазначення періоду, за який здійснюється оплата, за позивачем закріплене право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

У даному випадку, відповідач в платіжних документах не зазначав конкретний період, за який вноситься плата, а тому позивач міг здійснити зарахування цих платежів в рахунок погашення заборгованості за минулий період, що не визначений позивачем у даній справі як спірний.

Між сторонами в справі склалися правовідносини щодо найму (оренди) нерухомого майна, врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди № 359-598107 від 16.03.2012 р. складає 8507 грн. 58 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, 762 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 8.2 договору оренди сторони узгодили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі, платі за комунальні послуги та іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості. Зазначене узгоджується зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідачу за несвоєчасну сплату за оренду майна та комунальних послуг нарахована пеня в сумі 525 грн. 34 коп. за період з 28.02.2013 р. по 30.04.2013 р. Пеня нарахована позивачем із застосуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст.232 ГК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, п. 6.1.7 договору від 16.03.2012 р. на орендаря покладався обов'язок протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на користь орендодавця не менше ніж на його справедливу вартість та на строк, що не менше строку дії договору, і повідомити орендодавця про це в письмовій формі, надавши копію укладеного договору страхування та платіжне доручення чи копію страхового полісу або провести орендодавцю відшкодування витрат, понесених на страхування майна.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач не виконала цю умову договору, орендоване майно не застрахувала. Відповідач не заперечувала проти цього, доказів укладення договору страхування чи відшкодування позивачу витрат на страхування майна суду не надала.

У разі невиконання умов щодо страхування орендованого майна орендар відповідно до п. 8.3 договору сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахована відповідачу пеня за порушення умови договору щодо страхування майна в сумі 268 грн. 32 коп. відповідає приписам договору, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу правомірно нараховано 105 грн. 07 коп. - 3% річних, які також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 526, 527, 549, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процессуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 8 507 грн. 58 коп. заборгованості за оренду нерухомого майна, комунальних та експлуатаційних витрат, 525 грн. 34 коп. пені, 268 грн. 32 коп. пені за порушення умови договору щодо страхування майна, 105 грн. 07 коп. - 3% річних, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2014 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА