ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2014 р. Справа № 914/1090/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ
до відповідача: Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», м. Дрогобич, Львівська область
про стягнення 418 055 грн. 08 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: Улицька І.О., представник (довіреність №378 від 01.07.2013р.);
від відповідача: Паращак С.Д., представник (довіреність №374 від 11.04.2014 р.)
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 559 111 грн. 42 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.04.2014р. призначив розгляд справи на 14.04.2014 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит в сумі 600 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов'язків по договору - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 537 551 грн. 17 коп. по кредиту, 8 213 грн. 51 коп. по сплаті процентів. За порушення строків сплати суми кредиту, відсотків відповідачу нараховано 13 201 грн. 79 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 144 грн. 95 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становив 559 111 грн. 42 коп.
19.05.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 16.05.2014 р. про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача 462 718 грн. 29 коп. боргу, в тому числі: 431 079 грн. 10 коп. боргу по кредиту, 8 441 грн. 59 коп. боргу по сплаті процентів, 22 989 грн. 29 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 207 грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Судом встановлено, що заява про зменшення позовних вимог від 16.05.2014 р. відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених у заяві про зменшення позовних вимог.
02.06.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 29.05.2014 р. про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача 460 945 грн. 28 коп. боргу, в тому числі: 427 706 грн. 08 коп. боргу по кредиту, 7 330 грн. 01 коп. боргу по сплаті процентів, 25 678 грн. 55 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 230 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Також, 02.06.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 02.06.2014 р. про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з відповідача 418 055 грн. 08 коп. боргу, в тому числі: 384 815 грн. 88коп. боргу по кредиту, 7 330 грн. 01 коп. боргу по сплаті процентів, 25678грн. 55 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 230 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Судом встановлено, що заява про зменшення позовних вимог від 02.06.2014 р. відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених у заяві про зменшення позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем.
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
12 квітня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (банк) та Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» (позичальник) було укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №41/1.
За цим договором банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідачу) відновлювану кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 600 000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 18% річних.
Кредитна лінія відкривається з 12 квітня 2013 р. по 11 квітня 2014 р.
За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 23% річних.
Згідно п. 3.2. договору погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії, який наведено у додатку 1 до цього договору (з 12.04.2013 р. по 05.11.2013 р. - 600000 грн. 00 коп., з 06.11.2013 р. по 05.12.2013 р. - 500 000 грн. 00 коп., з 06.12.2013 р. по 05.01.2014 р. - 400 000 грн. 00 коп., з 06.01.2014 р. по 05.02.2014 р. - 300 000 грн. 00 коп., з 06.02.2014 р. по 05.03.2014 р. - 200000грн. 00 коп., з 06.03.2014 р. по 11.04.2014 р. - 100 000 грн. 00 коп.).
Відповідно до п. 3.4. договору проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит.
Згідно п. 5.2.9. договору позичальник зобов'язується на вимогу банку достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених цим договором.
У зв'язку з порушенням строків повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №519/50/2014 від 27.01.2014 р., в якій вимагав сплатити суму кредиту та нараховані відсотки. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становить 384 815 грн. 88 коп. по кредиту, 7 330 грн. 01 коп. по сплаті процентів.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 6.3. договору за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 25678грн. 55 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 230 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 384815грн. 88 коп. заборгованості по кредиту, 7 330 грн. 01 коп. заборгованості по сплаті процентів, 25 678 грн. 55 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 230 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог. Після зменшення сума позовних вимог становила 418 055 грн. 08 коп. Судовий збір з розміру даних вимог підлягає до сплати у розмірі 8361грн. 10 коп., а тому сума судового збору в розмірі 2 821 грн. 13 коп. повертається позивачу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справ, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. Таким чином, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст.49 ГПК України слід віднести на відповідачах вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», м. Дрогобич, вул. Стрийська, 29, Львівська область (ідентифікаційний код 00992390) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ, вул. Єреванська, 1 (ідентифікаційний код 23697280) 384 815 грн. 88 коп. заборгованості по кредиту, 7 330 грн. 01 коп. заборгованості по сплаті процентів, 25 678 грн. 55коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 230 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 8 361 грн. 10 коп. судового збору.
3. Повернути на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», м. Київ, вул. Єреванська, 1 (ідентифікаційний код 23697280) з Державного бюджету України 2 821 грн. 13 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №6876_11 від 28.03.2014 р.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 02.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 05.06.2014 р.
Суддя Мазовіта А.Б.
Судове рішення № 39097628, Господарський суд Львівської області було прийнято 02.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1090/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: