Постанова № 39095584, 29.05.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1321/14

29 травня 2014 року 12год. 40хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Загребельний В.В.,

відповідача: представник Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005332342 від 26.11.2013.

В обґрунтування позову заперечує висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем та контрагентом ТОВ "СК "Сяйво", як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.125-128). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що в ході проведення позапланової перевірки ТОВ "Рівень ЛТД" використано акт Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 22.07.2013 № 28/22-1/32704920 "Про результати документальної позапланової перевірки ТДВ "Страхова компанія "Сяйво" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012". Перевіркою встановлено та підтверджено інформацією Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС, що ТДВ "СК "Сяйво" здійснювало операції з перестрахування на страхові компанії, які фактично не мали можливості здійснювати страховий захист майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб (страхувальники) у зв'язку з відсутністю активів. Діяльність ТДВ "СК "Сяйво" не відповідає меті та напрямкам діяльність Страхової компанія, яка створена з метою найбільш повного задоволення страховими послугами юридичних та фізичних осіб, підвищення соціального захисту населення, формування ринку страхових послуг, прискорення розвитку ринкових відносин та інноваційних процесів економіці регіону та України в цілому. Тому, правочини, укладені між ТДВ "СК "Сяйво" та ТОВ "Рівень ЛТД", здійсненні без мети настання реальних наслідків страхування, та відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.5 ст.213 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з їх недійсністю. З огляду на викладене, позивачем завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинах з ТДВ "СК "Сяйво" за ІІІ квартал 2012 року на загальну суму 525940 грн.

З наведених підстав спірне рішення про збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій представник відповідача вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 17.06.1994, код ЄДРПОУ 05513951, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Рівне з 30.07.1998, зареєстроване платником податку на додану вартість; види діяльності за КВЕД: виробництво пива; виробництво солоду; виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; оптова торгівля напоями; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (а.с.158-164).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 31.10.2013 № 466 та направлення від 31.10.2013 № 1030/17-16-22-01 (а.с.184-186) уповноваженою особою ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області згідно з пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України в період з 31.10.2013 по 06.11.2013 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТДВ "Страхова компанія "Сяйво" (код ЄДРПОУ 32704920) та ТДВ "СК "Відродження України" (код ЄДРПОУ 30779308) за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт № 841/17-16-22-01/05513951 від 13.11.2013 (а.с.14-31), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 110447,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року в сумі 110447,00 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на підставі акта перевірки № 841/17-16-22-01/05513951 від 13.11.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005332342 від 26.11.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 165670,50 грн., в тому числі за основним платежем на 110447,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 55223,50 грн. (а.с.41,42).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якого скарги платника податків залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.34-40).

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд виходить з того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Рівень ЛТД" з контрагентом ТДВ "СК "Сяйво", на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку перевіреного періоду, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2012 між ТДВ "СК "Сяйво" (Страховик) та ТОВ "Рівень ЛТД" (Страхувальник) укладений Генеральний договір добровільного страхування майна №0601/16-И, а також додаткові угоди №1 від 01.06.2012, №2 від 01.07.2012, №3 від 01.08.2012, №5 від 01.10.2012 (а.с.43-53).

Відповідно до п.1 Договору №0601/16-И Страховик зобов'язався за обумовлену плату (страховий платіж, страхову премію) при настанні передбаченої Договором страхування страхової події (страхового випадку) відшкодувати Страхувальнику завдані внаслідок цієї події збитки (виплатити страхове відшкодування) в межах визначеної Договором страхування страхової суми. Предметом даного договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користування і розпорядження майном, зазначеним в Заяві - опитувальнику на страхування майна, яка є невід'ємною частиною Договору, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Коперніка, 9.

Страховий платіж сплачується Страхувальником на поточний рахунок Страховика протягом місяця, в якому здійснюється страхування. Страхувальник також може сплатити страховий платіж авансом на наступні місяці за прогнозованим обсягом майна, що буде страхуватися протягом наступних місяців (п.5.3 Договору №0601/16-И).

У відповідності до п.5.4 Договору №0601/16-И в останній день поточного місяця за реально здійсненим страхуванням майна в поточному місяці Страховиком складається акт виконаних робіт.

На виконання умов Договору №0601/16-И та додаткових угод Страховик та Страхувальник підписали Акти виконаних робіт №1 від 30.06.2012, №2 від 31.07.2012, №3 від 31.08.2012, №4 від 30.09.2012, №5 від 31.10.2012, №6 від 30.11.2012, №7 від 31.12.2012 (а.с.54-59,125).

Судом встановлено, що 02.07.2012 між ТДВ "СК "Сяйво" (Страховик) та ТОВ "Рівень ЛТД" (Страхувальник) укладений Договір добровільного страхування майна №0702/31-И (а.с.60-65), відповідно до якого зобов'язався за обумовлену плату (страховий платіж, страхову премію) при настанні передбаченої Договором страхування страхової події (страхового випадку) відшкодувати Страхувальнику завдані внаслідок цієї події збитки (виплатити страхове відшкодування) в межах визначеної Договором страхування страхової суми. Предметом Договору є були майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користування і розпорядження майном, зазначеним в Заяві - опитувальнику на страхування майна, яка є невід'ємною частиною Договору, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Коперніка, 9.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ "Рівень ЛТД" сплачено страхових платежів в сумі 723 190,00 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися у безготівковій формі, згідно з банківськими виписками:

№0000526 від 06.07.2012 на суму 69 455 грн.

№0000528 від 07.07.2012 на суму 42 710 грн.

№0000535 від 11.07.2012 на суму 80 000 грн.

№0000536 від 12.07.2012 на суму 20 000 грн.

№0000556 від 26.07.2012 на суму 50 000 грн.

№0000559 від 27.07.2012 на суму 50 000 грн.

№0000605 від 30.08.2012 на суму 40 570 грн.

№0000606 від 30.08.2012 на суму 28 000 грн.

№0000608 від 31.08.2012 на суму 33 000 грн.

№0000609 від 31.08.2012 на суму 40 055 грн.

№0000649 від 26.09.2012 на суму 72 150 грн.

№0000678 від 17.10.2012 на суму 50 135 грн.

№0000689 від 24.10.2012 на суму 49 000 грн.

№0000788 від 28.12.2012 на суму 58 115 грн.

№0000789 від 28.12.2012 на суму 40 000 грн. (а.с.66-80), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 2012 рік (а.с.93).

Актом перевірки стверджено і сторонами не заперечується, що ТОВ "Рівень ЛТД" відповідно до рахунків 91 "загальновиробничі витрати" та 92 "адміністративні витрати" віднесено до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, по взаєморозрахунках з ТДВ "СК "Сяйво" витрати в сумі 525940 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року в сумі 525 940 грн. (а.с.20).

Сторонами також укладались Договори добровільного страхування майна від 01.04.2010 №0401/13-И, від 01.02.2011 №0201/02-И, 01.04.2011 №0401/01-И (а.с.81-92, 165-168). На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Рівень ЛТД" сплачено страхових платежів в сумі 876025 грн. Розрахунок між сторонами проводився в безготівковій формі, згідно з банківськими виписками:

№0000261 від 27.07.2010 на суму 62615 грн.;

№0000291 від 17.08.2010 на суму 75230 грн.;

№0000347 від 23.09.2010 на суму 51030 грн.;

№0000350 від 24.09.2010 на суму 3000 грн.;

№0000422 від 02.11.2010 на суму 17255 грн.;

№0000450 від 16.11.2010 на суму 15000 грн.;

№0000137 від 04.04.2011 на суму 137840 грн.;

№ 0000208 від 24.05.2011 на суму 38730 грн.;

№0000209 від 24.05.2011 на суму 45000 грн.;

№0000251 від 21.06.2011 на суму 48000 грн.;

№0000253 від 22.06.2011 на суму 63000 грн.;

№0000273 від 05.07.2011 на суму 40850 грн.;

№0000274 від 06.07.2011 на суму 53000 грн.;

№0000275 від 06.07.2011 на суму 37000 грн.;

№0000276 від 07.07.2011 на суму 48000 грн.;

№"00002777 від 07.07.2011 на суму 40890 грн.;

№0000360 від 01.09.2011 на суму 50000 грн.;

№0000361 від 01.09.2011 на суму 49585 грн.

За даними акту перевірки ТОВ "Рівень ЛТД" не віднесено до складу валових витрат витрати по взаєморозрахунках з ТДВ "СК "Сяйво" за період з 01.07.2010 по 31.12.2011.

Оцінюючи спірні правовідносини сторін, які виникли з договорів страхування, суд враховує, що відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умов договору.

Згідно зі ст.980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За визначенням, наведеним в ст.1 Закону України "Про страхування" N 85/96-ВР від 07.03.1996, зі змінами та доповненнями, страхування - вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Отже, на підставі договору про надання послуг зі страхування страховик приймає на себе ризик настання страхового випадку. Такий ризик переходить до страховика з моменту набуття чинності договором страхування і зберігається за ним до закінчення його дії. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування, за рахунок якого останній покриває свої збитки.

Статтею 10 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Загальний підхід полягає в тому, що страхові премії мають бути сплачені раніше, ніж виникає зобов'язання страховика зробити страхову виплату.

Відповідно до пп."в" пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Таким чином, витрати на страхування майна податкове законодавство відносить до адміністративних витрат.

Досліджені у справі договори добровільного страхування майна з додатковими угодами, акти виконаних робіт, платіжні документи підтверджують факт отримання позивачем страхових послуг та є достатньою підставою для віднесення вказаних в первинних документах сум страхових платежів до валових витрат Товариства для визначення об'єкта оподаткування при сплаті податків.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ "Рівень ЛТД" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "СК "Сяйво". Зокрема, в акті перевірки відображено надання платником податків до перевірки договорів добровільного страхування майна з додатковими угодами, актів виконаних робіт, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви в їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки всі зазначені документи описані, при цьому належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки № 841/17-16-22-01/05513951 від 13.11.2013, про відсутність у ТДВ "СК "Сяйво" можливостей на виконання зобов'язань у зв'язку з відсутністю інших активів, які відповідно до діючого законодавства можуть брати участь у формуванні страхових резервів, - суд оцінює критично та відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі обставини в будь-який спосіб не підтверджені матеріалами справи та не відображені в акті перевірки.

Разом з тим, зібраними у справі доказами стверджено, що ТДВ "СК "Сяйво" зареєстроване як юридична особа 27.11.2003; Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України ТДВ "СК "Сяйво" видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 21.08.2004 СТ № 25 та ліцензії на здійснення страхової діяльності від 13.01.2012 (а.с.94-98).

Висновку про неможливість здійснення господарських операцій ТДВ "СК "Сяйво" з позивачем відповідач дійшов з урахуванням акта Бориспільської ОДПІ від 22.07.2013 №28/22-1/32704920 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Сяйво" (код ЄДРПОУ 32704920) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012" (а.с.129-143), в якому вказується на нікчемність укладених договорів між ТДВ "СК "Сяйво" та контрагентами ПАТ "СК "Прогрес-Фонд", ТДВ "Страхова та перестрахувальна компанія "Впевненість-Безпека", ТДВ "СК "Зеніт" та ТДВ "СК "Відродження Україна".

Суд вважає, що в разі підтвердження реальності руху активів при здійсненні ТОВ "Рівень ЛТД" господарських операцій з ТДВ "СК "Сяйво" належними первинними документами, обставини щодо вчинення господарських взаємовідносин постачальника послуг з третіми особами (контрагентами по ланцюгу) не можуть слугувати належною та достатньою підставою для невизнання витрат, сформованих позивачем.

Окрім цього, суд враховує, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 у справі №810/5421/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014, задоволено позовні вимоги ТДВ "СК "Сяйво" до Бориспільської ОДПІ, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 №0000212200, прийняте на підставі акту перевірки від 22.07.2013 №28/22-1/32704920 (а.с.99-107,119-123).

Київський окружний адміністративний суд встановив безпідставність висновків Бориспільської ОДПІ, викладених в акті перевірки від 22.07.2013 №28/22-1/32704920, щодо нікчемності укладених договорів між ТДВ "СК "Сяйво" та контрагентами ПАТ "СК "Прогрес-Фонд", ТДВ "Страхова та перестрахувальна компанія "Впевненість-Безпека", ТДВ "СК "Зеніт" та ТДВ "СК "Відродження Україна".

Судовим рішенням в адміністративній справі №810/5421/13-а встановлено, що укладення та виконання між ТДВ "СК "Сяйво" та вказаними контрагентами договорів дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності; виконання вказаних договорів призвело до зміни майнового стану ТДВ "СК Сяйво"; на дату укладення та виконання договорів з переліченими товариствами не було сумніву стосовно дійсності їх реєстрації та господарської діяльності. Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договорів укладених між ТДВ "СК "Сяйво" та ПАТ "СК "Прогрес-Фонд", ТДВ "Страхова та перестрахувальна компанія "Впевненість-Безпека", ТДВ "СК "Зеніт" та ТДВ "СК "Відродження Україна".

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив неможливості виконання ТОВ "СК "Сяйво" договірних зобов'язань перед ТОВ "Рівень ЛТД" та не підтвердив безтоварності спірних господарських операцій.

Крім цього, слід зазначити, що викладені в актах перевірки ТОВ "Рівень ЛТД" та ТОВ "СК "Сяйво" висновки про порушення вимог ст.ст.216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів Державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Податковим кодексом України. Зазначений нормативно-правовий акт не містить норм, які б наділяли орган Державної податкової служби повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення та не довів порушення ТОВ "Рівень ЛТД" п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що виключає збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Натомість позивач ТОВ "Рівень ЛТД" належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинах з ТОВ "СК "Сяйво" позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства, дані податкового обліку відповідають даним бухгалтерського обліку та ґрунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху активів платника податків.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області від 26.11.2013 № 0005332342.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 № 0005332342 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в сумі 165 670,50 грн., у тому числі в сумі 110 447,00 грн. за основним платежем, в сумі 55 223,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, - визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень ЛТД" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 331,34 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.