Ухвала суду № 39095439, 06.06.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/493/14

Справа № 639/11101/14-к Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді Глініна Б.В.,

суддів Шляхова М.І., Протасова В.І.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.02.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, працюючий столяром у ТГ ТОВ «Екіпаж», раніше судимий:

1) 24.09.2004 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, ст. 75 КК України - 2 роки;

2) 10.11.2005 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2, 15, 186 ч. 2, 185 ч. З, 70,71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, ' 14.06.2008 р. звільнений умовно-достроково на не відбуту частину покарання 1 рік 3 місяці 3 дні;

3) 22.05.2009 р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

4) 01.02.2011 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі,

проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід змінено на тримання під вартою, взятий під варту в залі суду.

Цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25 000 гривень.

Судові витрати в розмірі 391 грн. 20 коп. за проведення експертизи стягнуті з обвинуваченого.

Відповідно до вироку, ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 5.11.2013 р. о 22-00 год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився у приміщенні кафе «Кемел», що розташоване за адресою: м. Харків, вул.. Полтавський Шлях, 119, де зустрів раніше не знайомого йому ОСОБА_3 В ході сумісного розпиття алкогольних напоїв, у ОСОБА_1 виник раптовий умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_3, а саме ланцюжком із золота з підвіскою у вигляді хреста, яка знаходилася на шиї у останнього. Усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи повторно, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 та обома руками схопив за ланцюжок із золота на шиї, зірвав його, після чого, застосовуючи насилля, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, наніс ОСОБА_3 кулаком правої руки удар в область обличчя, після чого останній впав на підлогу, а ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим на свою користь.

Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи вартість викраденого ланцюжка складає 20333 гривні 25 копійок.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок, призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України. На обґрунтування апеляції вказав, що судом невірно було застосовано кваліфікуючу ознаку - повторність. Вважає, що обтяжуюча покарання обставина - вчинення ОСОБА_1 злочину в стані алкогольного сп'яніння - не підтверджено. Крім цього, не погодився з рішенням в частині стягнення цивільного позову в розмірі 25 000 грн., оскільки згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, вартість викраденого майна складає 20333 грн. 25 коп. Звертає увагу на дані, що характеризують особу ОСОБА_1, який за місцем мешкання характеризується позитивно, працював, має на утриманні малолітню дитину та дружину. На думку захисника, виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, який заперечував проти апеляції, захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника задоволенню не підлягає.

Висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 за вказаним вище обвинуваченням засновані на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється, тому апеляційний суд перевіряє вирок в межах доводів апеляції.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд керувався ст.ст. 65-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, раніше неодноразово був судимий, в тому числі за аналогічні, корисливі злочини, цивільний позов не відшкодовано.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції призначив покарання у виді позбавлення волі.

У той же час, районний суд прийняв до уваги, що ОСОБА_1 працював, одружений, розкаявся у вчиненні злочину, позитивно характеризується, страждає рядом захворювань, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та призначив покарання у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, доводи апеляційної скарги, що суд невірно застосував кваліфікуючу ознаку - повторність, неспроможні.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 раніше був судимий за ст.ст. 185, 186 КК України та ці судимості не погашені та не зняті, тому дії правильно кваліфіковані за ознакою вчинення злочину повторно.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння неспроможні. Обвинувачений не оспорює стан алкогольного сп'яніння та на це вказував потерпілий, за обставинами справи потерпілий та обвинувачений розпивали спільно алкогольні напої перед вчиненням злочину.

Доводи апеляції про невірне вирішення цивільного позову задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи вартість викраденого склала 20333 грн. 25 коп., тому суд вірно вирішив позов.

Суд визнав, що моральна шкода, заявлена потерпілим на 20 000 грн., але це завищена сума та тому суд порахував, що загальна сума за цивільним позовом з урахуванням моральної шкоди буде складати 25 000 грн. Тому доводи апеляції в цій частині неспроможні.

Виходячи з наведеного, апеляція захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.02.2014 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її винесення, а засудженим, що тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий -

Судді: