Постанова № 39093642, 05.06.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р.Справа № 916/1181/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головей В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Полілова С.І. (за довіреністю), Меняйлік О.О. (за довіреністю),

від відповідача - Сергієнко А.Ю. (за довіреністю),

від третьої особи 1 - не з'явився,

від третьої особи 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.05.2014р. про задоволення заяви про забезпечення позову

у справі № 916/1181/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.С.А.»

до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромкомплект»

про визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки та усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні об'єктом нерухомості

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 05.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2014р. (суддя Рога Н.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.О.С.А.» (далі - ТОВ «Р.О.С.А.») про забезпечення позову задоволено до вирішення спору по суті: накладено арешт на майно ТОВ «Р.О.С.А.», а саме на нежитлові будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Мельницька, будинок, 29, загальною площею 8 556,5 кв.м., які складаються з адміністративно-побутового корпусу літ. «А», виробничого корпусу літ. «Б», складів літ. «В», літ. «X», літ. «Ш», навісів літ. «О», літ. «Ч», вимощення літ. «І», огорожі №1-8 та заборонено ПАТ «Банк Камбіо» здійсняти будь-які дії щодо звернення стягнення на вказане вище майно.

Ухвала господарського суду мотивована, зокрема, тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно утруднить виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, оскільки вона необґрунтована, протиправна, така, що винесена судом з порушенням процесуального законодавства.

Більш детальні доводи викладені в апеляційній скарзі.

02.06.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Р.О.С.А.» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначив, що визначені заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи та в належному вигляді забезпечують законні права ТОВ «Р.О.С.А.» і не порушують інтереси відповідача.

В судовому засіданні 05.06.2014р. представник апелянта надав усні пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.

В судовому засіданні 05.06.2014р. представники позивача надали усні пояснення, проти скарги заперечують, просили ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду від 22.05.2014р. та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 05.06.2014р.. Про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не надали.

Згідно із роз'ясненнями підпункту 3.9.1 п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, судова колегія прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представників третіх осіб.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, серед яких, зокрема, накладання арешту на майно та заборону іншим особам вчиняти дії, що стосується предмета спору.

Приписами постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» унормовано, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання припиненими правовідношень за договором іпотеки, посвідченим 06.08.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 832; визнання припиненими правовідносин між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Р.О.С.А.» за договором про внесення змін до договору іпотеки від 06.08.2009р., посвідченим 16.08.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1013 , та усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні об'єктом нерухомості, що переданий в іпотеку Банку за цим договором.

Судова колегія погоджується з думкою господарського суду, що адекватним, співрозмірним та обґрунтованим у даному випадку є такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно ТОВ «Р.О.С.А.», що передано в іпотеку, а також заборона ПАТ «Банк Камбіо» здійсняти будь-які дії щодо звернення стягнення на це майно. Адже, у випадку задоволення позову ТОВ «Р.О.С.А.», правовідносини між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Р.О.С.А.» за вищевказаним договором іпотеки та за договором про внесення змін до договору іпотеки від 06.08.2009р., будуть припиненими, і зазначене вище майно не буде обтяжене іпотекою.

Про наявність наміру ПАТ «Банк Камбіо» розпорядитися цим майном з метою погашення заборгованості за укладеними з ТОВ «Товари народного вжитку» Кредитними договорами №026/1-2009/840/2 від 07.09.2009р. та №026/1-2009/840/3 від 10.09.2009р. та з ТОВ «Укрпромкомплект» за Кредитним договором № 050/1 -2009/980 від 21.12.2009р., свідчать наявні у матеріалах справи письмові вимоги ПАТ «Банк Камбіо» від 07.10.2013р., вих. №25/1933 та №25/1934, отримані позивачем 16.10.2013р.

Вживаючи ухвалою заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Р.О.С.А.», та до вирішення спору по суті заборонити ПАТ «Банк Камбіо» здійсняти будь-які дії щодо звернення стягнення на майно ТОВ «Р.О.С.А.» за договором іпотеки від 06.08.2009р., господарський суд першої інстанції, дійшов підставного висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам та інтересам позивача, та обґрунтовано припустився, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Отже, визначені заходи забезпечення позову адекватно відповідають реальним обставинам справи та в належному вигляді забезпечують законні права позивача як заявника, так і не порушують інтереси відповідача по справі.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтями 33 та 34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.05.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.06.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.