Постанова № 39093640, 02.06.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Справа № 902/100/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Чекеренді Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 31.03.2014р. у справі № 902/100/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні"

до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання права власності, витребування майна

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко В.В.,

відповідача 1 - Зотова Л.П,

відповідача 2 - Охрімовський Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання права власності на нафтопродукти, вартістю 40035,7 грн. та витребування його з чужого незаконного володіння.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" звернулося до суду з позовом до Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання права власності на нафтопродукти, вартістю 13133,40 грн. та витребування його з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.02.2013 року справи за позовами до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби та до Могилів - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби об'єднані в одну справу №902/100/13-г.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.03.2014 року (суддя Говор Н.Д.) вказаний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" задоволено частково. Визнано за ТОВ "Колумбіні" право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 в кількості 3673 л., вартістю 40035,70 грн., який був 20.11.2012 р. вилучений Вінницькою ОДПІ на АЗС № 29 ТОВ "Колумбіні", що знаходиться за адресою: с.Якушинці, Вінницького району, Вінницької області, на а/д Львів - Кіровоград-Знам'янка 354 км + 300 м (ліворуч). Визнано за ТОВ "Колумбіні" право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 в кількості 1204,9 л. вартістю 13133,40 грн., який був 19.11.2012 р. вилучений Могилів-Подільською ОДПІ на АЗС № 31 ТОВ "Колумбіні", що знаходиться за адресою: с. Немія, Могилів-Подільського району, Вінницької області, вул.Лісова,50. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У частині задоволення позовів, суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки ТОВ "Колумбіні" надало представникам державної податкової служби всі необхідні первинні документи на підтвердження права власності на майно, з огляду на що у відповідачів були відсутні правові підстави для визнання спірного майна безхазяйним. Тому, з урахуванням приписів ст.ст. 328, 335, 392 ЦК України, суд дійшов висновку про визнання за позивачем права власності на нафтопродукти. У решті, суд встановив, що нафтопродукти, що витребовуються, визнані на підставі ст.ст. 98, 100, 110 КПК України речовими доказами по кримінальному провадженню №32012010000000007. Відтак, суд зауважив, що оцінка дій, вчинених в ході досудового розслідування, не входить до компетенції господарського суду та відмовив у позовах про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в частині визнання за ТОВ "Колумбіні" права власності на бензин, який був вилучений відповідачем-1 на АЗС №29.

Апелянт, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що такі дії як "вилучення майна" не передбачені Податковим кодексом України, тому, з огляду на те, що майно, відносно якого було застосовано заходи адміністративного арешту має рідкий стан, було проведено "викачку рідини" з метою передання її на зберігання. Вказує, що дії щодо складання протоколу про тимчасове затримання майна, а також правомірність прийняття рішення керівника ДПІ про накладення адміністративного арешту можуть бути перевірені лише в порядку адміністративного судочинства, оскільки у даній справі відсутній спір про право. Звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем не доведено допустимими доказами належність йому майна, тому, вважає, що відсутні правові підстави для визнання за ТОВ "Колумбіні" права власності на нафтопродукти.

Крім того, Могилів-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби також звернулась із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 31.03.2014 року у справі №902/100/13-г в частині визнання за позивачем права власності на бензин, який був вилучений відповідачем-2 на АЗС №31.

У своїй апеляційній скарзі, відповідач-2 посилається на те, що правовідносини щодо застосування заходів тимчасового затримання перебувають в полі регулювання податкового законодавства, відтак спори, що виникають в даній сфері регулюються нормами адміністративного судочинства.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 року замінено Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби на її правонаступника - Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області та Могилів-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби на її правонаступника - Могилів-Подільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області. Об'єднано розгляд вказаних апеляційних скарг на рішення господарського суду Вінницької області від 31.03.2014 року у справі №902/100/13-г в одне апеляційне провадження.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача-2, в якому просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 31.03.2014 року без змін.

У відзиві вказує на те, що чинне законодавство, яке визначає порядок проведення адміністративного арешту майна, не наділяє відповідачів повноваженнями самовільно, без рішення суду, позбавляти суб'єкта господарювання права володіння майном. Зазначає, що результати досліджень проб паливно-мастильних матеріалів, відібраних на АЗС №29 та №31, не можуть підтвердити або спростувати право власності ТОВ "Колумбіті" на бензин. Результати таких досліджень можуть свідчити лише про якісні характеристики нафтопродуктів.

Розглянувши апеляційні скарги та відзив на них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №30 від 01.06.2011 року та додаткових угод від 01.11.2012 року, від 07.11.2012 року, ТОВ "Ріаліз Ойл" поставило ТОВ "Колумбіті" у жовтні - листопаді 2012 року нафтопродукти, в тому числі бензин автомобільний марки А-95, що підтверджується видатковими накладними №121024000000014 від 24.10.2012 року, №121101000000002 від 01.11.2012 року, №121101000000001 від 07.11.2012 року, податковими накладними №74, №144, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів №7658 від 28.10.2012 року, №7768 від 03.11.2012 року, №7906 від 10.11.2012 року, транспортними накладними на транспортування нафтопродуктів до АЗС №29, №31.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у зазначених видаткових та товарно-транспортних накладних зафіксовано факти здійснення поставки нафтопродуктів на пункти розвантаження - АЗС №29, АЗС № 31, які також містять всі обов'язкові реквізити, визначені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними обліковими документами та належними доказами здійснення господарської операції по поставці нафтопродуктів.

У період з 05.11.2012 року по 19.11.2012 року Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією на АЗС №29 ТОВ "Колумбіні" була проведена фактична перевірка, за результатами якої складений акт (довідка) фактичної перевірки №108/02/28/22/37018720 від 19.11.2012 року (том 1, а.с. 114-119) (далі - акт перевірки №1).

Згідно акту перевірки №1 у резервуарі №3 (ПРК-01-03) АЗС) в залишку знаходиться паливо, яке не відповідає приходним документам представленим ТОВ "Колумбіні", на момент перевірки власника на дані ТМЦ не встановлено, відповідних підтверджуючих документів не представлено.

19.11.2012 року за результатами розгляду протоколу №2 про тимчасове затримання майна, Вінницькою ОДПІ винесено рішення №3 про накладення адміністративного арешту майна - рідини невстановленого походження із запахом бензину (в ємності із написом А-95) у кількості 3673 л на загальну суму 29384грн., що містилась у Вінницькому районі, с.Якушинці АЗС № 29, власника якого не встановлено.

При цьому, колегія суддів враховує, що протокол про тимчасове затримання майна №2 від 19.11.2012 року та рішення №3 від 19.11.2012 року заступник директора ТОВ "Колумбіті" Михальчук А.І. підписав із зауваженнями, в яких вказав, що паливо А-95, яке знаходиться у резервуарі №3 належить товариству, право власності на нього підтверджується всіма необхідними документами, які були надані податковим органам під час проведення фактичної перевірки.

Крім того, у період з 05.11.2012 року по 19.11.2012 року Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією на АЗС №31 ТОВ "Колумбіні" була проведена фактична перевірка і складений акт (довідка) фактичної перевірки від 19.11.2012 року (том 2 а.с. 24-30) (далі - акт перевірки №2).

Відповідно до акту перевірки №2 на АЗС №31 у залишку знаходяться нафтопродукти, які не відповідають приходним документам представленим ТОВ "Колумбіні", на момент перевірки власника на дані ТМЦ не встановлено, відповідних підтверджуючих документів не представлено.

Розглянувши протокол № 1 про тимчасове затримання майна, начальником Могилів-Подільської ОДПІ винесено рішення від 19.11.2012 року про накладення адміністративного арешту майна - рідини з характерним запахом бензину в резервуарі призначеному для зберігання бензину А-95, у кількості 1052,02 л на загальну суму 11532,42 грн., що містилась у с. Немія, Могилів-Подільського р-ну, Вінницької області, власника якого не встановлено (том 2, а.с. 13, 14-16).

Як вбачається із змісту вказаних документів, представник ТОВ "Колумбіті" Лівак С.С. також підписав їх із зауваженнями в частині належності затриманого майна позивачу.

Відтак, ТОВ "Колумбіні" вважає, що відповідачами було безпідставно позбавлено позивача права володіння належним йому на праві власності майном, внаслідок чого звернувся з відповідним позовом про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи підтверджують належність спірних нафтопродуктів саме позивачу, виходячи з наступного.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, прийнятого у Парижі 20 березня 1952 p., гарантовано захист права власності. Згідно з нею кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно ст.ст. 19, 41 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів захисту порушеного права, відповідно до ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Колегією суддів встановлено, що підставою для застосування адміністративних арештів та вилучення у ТОВ "Колумбіті" спірного майна органами Державної податкової інспекції визначено пункт 94.7 статті 94 Податкового кодексу України.

Згідно п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У п. 94.7 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

З аналізу наведеної норми вбачається, що для застосування адміністративного арешту при тимчасовому затриманні майна у даній справі необхідна була наявність наступних умов у сукупності: продаж підакцизних товарів з порушенням порядку, визначеного законодавством; не встановлення власника такого товару.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Враховуючи, що під час перевірки АЗС №29 та АЗС №31, позивачем були надані журнали обліку надходження нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, паспорти якості та сертифікати відповідності на бензин автомобільний марки А-95, що зафіксовано представниками органів державної податкової інспекції в актах перевірки № 1 та № 2, в останніх були відсутні правові підстави для висновку про неможливість встановлення власника спірного майна та, відповідно, визнання його безхазяйним.

За таких обставин, позивач підтвердив первинними бухгалтерськими документами, які оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" право власності на товарно-матеріальні цінності, що у свою чергу унеможливлює визнання спірного майна безхазяйним.

Натомість, викладені в апеляційних скаргах доводи відповідачів зводяться до припущень про невідповідність бензину А-95, вилученого на АЗС №29 та АЗС №31 ТОВ "Колубіні" вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за деякими показниками, що однак не може підтверджувати відсутність у позивача права власності на вказаний товар, за умови наявності первинних документів на даний товар.

Колегія суддів відзначає, що реалізація позивачем неякісного бензину може бути підставою для притягнення його до встановленої законодавством відповідальності, в тому числі, шляхом вилучення з обігу вказаного товару, однак не може бути підставою позбавлення права власності на нього шляхом визнання майна безхазяйним.

Оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України, які б свідчили про безхазяйність нафтопродуктів, а позивачем у свою чергу доведено належність йому спірного майна, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на таке майно.

У частині вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, апеляційний суд зауважує наступне.

Постановою СУ ФР ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 17.02.2014 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Колумбіні", та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,3 ст.204 КК України за фактом реалізації незаконного виготовлення підакцизних товарів, закрито за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Нафтопродукти, визнані речовими доказами згідно постанов про визнання речовими доказами від 26.12.2012, 28.12.2013 та 03.04.2013 років - виключено з числа речових доказів по кримінальному провадженню №32012010000000007.

Вказана постанова обґрунтована тим, що в ході досудового розслідування не встановлено факту незаконного виробництва нафтопродуктів, що зберігались на нафтобазі в м. Калинівка, вул. Шмідта,5 та АЗС №13, №29 та №31, на яких здійснювало господарську діяльність ТОВ "Колумбіні". За результатами проведених експертиз нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів встановлено, що показники "октанове число за дослідним методом", "сумарний вміст ароматичних вуглеводів", "сумарний вміст бензолу", "колір", "концентрація фактичних смол", фракційний склад" можуть змінюватися внаслідок тривалого зберігання або недотримання умов транспортування нафтопродуктів і можуть бути відновлені у відповідності до "Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України". Нафтопродукти, що зберігались в ємностях Калинівської нафтобази, в автоцистернах реалізовувались на АЗС №13, №29 та №31, на яких здійснювало господарську діяльність ТОВ "Колумбіні" - не стали предметом злочину, не містять на собі слідів кримінального правопорушення, та не є предметом на який було безпосередньо спрямоване кримінальне протиправне посягання.

Згідно ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Разом з цим, враховуючи, що ТОВ "Колумбіні" не надано доказів знаходження спірного майна станом на день розгляду справи судами у володіння саме Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовів у частині витребування майна - бензину автомобільного марки А-95 в кількості 3673 л, вартістю 40035,70 грн., бензину автомобільного марки А-95 в кількості 1204,9 л, вартістю 13133,40 грн. з чужого незаконного володіння.

При цьому, місцевим господарським судом правильно враховано, що спірні нафтопродукти були визнані на підставі ст.ст.98, 100, 110 КПК України речовими доказами по кримінальному провадженню №32012010000000007. Оцінка дій, вчинених в ході досудового розслідування, на предмет їх відповідності вимогам Закону не входить до компетенції господарського суду.

Твердження відповідача-1 про те, що правомірність накладення адміністративного арешту вже перевірена Вінницьким окружним адміністративним судом в рамках розгляду справи №2а/0270/5130/12 не впливає на суть спірних правовідносин, оскільки адміністративним судом не надавалась правова оцінка правовідносинам щодо права власності.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в них доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 31.03.2014р. у справі № 902/100/13-г залишити без змін, апеляційні скарги Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області та Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №902/100/13-г повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.