Ухвала суду № 39091050, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/115/14

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю представників сторін:

позивача - Матвійчук В.М., Мамчур Р.В.

відповідача - Дмитрієва А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 17.10.2013 р. №0000772203/2397, №0000762203/2396.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2014 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зокрема зауважує на помилковості висновків суду першої інстанції щодо ненадання первинних документів на підтвердження операцій з поставки товарів від ТОВ «Арніка», оскільки господарські операції з постачання товарів оформлено видатковими накладними, які повністю відповідають наведеним вище вимогам та містить всі обов'язкові реквізити, підписи та печатки сторін.

У судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апелянта заперечив та посилаючись на правомірність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 19.09.2013 р. по 25.09.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Арніка" (код ЄДРПОУ 32467865) за вересень 2011 р., за наслідками якої складено Акт від 01.10.2013 р. №3910/22-7/31100492 та встановлено наступні порушення:

1. на порушення п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 125.1 ст. 152 Податкового Кодексу України, ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 46281 грн., у тому числі у розрізі наступних періодів: за 2-4 квартали 2011 року у сумі 46281 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року у сумі 46281 грн.;

2. на порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України ДП "Хмельницький Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками вересня 2011 р. на 40245 грн..

В подальшому вказані порушення слугували підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.10.2013 р. №0000772203/2397, №0000762203/2396, правомірність яких і слугує предметом судового розгляду.

Таким чином спірні правовідносини у даному випадку виникли з приводу реальності настання господарських операцій по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Арніка" щодо поставки нафтопродуктів, зокрема бітуму.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог, а відтак відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі Інструкція №281).

Інструкція №281 встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до п.5 Інструкції №281, приводяться вимоги нормативної документації стосовно приймання нафти і нафтопродуктів, вказується конкретний перелік та форми документів при прийманні нафтопродуктів, які надійшли від нафтопереробних заводів, підприємств, що продають або придбавають нафтопродукти, які надійшли залізничним, автомобільним транспортом або трубопроводом. Наводяться реєстри первинного, кількісного, складського та бухгалтерського обліку, визначено перелік та форму первинних документів, та чітко дається визначення їх по назві.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до п.14.4 Інструкції №281, матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою № 31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до наданих документів 15.10.2008 року між ТОВ "Арніка" (постачальник) та ДП "Хмельницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір №170-8 поставки товару, відповідно якому, постачальник зобов'язується на умовах та у порядку, визначеному цим договором поставити покупцю сіль технічну, світлі та темні нафтопродукти. Орієнтовна вартість товару - 40000000 грн..

За умовами договору, якість товару повинна відповідати технічним умовам та ГОСТам та підтверджуватись паспортом якості, виданим виробником. Постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом на адресу станції (місця) призначення покупця, яка зазначається у заявці.

Відповідно до п.п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з податковою накладною №1 від 01.06.11 та видаткової накладної № 124 від 01.09.11 р. на суму 241468 грн. в т.ч. ПДВ 40245 грн. за даними бухгалтерського обліку відображено поставку ТОВ "Арніка" бітуму БНД 60/90 в кількості 28 тонн та відшкодовано вартість транспортно-експедиційних послуг по його доставці до смт. Ярмолинці, де знаходиться ДП "Хмельницький облавтодор".

В свою чергу перевіркою встановлено, що дана видаткова накладна не підтверджує реальність операції з поставки бітуму, оскільки в ній не значені прізвища та ініціали осіб продавця та покупця, які приймали участь у здійсненні господарської операції, що не дало можливості їх ідентифікувати.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника в цій частині колегія суддів зауважує, що всупереч п.п.201.1 ст.201 ПК України у видатковій накладній №124 ТМЦ у вигляді бітуму БНД 60/90 не вказано номер довіреності, на підставі якої Панамарчук Л.В.здійснив отримання товару у видатковій накладній.

Слід зазначити, що вказана довіреність №214, яка надана на підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей (бітум) виписана на Панамарчука Л.В. для отримання бітуму пізніше (19 вересня 2011 року), ніж видаткова накладна, яка складена значно раніше - 1 вересня 2011 року, при цьому довіреність на отримання бітуму від ТОВ "Арніка" виписана теж 19 вересня 2011 року.

Судова колегія не бере до уваги посилання товариства на акт прийому-передачі бітуму від 01.09.11 р., №170-8-11, оскільки в останньому зазначено лише кількісний показник в тоннах (28 тон) бітуму, поставленого TOB "Арніка" в смт. Ярмолинці за місцезнаходженням філії "Ярмолинецький райавтодор". Транспортно-експедиційні витрати по доставці бітуму до філії "Ярмолинецький райавтодор" склали 31495,80 грн. з ПДВ, водночас показники питомої ваги, температурного режиму на підставі яких суб'єкт господарювання може проводити оприбуткування нафтопродуктів у Акті відсутні.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, розвантаження бітуму проведено у смт. Ярмолинці у філії Ярмолинецький райавтодор, проте до перевірки не надано товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів (нафти) форми №31-НП і по філії "Ярмолинецький райавтодор", яка б підтверджувала, що від TOB "Арніка" 01.09.11 р. надійшов бітум у кількості 28 тон, як не надано і належним чином оформлених акту приймання-передачі нафтопродуктів від TOB "Арніка" за формою № 5-НП, книги та журналу обліку нафтопродуктів форм №31-НП та №6-НП, які б підтверджували надходження продукції від TOB "Арніка".

Безпідставними, на думку судової колегії, є посилання скаржника на товарно-транспорту накладну №РН-000124 від 01.09.11 за формою №1-ТН, як на підставу підтвердження факту перевезення бітуму з м. Лисичанська, оскільки всупереч п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", остання не відповідає вимогам, яким повинні відповідати первинні бухгалтерські документи, зокрема в останній не зазначені реквізити перевізника, адреса пункту навантаження в м. Лисичанськ, номер резервуара об'єм нафтопродукту (нафти); метод визначення маси нафтопродукту (нафти), густина нафтопродукту (нафти), кг/м; температура нафтопродукту (нафти), °С; маса нафтопродукту (нафти) і відсутній підпис водія-експедитора та інші відомості, передбачені в формі накладної.

Водночас суд апеляційної інстанції зважає на той факт, що до перевірки не надано сертифіката відповідності чи паспорта якості, що не дало можливості встановити фактичного виробника бітуму та дослідити рух активу від виробника до кінцевого споживача.

При цьому беззаперечним є той факт, що у TOB "Арніка" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, що вказує на відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, що є предметом договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що операції по взаємовідносинах позивача із ТОВ "Арніка" не мали реального товарного характеру, а перевіркою встановлено факт документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 червня 2014 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.