Ухвала суду № 39088565, 29.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 876/8799/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Нефедової А. О.;

представників позивача - Турколяка А. І., Яремко В. П.;

представників відповідача - Криштопи М. Г., Мокрія Р. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року в справі за поданням державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області до публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2013 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано подання державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області до державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» про прийняття рішення про примусове стягнення на користь державного бюджету в особі ДПІ в Сокальському районі Львівської області ДПС з рахунків державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» у банках, обслуговуючих такого платника податків 1350446,71 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування вимог подання зазначено, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 6052,71 грн. та податку на додану вартість в розмірі 1344394,00 грн., визначених у податкових деклараціях від 24 січня 2013 року № 9002178929 та від 18 квітня 2013 року № 9021659959 відповідно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року подання задоволено. Постановлено стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» податковий борг в сумі 1350446,71 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують.

Зазначену постанову мотивовано тим, що органом державної податкової служби документально підтверджено дату виникнення податкового боргу 30 квітня 2013 року та розмір податкового боргу - 1350446,71 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - публічним акціонерним товариством «Шахта «Надія», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні подання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що податковим органом порушено порядок звернення до суду з поданням в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, який полягає в тому, що підприємство не одержувало податкову вимогу № 202 від 01 листопада 2012 року, а також з тих підстав, що в даному випадку має місце спір про право.

На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції здійснено заміну відповідача з державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» на публічне акціонерне товариство «Шахта «Надія».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представників відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що Відповідач - ДВАТ «Шахта «Надія», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС з січня 2013 року.

У період з січня 2011 року по січень 2013 року відповідач перебував на податковому обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові Львівської області ДПС, а з 11 січня 2013 року перебуває на податковому обліку у ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС, де обліковується як платник податків за неосновним місцем обліку в період перебування на обліку у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові Львівської області ДПС.

Згідно довідки ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС від 07 травня 2013 року та карток особового рахунку, податковий борг ДВАТ «Шахта «Надія» станом на 30 квітня 2013 року становить 1350446,71 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1344394,00 грн.; податок по платі за землю в сумі 6052,71 грн.

Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати у встановлені строки самостійно визначених податкових зобов'язань з вказаних видів податків, що підтверджується даними картки особового рахунку.

Відповідно до пункту 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом встановлені статтею 203 Податкового кодексу, згідно пункту 203.1 якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу визначено обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Звітним (податковим) періодом для подання декларації з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал (стаття 202 Податкового кодексу ).

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість від 18 квітня 2013 року № 9021659959, ДВАТ «Шахта «Надія» самостійно визначило суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 1344394,00 грн.

Згідно ст. 285 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців.

Відповідно до п. 2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно податкової декларації з плати за землю від 24 січня 2013 року № 9002178929 ДВАТ «Шахта «Надія» самостійно визначено розмір плати за землю, відповідно до якого щомісячна плата становить 6052,71 грн.

Граничний термін сплати по двох вищевказаних деклараціях минув 29 квітня 2013 року, відповідач самостійно їх не сплатив, відтак 30 квітня 2013 року задекларовані суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 57.1. якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.2 статті 95 зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 2 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази: документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків та докази того, що орган державної податкової служби надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів.

На підтвердження права на звернення до суду з даним поданням ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС надано податкову вимогу від 01 листопада 2012 року № 202, надіслану ДВАТ «Шахта «Надія» 21 листопада 2012 року на суму 3267,94 грн., що підтверджується фіскальним чеком ВПЗ Сокаль-1 м.Сокаль про оплату від 21 листопада 2012 року № 8000101569674, яка була одержана уповноваженим представником відповідача 23 листопада 2012 року, що підтверджується листом ЦПЗ № 7 від 25 квітня 2013 року № 02-379.

Вказані докази спростовують доводи відповідача про не направлення податковим органом та не одержання представником ДВАТ «Шахта «Надія» податкової вимоги від 01 листопада 2012 року № 202.

Органом державної податкової служби документально підтверджено дату виникнення податкового боргу 30 квітня 2013 року та розмір податкового боргу - 1350446,71 грн.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ні Податковим кодексом, ні наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» не передбачено повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідача збільшився після надсилання йому податкової вимоги від 01 листопада 2012 року № 202, тому сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків.

Твердження відповідача про наявність у даній справі спору про право суд вважає необґрунтованими, оскільки податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань, які оскарженню не підлягають, тому ці суми є безспірними.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення подання.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року в справі № 813/3553/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 02 червня 2014 року.