Рішення № 39087734, 23.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р.Справа № 922/3351/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1", м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м. Безлюдівка про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - Капацин А.В. (дов. № 8-42-186/84-3258 від 17.12.2013 р.)

відповідача - не з*явився

3-ї особи - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Укрсоцбанк", звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1", в якому просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості гр. ОСОБА_2 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за додатковою угодою № 1 від 07.09.2007 р. до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. та додатковою угодою № 3 від 11.09.2007 р. до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. в розмірі 12163000,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1" шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нерухоме майно перелічене у позові. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3351/13 та розгляд справи призначено на 21.08.2013 р. о 12:00 год. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено громадянина України - ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2013 р. розгляд справи № 922/3351/13 було відкладено на 10.09.2013р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2013 р. розгляд справи № 922/3351/13 було відкладено на 25.09.2013р. о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2013 року по справі № 922/3351/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1", м. Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, м. Безлюдівка про звернення стягнення на предмет іпотеки, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим справу було направлено до експертної установи.

11.04.2014 р. справу № 922/3351/13 повернуто до господарського суду з експертної установи разом з висновком комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 662.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 квітня 2014 року, у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, розгляд справи № 922/3351/13 було поновлено та призначено до слухання у судовому засіданні на 23 квітня 2014 р. о 10:30.

У судовому засіданні, призначеному на 23.04.2014 року, представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа свого повноважного представника у судове засідання не направила, про причини неявки у судове засідання не повідомила.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07 вересня 2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" (позивач, кредитор, іпотекодержатель)) та ОСОБА_2 (3-я особа, позичальник) був укладений Генеральний договір № 805/6/18/7-149 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у гривнях та/або доларах США, Євро, в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього Договору, 9 900 000 (дев'ять мільйонів дев'ятсот тисяч) грн. 00 коп., на умовах визначених цим Договором та додатковими угодами до нього.

Також, 07 вересня 2007 р. між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угоду № 1 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., відповідно до умов якої кредитором було надано позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 1 200 000,00 (один мільйон двісті тисяч) гривень, зі сплатою 15,5 процентів річних. Даною додатковою угодою був визначений порядок повернення Кредиту рівними частинами, в сумі 11 009 (одинадцять тисяч дев'ять) грн. 00 коп. та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом в сумі 11028,00 грн., не пізніше 05 вересня 2017 року, на умовах, визначених цим Договором.

11 вересня 2007 р. між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода № 2 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., відповідно до умов якої кредитором було надано позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 3400000,00 (три мільйона чотириста тисяч) гривень, зі сплатою 15,5 процентів річних. Даною додатковою угодою був визначений порядок повернення Кредиту рівними частинами, в сумі 31193 (тридцять одна тисяча сто дев'яносто три) грн. 00 коп., не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом в сумі 31156,00 грн., не пізніше 05 вересня 2017 року, на умовах, визначених цим Договором.

11 вересня 2007 р. між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода № 3 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., відповідно до умов якої кредитором було надано позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 5 300 000,00 (п'ять мільйонів триста тисяч) гривень, зі сплатою 15,5 процентів річних. Даною додатковою угодою був визначений порядок повернення Кредиту рівними частинами, в сумі 48624 (сорок вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп., не пізніше 5 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2008 року, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом в сумі 48608,00 грн. не пізніше 05 вересня 2017 року, на умовах, визначених цим Договором.

21 жовтня 2008 р. між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода № 4 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., відповідно до умов якої кредитор та позичальник внесли зміни до Додаткової угоди №1 від 07.09.2007 року в рамках Генерального договору № 805/6/18/7-149, а саме виклали п.1.1. статті 1 Договору в новій редакції, яким передбачили, що з 21.10.2008 року процентна ставка становить 19,0 процентів річних.

Також, 21 жовтня 2008 р. між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода № 5 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., відповідно до умов якої кредитор та позичальник внесли зміни до Додаткової угоди № 2 від 11.09.2007 року в рамках Генерального договору № 805/6/18/7-149, а саме виклали п.1.1. статті 1 в новій редакції, яким передбачили, що з 21.10.2008 року процентна ставка становить 19,0 процентів річних.

Крім того, 21 жовтня 2008 р. між кредитором та позичальником була укладена Додаткова угода № 6 до Генерального договору № 805/6/18/7-149, відповідно до умов якої кредитор та позичальник внесли зміни до Додаткової угоди № 3 від 11.09.2007 року в рамках Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., а саме виклали п.1.1. статті 1 в новій редакції, яким передбачили, що з 21.10.2008 року процентна ставка становить 19,0 процентів річних.

На виконання Кредитного договору позичальник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному умовами договору.

В якості забезпечення позичальником зобов'язань за Генеральним договором № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Мерідіан -1" (відповідач, іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір № 805/13/18-5/7-912 від 07.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 32.

Відповідно до умов Іпотечного договору № 805/13/18-5/7-912 від 07.09.2007 року іпотекодавцем було передано в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно (надалі - Предмет іпотеки), а саме:

- нежитлові приміщення підвальної частини № 50-52, 60-62, IV, 1-го поверху №13, 15-25, 27, 35-40, V, VI, VII, 2-го поверху № 20, 31-35, І, IV в літ. «А-2», загальною площею 1 429, 3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки 1).

Предмет іпотеки 1 належить ТОВ "Мерідіан - 1" на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 3231-В-С від 26.06.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_1 за реєстровим №234, право власності зареєстроване КП «Харківське бюро технічної інвентаризації згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7949374 від 03.08.2005 року.

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27 в літ. «А-2», загальною площею 592,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки 2).

Предмет іпотеки 2 належить ТОВ "Мерідіан - 1" на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу № 4948 від 09.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, право власності зареєстроване КП «Харківське бюро технічної інвентаризації згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8190530 від 30.08.2005 року.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8190530 від 30.08.2005 року, за ТОВ "Мерідіан-1" зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 2-го поверху №9-11, 21 - 24, 27, 36, частина приміщень №14 площею 8,4 кв.м. в літ. «А-2», загальною площею 609, 7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 4.2.3 Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. Кредитор має право вимагати повернення Кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, перевищення сумою заборгованості суми Кредиту більш як на 10 відсотків та несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 відсотків суми Кредиту.

Пунктом 5.1. Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. було передбачено, що в разі прострочення позичальником повернення Кредиту згідно п. п. 1.3., 4.3.6 цього Договору та/або сплати процентів, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день простроченням, що діяла у період прострочення.

Згідно п.п. 3.2.6.2 Додаткової угоди №1 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. та Додаткової угоди №2 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р., п. 3.2.2.2. Додаткової угоди №3 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. передбачено, що Кредитор має право вимагати від Позичальника дострокового виконання ним своїх зобов'язань за цими Договорами протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дня отримання позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до п. 4.1. Додаткової угоди №1, Додаткової угоди 2, у разі прострочення позичальником строків погашення Кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.15. цього Договору, позичальник сплачує Кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим Договором від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Згідно п. 4.1. Додаткової угоди №3, у разі прострочення позичальником строків погашення Кредиту (Траншів Кредиту) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.2.. п. 2.4., п. 2.5., 3.3.15. цього Договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим Договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Згідно позову позивач вказує, що в порушення умов Додаткової угоди №1 до Генерального договору № 805/6/18/7- 149 від 07.09.2007 р. та Додаткової угоди № 3 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. позичальником не виконуються взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, в результаті чого станом на 23.07.2013 року виникла заборгованість на загальну суму 12727429, 80 грн., а саме:

за Додатковою угодою №1 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р.:

- сума заборгованості за кредитом - 1 166 972,56 грн.;

- сума заборгованості за відсотками - 764 421,39 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 83 201,98 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 96 432,72 грн.;

- розмір інфляційних витрат за кредитом - 14 048,60 грн.;

- розмір інфляційних витрат за відсотками - 13 163 ,00 грн.

за Додатковою угодою № 3 до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р.:

- сума заборгованості за кредитом - 5 202 632,47 грн.;

- сума заборгованості за відсотками - 4 395 010,99 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 374 821,63 грн.;

- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 579 264,57 грн.

- розмір інфляційних витрат за кредитом - 14 724,25 грн.;

- розмір інфляційних витрат за відсотками - 22 735,63 грн.

При цьому суд зазначає, що відповідачем та 3-ю особою не було надано до суду відповідного контррозрахунку за Договором, а в матеріалах справи відсутні докази сплати вказаних сум позивачу за даним Договором.

Відповідно до п.4.1. Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником Основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Пунктом 4.6. Іпотечного договору було визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перелічених в даному положенні договору способів, в тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (підпункт 4.6.3. Іпотечного договору).

На виконання положення ст. 35, 37 Закону України "Про іпотеку" позивачем 03.04.2013 року були надіслані 3-й особі та відповідачу письмові вимоги, в яких 3-й особі було запропоновано погасити заборгованість за Кредитним договором, а ТОВ "Мерідіан - 1" передати у власність ПАТ "Укрсоцбанк" предмет іпотеки шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги у тридцятиденний строк, Банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Проте, протягом встановленого тридцятиденного строку вимога іпотекодержателя залишилася без задоволення, заборгованість позичальником не була погашена, а іпотечне майно не передано Іпотекодавцю за Договором.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Третя особа на стороні відповідача (ОСОБА_2) не скористався своїм правом, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду жодного доказу належного виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за Додатковою угодою № 1 та Додатковою угодою № 3 до Генерального договору № 805/6/18/7- 149 від 07.09.2007 р. підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані третьою особою та відповідачем, а тому суд вважає їх законними та обґрунтованими.

Що стосується заявлених позовних вимог про часткове погашення заборгованості гр. ОСОБА_2 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Додатковими угодами № 1 та № 3 до Генерального договору № 805/6/18/7- 149 від 07.09.2007 р. в розмірі 12163000,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Мерідіан - 1" шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором № 805/13/18-5/7-912 від 07.09.2007 р., то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590 Цивільного кодексу України, ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по Кредитному договору.

Суд також враховує, що така правова позиція викладена Вищим господарським судом України у Постанові від 02 серпня 2010 року по справі №16/230-09 та у Постанові від 13 жовтня 2010 року по справі №42/83-10.

Окрім того, Верховний суд України в Узагальненні судової практики цивільних справ, що виникають із кредитних правовідносин (2009-2010р.р.) зазначив, що при розгляді справи про звернення стягнення на іпотечне майно, виникають питання щодо оцінки майна - предмета іпотеки. В одних випадках за ціну позову береться початкова вартість, що зазначена у договорі, в інших - встановлена вартість предмета іпотеки на час розгляду справи при видачі витягу із державного реєстру. Вирішуючи ці питання, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 ЦПК довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Враховуючи що з моменту укладення іпотечного договору, сплинуло майже сім роки, за даний період змінилась економічна ситуація, що вплинула на ринок нерухомості та формування цін на ринку нерухомості, у суду відсутні повноваження щодо самостійного визначення вартості об'єкту іпотеки та визначення ціни предмету іпотеки, ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2013 року по даній справі призначено судову експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса. На вирішення експертів судової будівельно-технічної експертизи поставлено наступні питання:

Яка саме ринкова вартість предмету іпотеки за іпотечним договором № 805/13/18-5/7-913 від 07.09.2007 року, а саме: нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, ІV, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40,V,VІ, VІІ, 2-го поверху № 20,31-35, І, ІV в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на теперішній час?;

Яка саме ринкова вартість предмету іпотеки за іпотечним договором № 805/13/18-5/7-913 від 07.09.2007 року, а саме: нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27 в літ. "А-2", загальною площею 592,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на теперішній час?.

Відповідно до висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 662 від 07.04.2014 року, ринкова вартість предмету іпотеки за іпотечним договором № 805/13/18-5/7-913 від 07.09.2007 року, а саме нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, ІV, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40,V,VІ, VІІ, 2-го поверху № 20,31-35, І, ІV в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи складає 6613183,00 грн. без урахування ПДВ.; нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27 в літ. "А-2", загальною площею 592,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 2986592,00 грн. без урахування ПДВ

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Ухвалою господарського суду 25.09.2013 року експерти, що здійснювали експертизу попереджені про кримінальну відповідальність відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

Таким чином, при проведенні експертизи, судовими експертами встановлено, що ринкова вартість предмету іпотеки:

- нежитлових приміщень підвальної частини № 50-52, 60-62, ІV, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40,V,VІ, VІІ, 2-го поверху № 20,31-35, І, ІV в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на момент проведення експертизи складає 6613183,00 грн. без урахування ПДВ.;

- нежитлових приміщень 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27 в літ. "А-2", загальною площею 592,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 2986592,00 грн. без урахування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшла висновку, про встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки у розмірі 9599775,00 грн.

Норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, як один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Пунктом 4.5.4. договору іпотеки сторони погодили можливість звернення стягнення на іпотечне майно шляхом набуття права власності на нього в порядку встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

За загальним правилом ст. 37 ЗУ "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки має здійснюватись у позасудовому порядку.

В Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) від 7 жовтня 2010 року Верховний суд України роз'яснив судам, що: нормами законодавства (насамперед статтями 36, 37 Закону № 898-ІУ) не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Крім того, було б нелогічно, що сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але позбавлені цього права в судовому порядку за рішенням суду. Це б вочевидь суперечило й статям 55, 124 Конституції України.

Аналогічні положення містить пункт 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин": "З урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.".

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача про часткове погашення заборгованості гр. ОСОБА_2 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за додатковою угодою № 1 від 07.09.2007 р. до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. та додатковою угодою № 3 від 11.09.2007 р. до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. в розмірі 12163000,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Меридіан - 1" шляхом визнання за ПАТ "Укрсоцбанк" права власності на нерухоме майно перелічене у позові є правомірними та обґрунтованими, такими що підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягаючими задоволенню судом.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України та у зв'язку з задоволенням позовних вимог судовий збір у розмірі 68820,00 грн. покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 530, 589, 590, 610, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 33, 37, 39, 43 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 21, 22, 27, 29, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок часткового погашення заборгованості гр. ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за додатковою угодою № 1 від 07.09.2007 р. до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. та додатковою угодою № 3 від 11.09.2007 р. до Генерального договору № 805/6/18/7-149 від 07.09.2007 р. в розмірі 12163000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Мерідіан - 1" (61202, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 19464914) шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) права власності на:

- нежитлові приміщення підвальної частини № 50-52, 60-62, ІV, 1-го поверху № 13, 15-25, 27, 35-40, V, VІ, VІІ, 2-го поверху № 20,31-35, І, ІV в літ. "А-2", загальною площею 1429,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- нежитлові приміщення 2-го поверху № 9-11, 21, 22, 24, 27 в літ. "А-2", загальною площею 592,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Початкову ціну продажу предмету іпотеки встановити в розмірі 9599775,00 грн. згідно висновку № 662 Харківського науково-дослідного інституту ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса , складеного 07.04.2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан - 1" (61202, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 19464914) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) 68820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.04.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков

/справа № 922/3351/13/