Ухвала суду № 39086151, 04.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"04" червня 2014 р. Справа № 817/741/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представників відповідача Максимчука В.П., Драч Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" квітня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держземагенства у Рівненській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 13.04.2014 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення процедури розгляду клопотання; про відмову в задоволенні клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Глинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області; зобов'язання розглянути подане клопотання у відповідності до норм чинного законодавства із прийняттям аргументованого рішення, наказу чи іншого розпорядчого документу, яким передбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи в його відмові.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держземагенства у Рівненській області № 07-М-233-235 від 30.10.2013.

Зобов'язано Головне управління Держземагенства у Рівненській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_6 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 03 жовтня 2013 року та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_6 із Державного бюджету України судові витрати у сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що на графічному матеріалі, який є додатком до клопотання ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, всупереч вимогам Земельного кодексу України, остання не зазначила конкретно бажаного місця розташування земельної ділянки яку бажає отримати у власність. На вказаному графічному матеріалі лише штрихпунктирною лінією окреслено три великих масиви території Глинської сільської ради. Головне управління Держземагенства у Рівненській області не мало жодної можливості задовольнити клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки. Зобов"язання повторно розглянути зазначене клопотання є безпідставним та таким, що суперечить законодавству. Крім того, суд першої інстанції не навів в мотивувальній частині рішення обґрунтування необхідності виходу за межі позовних вимог та не зазначив, що такий вихід взагалі було здійснено. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Позивач судове рішення в частині відмови у задоволенні позову не оскаржувала.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_6 03.10.2013 звернулась до Головного управління Держземагенства у Рівненській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею не більше 2 га на території Глинської сільської ради Здолбунівського району, Рівненської області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (а.с. 25-26). До клопотання позивачем долучено графічні матеріали (а.с. 27).

Відповідно до листа №07-М-233-253 від 30.10.2013 Головним управлінням Держземагенства у Рівненській області відмовлено позивачу у зв'язку з недотриманням вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме не зазначено на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки.

Позивач вважаючи, що дії відповідача щодо порушення процедури розгляду клопотання та відмови у задоволенні клопотання про виділення земельної ділянки є протиправними, звернулась до суду про визнання таких дій протиправними та просить зобов"язати розглянути клопотання відповідно до норм чинного законодавства.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково, дійшов висновку, що відмова відповідача у задоволенні клопотання позивача є протиправною та зобов"язав відповідача повторно розглянути клопотання та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Земельного кодексу України (ЗК України), громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Пунктом "в" частини 3 ст. 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів від 28 лютого 2013 року N 72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб" затверджено Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб. Згідно із п. 2.2. після реєстрації клопотання відповідний територіальний орган зобов'язаний у строк, що не перевищує двадцяти днів, перевірити:

2.2.1. У разі якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації:

- наявність викопіювання з кадастрової карти (плану) або інших графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, та документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства) (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України);

- відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта (п'ята) статті 116 Земельного кодексу України);

- чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України);

- відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина третя статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності");

- чи не порушуватиме бажане місце розташування земельної ділянки вимог раціональної організації території (шляхом створення черезсмужжя) та компактності землекористування (у разі розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) (частина друга статті 29 Земельного кодексу України).

Таким чином, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути невідповідність місця розташування об'єкта (земельної ділянки) наведеним вище вимогам.

Відповідач, Головне управління Держземагенства у Рівненській області як на підставу відмови у задоволенні клопотання позивача відповідно до листа від 30.10.2013 №07-М-233-253 послався на невідповідність місця розташування об"єкта - земельної ділянки вимогам законів, а саме відсутність на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки

Разом із тим не зазначив у чому полягає така невідповідність та яким саме законам суперечить.

Встановлено, що позивачем подано до Головного управління Держземагенства у Рівненській області клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею не більше 2 га на території Глинської сільської ради Здолбунівського району, Рівненської області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення та надано графічні матеріали із зазначенням штрихпунктирною лінією бажаного місця розташування земельної ділянки, тобто позивачем виконано вимоги ст. 118 Земельного кодексу України.

Так, згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що норми Земельного кодексу України як і норми інших законів не передбачають, що невідповідна форма позначення на графічному матеріалі бажаного місця розташування земельної ділянки є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають в тому числі матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки).

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 22 Закону України "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Отже, вчинення дій щодо перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) при виконанні робіт із землеустрою здійснюється вже після прийняття рішення компетентним органом про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, яка викладена у листі Головного управління Держземагенства у Рівненській області від 30.10.2013 № 07-М-233-253 носить протиправний характер, так як надана із непередбачених законом підстав. Клопотання ОСОБА_6 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає повторному розгляду з прийняттям рішення відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта щодо виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог та без відповідного на те посилання з підстав, що позивач просила визнати протиправними дії відповідача лише в частині порушення процедури розгляду клопотання.

Так судом першої інстанції встановлено, що позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо відмови у задоволення її клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Глинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області. Такі вимоги позивач зазначила і в позовній заяві.

Фактично наслідком таких неправомірних дій є винесення рішення, оформленого листом, про відмову у задоволенні клопотання.

Вимога позивача щодо порушення процедури розгляду клопотання залишена судом першої інстанції без задоволення та позивачем не оскаржується.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "07" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" червня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_6 АДРЕСА_1,33028

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Держземагенства у Рівненській області вул.С.Петлюри,37,м.Рівне,33013

- ,