Ухвала суду № 39086117, 28.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 84617/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Щерби С.Б.,

представників позивача Єжова О.Ю., Вершиніна А.Г., представника відповідача Шевчука І.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У квітняі 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк» (далі - ТОВ «Домен-Друк») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському м. Львова (далі - ДПІ) від 13.04.2011 року:

№ 0000942300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 712174,00 грн., з яких 569739,00 грн. за основним платежем та 142435,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000711720/0/ про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1147,69 грн., з яких 918,15,00 грн. та 229,54 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-4741/11/1370 позов було задоволено повністю.

У своїй апеляційній скарзі ДПІ просить вказану постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТОВ «Домен-Друк» у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року встановлено його завищення всього в сумі 571097,00 грн.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Домен-Друк» проводив взаєморозрахунки з ТОВ «Ятус» та ПП «Табар».

ТОВ «Ятус» має стан 7 - порушено провадження у справі про банкрутство ухвалою господарського суду від 17.12.2010 року по справі № 16/307/10. Остання податкова звітність надавалась за листопад 2010 року - податкова декларація з ПДВ, декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року (не визнана як податкова, має статус «до відома»).

Сума господарської операції в сумі 3330420,00 грн. в тому числі ПДВ 555070,13 грн. За отриманий товар ТОВ «Домен-Друк» видано 29.10.2010 року векселі на суму 3147247,80 грн. Термін погашення векселів - 29.10.2015 року.

Для здійснення господарської діяльності не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2010 року та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 року, який поданий з нульовими показниками.

Листом № 4093/7/23-321 від 04.02.11 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська скеровано матеріали невиїзної документальної перевірки «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ ТОВ «Ятус», з питань отримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» за серпень 2010 року».

Невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ятус» ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «Домен -Друк».

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року, в розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) ТОВ «Ятус» в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв'язку із непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у ТОВ «Ятус» відсутні об'єкти, оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів ТОВ «Домен-Друк».

ПП «Табар» зареєстрований в ДПІ у Франківському районі м. Львова, стан платника 10-розшук, сума господарської операції 80138,61 грн. в тому числі ПДВ 16027,72 грн.

Для здійснення господарської діяльності не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2010 року та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток за 2010 року, який поданий з нульовими показниками.

Враховуючи викладене та з урахуванням приписів ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 658 ЦК України, правочини позивача з ТОВ «Ятус» та ПП «Табар» були укладені без мети настання реальних наслідків, не спричинили реального настання правових наслідків, є нікчемними, не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Також перевіркою встановлено безпідставне надання податкової соціальної пільги працівникові товариства ОСОБА_4, яки є суб'єктом підприємницької діяльності, перебуває на обліку в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області.

Апелянт вважає, що працівник підприємства, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, отримує доходи чи не отримує доходи від такої діяльності (виручку у грошовій та натуральній формі чи прибуток) не має права на застосування податкової соціальної пільги до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати, як це передбачено у пп. «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі, у повному обсязі та просив, скасувавши постанову суду першої інстанції, відмовити у задоволенні позову ТОВ «Домен-Друк».

Представники позивача заперечили обґрунтованість доводів апелянта, просили залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ «Домен-Друк», суд першої інстанції виходив із того, що висновки ДПІ про порушення ТОВ «Домен-Друк» вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7, п. 1.4, пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 6.3.3 «е» п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є безпідставними.

Господарські операції позивача з ПП «Табар» та ТОВ «Ятус» були реальними і підтверджуються наявними у матеріалах справи первинними документами, а висновки контролюючого органу про їх нікчемність є необґрунтованими. Наявні у позивача податкові накладні відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» і є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум ПДВ.

Також, відповідачем не доведено суду пов'язаності працедавця та працівника товариства ОСОБА_4, а судом не встановлено факт змови між ними. Отже, за наявністю заяви від ОСОБА_4 позивач мав право застосовувати податкову соціальну пільгу.

Даючи оцінку рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у поданій апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Домен-Друк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, результати якої відображено у акті № 519/76/23-1/33562775 від 30.03.2011 року.

Перевіркою було зроблено висновок про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7, п. 1.4, пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено ПДВ в сумі 569739 грн. за період з березня по вересень 2010 року та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 1358,00 грн.

Окрім того, податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Домен-Друк» вимог пп. «е» пп. 6.3.3 п.6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок чого занижено утримання податку з доходів фізичних осіб в періоді з жовтня 2009 року по грудень 2010 року на суму 918,15 грн.

Вказані висновки склали підставами для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень № 0000942300 та № 0000711720/0/ від 13.04.2011 року.

За правилами підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим же Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Окрім того, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п.1.2 ст. 1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Як свідчать матеріали справи 01.01.2008 р. позивачем (покупець) уклав із ПП «Табар» (продавець) договір № 01/01/08, згідно із п. 1.1. якого продавець зобов'язаний виготовити та передати у власність покупця, а останній прийняти та оплатити на умовах договору поліграфічну продукцію.

У відповідності до п 2.2. договору поставка товару здійснюється засобами та за рахунок продавця на склад покупця.

На підтвердження фактичного виконання договору позивачем надано копії:

накладних №27 від 30.10.2009р., №35 від 11.03.2010р., №58 від 20.04.2010р., №62 від 28.04.2010р., №65 від 05.05.2010р., №74 від 20.05.2010р., № 84 від 31.05.2010р., №86 від 04.06.2010р., №97 від 14.06.2010р., №100 від 16.06.2010р.;

отриманих від ПП «Табар» податкових накладних №278 від 30.10.2009р., №35 від 11.03.2010р., №58 від 20.04.2010р., №62 від 28.04.2010р., №65 від 05.05.2010р., №74 від 20.05.2010р., № 84 від 31.05.2010р., №86 від 04.06.2010р., №97 від 14.06.2010р., №100 від 16.06.2010р.

виписок з банку про проведення оплати за отриманий вд ПП «Табар» товар.

Сума ПДВ була належно включена позивачем до відповідної декларації з ПДВ.

Окрім того, 30.07.2010р. ТОВ «Домен-Друк» (покупець) з ТОВ «Ятус» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №3007/10, згідно із п. 1.1., 1.2 якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити товар папір поліграфічний, картон, фольгу поліграфічну по ціні, в кількості і в терміни, узгоджені сторонами в рахунках та накладних, що є невід'ємною частиною договору.

У відповідності до п 2.1. договору доставка товару здійснюється транспортом та за рахунок продавця.

На підтвердження фактичного виконувався вказаного договору позивачем надано копії:

накладних на прихід товарно-матеріальних цінностей №5160208 від 02.08.2010р., №5160608 від 06.08.2010р., №5160908 від 09.08.2010р., №5161308 від 13.08.2010р., №5162008 від 20.08.2010р., №5162508 від 25.08.2010р., №5163108 від 31.08.2010р.;

отриманих від ТОВ «Ятус» податкових накладних №5160208 від 02.08.2010р., №5160608 від 06.08.2010р., №5160908 від 09.08.2010р., №5161308 від 13.08.2010р., №5162008 від 20.08.2010р., №5162508 від 25.08.2010р., №5163108 від 31.08.2010р. на відповідну суму;

акту прийому-передачі векселів від 29.10.2010р.

Сума ПДВ була належно включена позивачем до декларації з ПДВ.

На момент здійснення господарських операцій ПП «Табар» та ТОВ «Ятус» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали діючі свідоцтва платників ПДВ, звітувались до податкового органу.

При цьому, на переконання апеляційного суду, наведені у листі № 4093/7/23-321 від 04.02.11 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ятус» з питань отримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей» за серпень 2010 року не можуть служити беззаперечною підставою для висновку про безтоварність господарських операцій ТОВ «Домен-Друк» з ТОВ «Ятус».

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зокрема зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначене підтверджується також практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність у позивача належних підстав для відображення результатів господарських операцій з контрагентами ТОВ «Ятус» та ПП «Табар» у своїй податковій звітності, а отже у задоволенні відповідних апеляційних вимог ДПІ слід відмовити.

Даючи оцінку доводам апелянта у частині задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення № 0000711720/0/ від 13.04.2011 року, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно з пп. «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як, зокрема, доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З аналізу викладених норм вбачається, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» право на застосування податкової соціальної пільги до іншого доходу ставиться у залежність, зокрема, від отримання доходу від підприємницької діяльності. Тобто, ключовим моментом у наявності такого права є власне отриманий дохід, а не факт зайняття підприємницькою діяльністю, на що безпідставно вказує податковий орган.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, на переконання апеляційного суду, законодавець обумовлює неможливість надання соціальної пільги платником податку у випадку, якщо останній отримує доходи від здійснення підприємницької діяльності, тоді як позивач таких доходів у періоді, що перевірявся, не отримував, що підтверджується деклараціями про доходи, а також знайшло своє підтвердження у акті перевірки, у зв'язку з чим визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

У ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено одержання ОСОБА_4, як суб'єктом підприємницької діяльності, доходу від здійснення такої діяльності, а отже висновки ДПІ про безпідставне застосування ТОВ «Домен-Друк» щодо нього податкової соціальної пільги до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати є безпідставними.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі № 2а-4741/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 29 травня 2014 року.