Ухвала суду № 39086002, 28.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Справа № 876/5286/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю

секретаря судового засідання Щерби С.Б.,

представника позивача Шимчишина І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Шувар» (далі - ТОВ «Шувар») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ) № 0003012321 від 29.11.2012 року, яким товариству було визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 593480 грн., з яких 593479 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 2а-10321/12/1370 позов було задоволено повністю.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено відповідачем ДПІ, який у своїй апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Шувар». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач, за умови обізнаності з ринковою кон'юнктурою, орендував приміщення у ТОВ «РСП «Шувар» за вартістю, що в чотири рази перевищує ринкову, а отже уклав завідомо збитковий договір без будь-яких економічних мотивів, що призвело до заниження ТОВ «Шувар» податку на прибуток на загальну суму 593479,00 грн.

У ході апеляційного розгляду представник позивача обґрунтованість доводів апелянта заперечив, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Задовольняючи позов ТОВ «Шувар», суд першої інстанції виходив із того, що твердження відповідача про те, що позивачем за умови обізнаності з ринковою кон'юнктурою, орендовано приміщення у ТОВ «РСП «Шувар» за ціною, що в чотири рази перевищує ринкову, спростовується матеріалами справи.

У акті перевірки №2193/22-10/20777340 від 20.11.2012 року відсутні посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського та/або податкового обліку, які б свідчили про факт виявлених порушень позивачем порядку обчислення об'єкта оподаткування в частині безоплатно отриманих у звітному періоді товарів, робіт, послуг, сум безповоротної фінансової допомоги, безнадійної кредиторської заборгованості.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Шувар» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податків та зборів до бюджету та дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, результати якої зафіксовані у акті № 2193/22-10/20777340 від 20.11.2012 року.

У ході перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Шувар» пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.5, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За наслідками перевірки ДПІ було прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення № 0003012321 від 29.11.2012 року, відповідно до якого позивачу визначено зобов'язання по податку на прибуток в сумі 593480,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 593479,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 01,00 грн.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

138.5.1 датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;

138.5.2 датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме:

адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення;

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

02.12.2010р. між ТОВ РСП «Шувар» (Орендодавець) та ТОВ «Шувар» (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень. 15.12.2010р., між сторонами укладено нову редакцію договору оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 1 - Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти в оренду (платне строкове користування) нежитлові приміщення третього поверху будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, а саме приміщення, позначене на поверховому плані під позначкою 248 площею 1653,6 м2 та приміщення, позначене на поверховому плані під позначкою 250 площею 1949,9 м2 - загальною площею 3603,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Львів вул. Хуторівка, буд. № 4-6.

Розмір орендної плати за повний календарний місяць оренди приміщень, згідно з п.5 договору, становить 288280,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 48046,67 грн. Ціна договору (загальний розмір орендної плати за весь час оренди приміщень за цим договором) становить 34593600,00 грн., в тому числі ПДВ - 5765600,00 грн.

Позивачем здійснено оплату по договору, про що отримано податкові накладні від 02.12.2010р. № 9376 на суму 5 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, від 17.12.2010р. № 9467 на суму 10 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ та від 28.12.2010р. № 9823 на суму 19 593600,00 грн. в т.ч. ПДВ, а всього - 34593600,00 грн., тобто здійснено оплату орендної плати за весь період дії договору.

Впродовж 2011р. між ТОВ РСП «Шувар» (Орендодавець) та ТОВ «Шувар» (Орендар) було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме:

акт № ОУ-0010534 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за січень 2011р.;

акт № ОУ-0011769 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за лютий 2011р.;

акт № ОУ-0011820 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за березень 2011р.;

акт № ОУ-0012677 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за квітень 2011р.;

акт № ОУ-0013691 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за травень 2011р.;

акт № ОУ-0016587 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за липень 2011р.;

акт № ОУ-0017246 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за серпень 2011р.;

акт № ОУ-0017576 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за вересень 2011р.;

акт № ОУ-0018727 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за жовтень 2011р.;

акт № ОУ-0019417 на суму 240233,33 грн. (без ПДВ) за листопад 2011р.

акт № 7877 від 31.12.2011р. на суму 288280,00 грн. (з ПДВ 48046,67 грн.) за грудень 2011р. (що без ПДВ складає суму 240233,33 грн).

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач не заперечує того, що господарська операція ТОВ «Шувар» по оренді виставкових площ пов'язана із господарською діяльністю товариства, а суми витрат по такій операції є належним чином підтвердженими у ході перевірки первинними документами, до яких у ДПІ претензій чи зауважень не було.

Твердження податкового органу про те, що вартість орендної плати за 1 м2 даного приміщення (виставкові зали) становить приблизно 20,00 грн. з ПДВ за місяць відповідно до звітів про оцінку майна будівлі регіонального аграрного центру, які проводились ПП «Компанія Експерт» та СПД ОСОБА_2, на думку апеляційного суду, є безпідставним.

Так, ПП «Компанія «Експерт» складено звіт про незалежну оцінку будівлі регіонального аграрного центру з приміщеннями адміністративно-побутового призначення, загальною площею 14928,9 м2 та трансформаторної підстанції, загальною площею 86,5 м2, що знаходяться по вул. Хуторівка, 46 у м. Львові.

Згідно з даним висновком (с.52), експертом зазначено діапазон можливих значень орендних ставок на подібні будівлі у розмірі 13-18 у.о. м2/міс., в т.ч. ПДВ. У подальших розрахунках орендна ставка приймається на рівні середнього значення, а саме 15,75 у.о. м2/міс. з ПДВ.

ФОП ОСОБА_2 в своєму звіті про оцінку майна тієї ж будівлі по вул. Хуторівка, 46 у м. Львові зазначає, що метою оцінки є визначення вартості об'єкта оцінки для укладення договору відчуження. При цьому у результаті проведеного маркетингу було отримано діапазон можливих значень орендних ставок на подібні будівлі, що складає 13-17 у.о. м2 міс, з ПДВ. У подальших розрахунках орендна ставка приймається на рівні середнього значення, а саме 14,88 у. о. м2/міс. з ПДВ.

Таким чином слід погодитися із висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень податкового органу про оренду ТОВ «Шувар» приміщення у ТОВ «РСП «Шувар» за ціною, що в чотири рази перевищує ринкову, за умови обізнаності з ринковою кон'юнктурою.

Одночасно слід погодитися із доводами позивача про те, що виходячи із строку дії договору оренди нежитлових приміщень від 02.12.2010 року (до 02.12.2020 року), у податкового органу не було підстав стверджувати про завідому збитковість такої господарської операції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі № 2а-10321/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 29 травня 2014 року.