Ухвала суду № 39083277, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/800/42220/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Руденко А.М.

та представників сторін:

від позивача - Кулик А.М.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

у справі № 1170/2а-280/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецсервіс"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.09.2011 №0001232330, №0001242330, №0001262330 та №0001461730.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки ТОВ «Агроспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, складено акт №88/23-30/23693922 від 25.08.2011, в якому зафіксовано порушення вимог:

1) п.1.32 ст.1, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року: занижено податок на прибуток на загальну суму 17884485,00 грн.;

2) п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 , пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: занижено податок на додану вартість на загальну суму 10602569,00 грн.;

3) п.1.7 ст.1, пп.7.4.1,пп..7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 364 157,00 грн.;

4) п.1.7 ст.1, пп.7.4.1,пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 867 656,00 грн.;

5) п.4.1.4 (б) п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині неподання розрахунку комунального податку за ІІ квартал 2010 року, та вимог ст.ст. 15, 19 Декрету КМУ від 20.05.1993 року №56-93 «Про місцеві податки і збори»: занижено податкове зобов'язання по комунальному податку в сумі 204 грн.;

6) пп.3.1.1 та пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 та пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, пп.6.3.1,6.3.2,6.3.3 п.6.3 ст.6, пп.6.5.1,6.5.2 п.6.5 ст.6, пп.8.1.1,8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9,п.19.2 (а) ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за 2010 рік в сумі 4862,17 грн.;

7) вимог Указу Президента України № 319 від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходиться за її межами» - порушення термінів подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом 01.07.2010, 01.10.2010 та 01.01.2011.

На підставі акта перевірки, відповідачем 13.09.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №0001232330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 10 602 569,00 грн. - за основним платежем та 5 301 285,00 грн. - за штрафними санкціями;

2) №0001242330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 17 884 485,00 грн. - за основним платежем та 4 471 122,00 грн. - за штрафними санкціями;

3) №0001262330, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 867 656,00 грн.;

4) №0001461730, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 4862,17 грн. - за основним платежем та 1215,54 грн. - за штрафними санкціями.

Скасовуючи вказані повідомлення-рішення від 13.09.2011, суди попередніх інстанцій виходили з того, що здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Житниця», ПП «Інбуд», ТОВ «Компанія «Агрокомплекс», ТОВ Холдингова компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Агромарин -М», ТОВ «Агронікс-М», ТОВ «Магнолія -Л», ТОВ «ТД «Укрпостач», ТОВ «Епоха-Агро», ТОВ «Євротурбіна», ФОП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємства були належним чином зареєстровані як суб'єкти господарської діяльності та як платники податку на додану вартість, а тому суди дійшли висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. Крім того, Закон України №889-ІV не містить обмежень щодо застосування податкової соціальної пільги в періоді припинення трудових відносин з підприємством, а тому не має правових підстав для донарахування податку з доходу ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в сумі 122,1 грн. у місяці припинення трудових відносин.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, згідно акта планової виїзної перевірки ТОВ «Агроспецсервіс», при формуванні валових витрат підприємством порушено пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Придбання товарів, отримання послуг в квітні-грудні 2010 року у ТОВ «Житниця», ПП «Інбуд», ТОВ «Компанія «Агрокомплекс», ТОВ «Холдингова компанія «Агротехтрейд», ТОВ «Агромарин-М», ТОВ «Агронікс-М», ТОВ «Магнолія-Л», ТОВ «ТД «Укрпостач», ТОВ «Епоха-агро», ТОВ «Євротурбіна», ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4 не є витратами платника податків, здійсненими як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Їх включення до податкового кредиту є порушенням пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». При перевірці перелічених суб'єктів, встановлено що останні укладали нікчемні правочини зі своїми контрагентами та реальної передачі товару по другому ланцюгу не відбувалось,внаслідок чого позивачем занижений податок на прибуток на 17884485,00 грн.; занижений податок на додану вартість на суму 10602569,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 867656,00 грн. Також, при нарахуванні і виплаті окремим особам заробітної плати та інших видів винагород в 2010 році необґрунтовано застосовано соціальну пільгу, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 4862,17 грн.

Також, перевіркою встановлено, що при проведенні господарських операцій з вказаними контрагентами не відбулось збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовили зростання власного капіталу. Зокрема, в результаті проведення цих операцій не відбулось збільшення економічних вигод підприємства.

Крім того, перевіркою встановлено, що акти, складені між ТОВ «Агроспецсервіс» та ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_7, не містять конкретної інформації чи посилань на первинні документи щодо змісту, складу, обсягу господарської операції, не вказано місця надання робіт (послуг) або періоду виконання послуг, а також інформації відносно того в чому виражений результат виконаних робіт (не надано для перевірки звіти про здійсненні постачальником фінансово-економічні розрахунки та інше).

Тобто, зазначені акти складені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88, і не підтверджують фактичне виконання повного комплексу, обсягів робіт та відповідно не підтверджують фактичне отримання зазначених послуг. Отже, перевіркою не встановлено подальшого використання посередницьких послуг в торгівлі сільськогосподарською продукцією, отриманих у червні 2010 року та маркетингових послуг, отриманих у квітні 2010 року та проведених у жовтні 2010 року від ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_7, в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Агроспецсервіс».

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками цих операцій.

Також, судам слід взяти до уваги, що неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль