Ухвала суду № 39083276, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/800/35410/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Руденко А.М.

та представників сторін:

від позивача - Оджиковський В.О.,

від відповідача - Килівник Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

у справі № 826/1118/13-а

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.07.2006 №0006322309/0, від 04.10.2006 №0006322309/1, від 15.12.2006 №0006322309/2, від 20.02.2007 №0006322309/3.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом позапланової документальної перевірки ДАХК «Артем» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року, складено акт від 14.07.2006 №315/23-09/14307699, яким встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: відсутність права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 7623938,00 грн. по декларації з ПДВ за квітень 2006 року.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2006 №0006322309/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 7623939,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення, скарги позивача залишено без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.2006 №0006322309/1, від 15.12.2006 №0006322309/2 та від 20.07.2007 №0006322307/3.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Аналізуючи наведені норми, слід зазначити, що залишок від'ємного значення податку на додану вартість підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення оплати за товар у будь-який попередній податковий період, а не лише у період, який передував звітному.

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Так судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивачем в березні 2006 року сплачено постачальникам вартість товарів (послуг), в тому числі ПДВ на суму 25508775,00 грн. Зазначена сума сплаченого ПДВ складається з податкового кредиту за березень 2006 року в розмірі 12790689,02 грн. (податковий кредит, що виник та сплачений в березні 2006 року) та податковий кредит за січень, лютий 2006 року в розмірі 1271085,98 грн.

У зв'язку з чим, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в квітні 2006 року суму в розмірі 25508775,00 грн. (12790689,02 грн. + 1271085,98 грн.).

Також, встановлено, що в податковій декларації за березень 2006 року ДАХК «Артем» задекларовано податковий кредит в сумі 17884837,00 грн.; за квітень 2006 року задекларовано податковий кредит в сумі 19474500,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками податкового звітного періоду (рядок 24 декларації, рядок 1 розрахунку суми бюджетного відшкодування) - 29376119,00 грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично оплачена отримувачем товарів (послуг) (рядок 3 розрахунку бюджетного відшкодування) - 25508775,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації, рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування) - 25508775,00 грн.

Матеріалами справи свідчать, що сума податкового кредиту попереднього періоду фактично сплачена позивачем у попередньому звітному періоді постачальникам товарів (послуг).

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7623939,00 грн., та, відповідно, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль