Ухвала суду № 39083264, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/17222/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року у справі № 826/16564/13-а за позовом публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” до реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” звернулося в суд з позовом до реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2013 року №1511063 та від 10.04.2013 року №1520126, №1519510, зобов’язати Реєстраційну службу Шевченківського районного управління юстиції Харківської області вчинити дії з державної реєстрації та видати свідоцтва про право приватної власності публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування”: на будівлю операторної з КІП Іскрівська ГКР, що розташована за адресою Харківська область Шевченківський район с/рада Борівська 53 км автодороги Чугуєв-Мілове Р-09; на будівлю операторної з КІП Борисівського ГКР, що розташована за адресою Харківська область Шевченківський район с/рада Семенівська 9 км автодороги Р-09-Семенівка; на операторну Шевченківського ГКР, що розташована за адресою Харківська область Шевченківський район с/рада Петропільська 6 км автодороги Шевченкове-Нурове.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування” були подані всі документи необхідні для проведення державної реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, таким чином у відповідача не було законних підстав для відмови у державній реєстрації прав, відповідно оскаржувані рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням від 13 червня 2012 року № 360-р “Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо реорганізації ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” шляхом перетворення в ПАТ “Укргазвидобування”.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 липня 2012 року № 529 “Про реорганізацію дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, зокрема, вирішене припинити діяльність ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” (код ЄДРПОУ 30019775, місцезнаходження: вул. Кудрявська 26/28, м. Київ) шляхом її реорганізації - перетворення у ПАТ “Укргазвидобування”, здійснити заходи щодо реорганізації і державної реєстрації діяльності ДК “Укргазвидобування” в установленому законодавством порядку, визначити ПАТ “Укргазвидобування” правонаступником ДК “Укргазвидобування”.

Згідно з пунктом 1.2. Статуту публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування”, затвердженого установчими зборами публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” (рішення від 25 грудня 2012 року), товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав і обов’язків дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.

ПАТ “Укргазвидобування”, як правонаступником дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, були подані до Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: №590914 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю - на будівлю операторної з КІП Іскрівська ГКР, що розташована за адресою Харківська область Шевченківський район с/рада Борівська 53 км автодороги Чугуєв-Мілове Р-09; №589609 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю - на будівлю операторної з КІП Борисівського ГКР, що розташована за адресою Харківська область Шевченківський район с/рада Семенівська 9 км автодороги Р-09-Семенівка; №590518 для проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю – на операторну Шевченківського ГКР, що розташована за адресою Харківська область Шевченківський район с/рада Петропільська 6 км автодороги Шевченкове-Нурове.

Державним реєстратором Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області за результатом розгляду поданих позивачем документів прийняті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2013 №1511063 за результатом розгляду заяви №590914, від 10.04.2013 №1520123 за результатом розгляду заяви №589609, №1519510 за результатом розгляду заяви №590518. Зазначені рішення прийняті відповідачем на підставі статті 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703. Відмови в державній реєстрації права власності обґрунтовані тим, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, та не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме, що в поданих заявах вказано про реєстрацію права приватної власності на нежитлові приміщення, а відповідно до свідоцтв про право власності на вказані будівлі, її форма власності-державна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що подані позивачем для проведення державної реєстрації права власності документи на об’єкти нерухомого майна, не відповідають відомостям про дане нерухоме майно, наявним у Державному реєстрі прав. Поданий позивачем передавальний акт не є документом що підтверджує перехід права власності на майно в розумінні п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно ч.1 ст.15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Стаття 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, до яких, зокрема, відноситься подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до положень п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703(Далі - Порядок №703) за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно п.23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Пунктом 27 Порядку № 703 визначений перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.

Судами встановлено, що позивачем подані документи для проведення державної реєстрації права власності на вказані вище об’єкти нерухомого майна, як приватної форми власності. Разом з тим, згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно у графі “Форма власності” зазначено “загальнодержавна” та у витягах про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії яких долучені до матеріалів справи, у графі “Форма власності” також зазначено “загальнодержавна”.

Таким чином, заявлене позивачем право власності на вказані вище об’єкти нерухомого майна як “приватна”, не відповідає відомостям про дане нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах,

Судами встановлено, що позивачем не надана розшифровка до передавального акту, в якому зазначені актив: І – необоротні активи, ІІ – оборотні активи, ІІІ – довгострокові зобов’язання, IV – поточні зобов’язання, V – доходи майбутніх періодів, у зв’язку із чим із зазначеного акту неможливо встановити чи входять зазначені вище об’єкти до даного передавального акту.

Вказаний передавальний акт є одностороннім та був складений 30 вересня 2012 року, затверджений 21 грудня 2012 року, а ПАТ “Укргазвидобування” як юридичну особу було зареєстровано 27 грудня 2012 року.

З урахуванням зазначеного, ґрунтується на дійсних обставинах справи висновок судів відносно того, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту прийняття позивачем зазначеного в передавальному акті майна, а саме акт приймання-передавання майна, який є двостороннім документом та свідчить про передачу та прийом майна від однієї особи до іншої. Поданий позивачем передавальний акт не є документом, що підтверджує перехід права власності на майно в розумінні п.27 Порядку, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Отже, рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 09.04.2013 року №1511063 та від 10.04.2013 року №1520126, №1519510 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень ґрунтуються на вимогах закону та є правомірними.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги те, що немає підстав для визнання неправомірними оскаржуваних рішень, не підлягає задоволенню і вимога про зобов’язання Реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області вчинити дії з державної реєстрації та видати свідоцтва про право приватної власності публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” на вищенаведені будівлі.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно

помічник судді М.В. Дрибас