Ухвала суду № 39083253, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ К/800/39599/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013

у справі № 802/1173/13-а

за позовом Державного підприємства "Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція"

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.02.2013 №0000102301 та №0000122301.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, складено акт № 7/22/00497638 від 23.01.2013, в якому зазначено, зокрема, що позивач за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 не декларував показників щодо плати за землю, в результаті чого занижено податок на землю в сумі 438123,42 грн., в тому числі: за 2011 рік - 188132,19 грн., за 2012 рік - 249991,23 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 07.02.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р": №0000102301, яким нараховано суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в сумі 214 530,00 грн., з них: за основним платежем - 177 672,00 грн., та за штрафними санкціями - 36 858,00 грн.; та №0000122301, яким нараховано суму грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в сумі 330 691,00 грн., з них: за основним платежем - 260 452,00 грн., та за штрафними санкціями - 53 239,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України. Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

У відповідності до п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Разом із тим, підпунктом 282.1.2 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України встановлено, що від сплати податку звільняються дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ.

Матеріали справи свідчать, що пунктом 2.1 статуту Державного підприємства "Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція", затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України, станція створена з метою організаційно - господарського забезпечення науковим установам Академії умов для проведення фундаментальних та прикладних досліджень в галузі рослинництва, здійснення науково - дослідних робіт, проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробація, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво та іншої господарської діяльності.

Згідно із п. 2.3 Статуту, основним напрямком діяльності станції, зокрема, є створення та впровадження у виробництво високопродуктивних сортів та гібридів цукрових буряків, озимої пшениці, проса, ярких культур, багаторічних трав, ріпаку, які відповідають вимогам інтенсивних технологій.

Крім того, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що основним видом економічної діяльності позивача являється дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", для надання державної підтримки наукових установ усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави. Положення про Державний реєстр наукових установ затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наукові установи включаються центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності до Державного реєстру наукових установ за умови проходження державної атестації. Наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ: користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України; не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності; зобов'язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на проведення ініціативних науково-дослідних робіт та розвиток дослідницької матеріально-технічної бази.

Слід зазначити, що згідно із листом Державної податкової служби України у Вінницькій області №4755/10/15-03-33 від 02.04.2013 "Про надання податкової консультації відповідно до пп. 282.2 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України", Державне підприємство "Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція" звільняється від сплати земельного податку за умови документального підтвердження віднесення до дослідних господарств науково - дослідних установ.

Статтею 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що науково-дослідна (науково-технічна) установа - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Відповідно до довідки Державного підприємства "Уладово-Люлинецька дослідно-селекційна станція" №78 від 18.04.2013 про обсяг наукових - технічних робіт, загальний обсяг робіт за 2011 рік становить 97,2 %, а за 2012 рік - 90,22%.

Таким чином, оскільки, згідно додатку до постанови КМУ від 22.06.1999 №1089, до переліку установ, організацій та підприємств, які перебувають у віданні Української академії аграрних наук, належить, в тому числі, позивач, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття рішень про донарахування позивачу податкового зобов'язання із земельного податку.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль