Ухвала суду № 39082910, 14.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" травня 2014 р. м. Київ К/9991/61278/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року

у справі №2а-3133/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Плюс»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва

про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Плюс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва (далі - відповідач) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 травня 2009 року № 0001262350/0 та № 0001252350/0 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 17 серпня 2009 року за вих. № 63).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 травня 2009 року №0001252350/0 на суму 4837,25 грн. та від 25 травня 2009 року №0001262350/0 на суму 6227,95 грн. Повернуто ТОВ «Глобус-Плюс» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову. Позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 травня 2009 року №0001252350/0 на суму 4837,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Старшими державними податковими ревізорами - інспекторами ДПА у Миколаївській області на підставі направлень від 13 квітня 2009 року № 1083/23-517 та № 1084/23-517 була проведена за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - кафетерію, що розташований за адресою: м. Миколаїв, територія ринку «Торг-Сервіс», на належить ТОВ «Глобус-Плюс», за результатами якої був складений акт перевірки від 16 квітня 2009 року № 0446/14/00/23/30680180.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

25 травня 2009 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0001262350/0, яким на підставі пунктів 1, 4 статті 17, статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Глобус-Плюс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 6227,95 грн.

25 травня 2009 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0001252350/0, яким на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ТОВ «Глобус-Плюс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 4837,25 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з того, що податковим органом був порушений порядок проведення перевірки, встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що є підставою для скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесених за наслідками такої перевірки

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва при застосуванні до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного рішення від 25 травня 2009 року № 0001252350/0 була неправомірно застосована санкція за інше порушення. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що дії податкового органу по проведенню перевірки вцілому були здійснені правомірно, незважаючи на деякі формальні порушення, але із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та у межах повноважень, передбачених законодавством України, з урахуванням того, що порушення позивачем вимог пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пунктів 1, 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Як слідує з направлень на перевірку від 13 квітня 2009 року № 1083/23-517 та №1084/23-517, її метою є контроль за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За приписами абзаців 1, 4 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Зважаючи на те, що метою перевірки було саме питання дотримання ТОВ «Глобус-Плюс» вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що обов'язку повідомлення позивача про проведення такої перевірки за 10 днів у даному випадку у податкового органу не було.

Крім іншого, частиною 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ненадання платнику податків документів, визначених частиною 1 цієї статті, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки та відсутність підстав для задоволення позовних вимог лише з підстав порушення податковим органом порядку проведення такої перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на те, що касаційна скарга ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва обґрунтована лише неправомірністю висновків судів щодо порушення податковим органом порядку проведення перевірки, тоді як судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення від 25 травня 2009 року №0001262350/0 із зазначених підстав, та не містить посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення від 25 травня 2009 року № 0001252350/0, зокрема, щодо положень закону, якими суд апеляційної інстанції керувався ухвалюючи рішення по суті виявлених перевіркою порушень, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна