Рішення № 39080596, 04.06.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.06.2014 справа № 2/489/1381/14

заочне рішення

Іменем україни

04 травня 2014 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

представника позивача Алешкевич Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У квітні 2014 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку із відповідачів кредитної заборгованості в сумі 17010,62 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №197, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 20000,00 грн. із процентною ставкою за користування кредитом 23 проценти річних, строком до 01.04.2011.

У забезпечення виконання кредитного договору між банком та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладені договори поруки, відповідно до умов яких вони зобов'язались відповідати солідарно перед банком за виконання зобов'язань боржника за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.11.2010 з відповідачів в солідарному порядку стягнуто заборгованість в сумі 35618,44 грн.

Однак, через невиконання боржниками рішення суду станом на 18.03.2014 утворилася заборгованість в сумі 17010,62 грн., яка складається із 2949,01 грн. процентів, 45,00 грн. комісії, 14016,61 грн. пені.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені неодноразово. Заяву про розгляд справи за своєї відсутності та письмових заперечень проти позову до суду не надали.

У відповідності до статей 224, 225 ЦПК України судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 02.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №197.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник отримав кредит в розмірі 20000,00 грн. із процентною ставкою за користування кредитом 23 проценти річних, строком до 01.04.2011.

У забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладені окремі договори поруки, відповідно до яких останні зобов'язались відповідати солідарно перед банком за виконання зобов'язань боржника за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.11.2010 з відповідачів в солідарному порядку стягнуто заборгованість в розмірі - 35618,44 грн.

Станом на 18.03.2014 грошові зобов'язання боржники не виконали внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 17010,62 грн., яка складається із 2949,01 грн. процентів, 45,00 грн. комісії та 14016,61 грн. пені, що підтверджено розрахунком банку.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, яким врегульовано відносини позики. Згідно частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому договором.

У відповідності до статті 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою встановлені статтею 554 цього Кодексу.

У пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Отже, встановлені обставини свідчать про порушення відповідачами договірних зобов'язань та правомірність звернення банку до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості.

Між тим, суд не в повній мірі погоджується із розміром пені та способом задоволення вимог, вказаних позивачем.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про зменшення неустойки необхідно враховувати конкретну ситуацію, інтереси обох сторін та їх майновий стан сторін, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення.

З цього приводу Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 N 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З розрахунку банку видно, що розмір заявленої до стягнення пені значно (більше ніж у п'ять раз) перевищує основну заборгованість відповідача.

У той же час, відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства України є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільного права та інтересу.

За таких обставин, враховуючи указані засади цивільного права, інтереси банку та відповідачів, нарахована позивачем станом на 18.03.2014 пеня підлягає зменшенню до рівня по заборгованості по процентам та комісії, що складає 2994,01 грн. У зв'язку із цим загальна сума заборгованості складає 5988,02 грн. (2949,01 + 45,00 + 2994,01).

Щодо солідарного стягнення заборгованості, то матеріалами справи підтверджується, що між банком і кожним із поручителів укладено окремі договори поруки, умовами яких не передбачено солідарного обов'язку між самими поручителями.

Внаслідок цього, стягнення слід здійснити солідарно з боржника та по кожному поручителю окремо.

Так як позов задоволено частково, відповідно статті 88 ЦПК України пропорційно задоволеному позову (35,2 %) в рівних частинах з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 85,74 грн. судового збору.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 - 214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 (іден.номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (іден.номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору від 02.04.2008 № 197, яка складається із 2949,01 грн. відсотків, 45,00 грн. комісії та 2994,01 грн. пені, разом 5988,02 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 02 коп.).

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 (іден.номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (іден.номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору від 02.04.2008 № 197, яка складається із 2949,01 грн. відсотків, 45,00 грн. комісії та 2994,01 грн. пені, разом 5988,02 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 02 коп.).

Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_2 (іден.номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (іден.номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (іден.номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в розмірі 85,74 грн. (вісімдесят п'ять гривень 74 коп.).

У іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

суддя

Повний текст заочного рішення

Підписано 05.06.2014.