Вирок № 39080130, 03.06.2014, Василівський районний суд Запорізької області

311/4025/13-к

03.06.2014 № 1кп/311/9/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Кочевої І.В., при секретарі Гончаровй К.Ю., за участю прокурора Олійник Є.В., захисника - адвоката ОСОБА_1, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Василівка Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, працюючого слюсарем ПП «Славутич тара», не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2013 року у період часу приблизно з 00 год. до 01 год., знаходячись на балконі другого поверху кафе-бару «Меркурій» за адресою: Запорізька область, м.Василівка, вул.Леніна,57, в ході сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс один удар по голові в область лівого ока ОСОБА_4 скляною пляшкою, яка знаходилася у нього в правій руці та розбилася , в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_4, згідно висновків СМЕ №115 від 28 серпня 2013 року та № 29Д від 07 квітня 2014 року, травму лівого ока у вигляді забитої рани верхньої повіки, проникаючого лимбально-склерального поранення з випаданням райдужки, тотальним гемофтальмом, травматичним відшаруванням сітківки, травматичним мідріазом, травматичним птозом, що спричинило значне зниження зору на ліве око, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що не є небезпечним , але потягло за собою розлад здоров'я, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

25 квітня 2014 року під час судового розгляду кримінальної справи прокурором було змінено обвинувачення в порядку ст.338 КПК України (а.с.165-167 т.1).

По справі заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_5, який за час розгляду справи в суді доповнював та збільшував свої позовні вимоги (а.с.20-28, 101-110, 169, 179-180, 186 т.1). Просить суд стягнути на його користь з обвинуваченого на відшкодування майнової шкоди в сумі 32916 грн. 42 коп., 6000 грн. - на оплату послуг адвоката; 50000 грн. моральної шкоди. На час розгляду справи в суді частково на відшкодування майнової шкоди обвинуваченим ОСОБА_3 передано потерпілому всього 8000 грн. (а.с.168, 181 т.1).

Прокурором Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі: КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» заявлено позов про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4 у вказаному закладі на суму 6624 грн. 12 коп. (а.с.29 т.1).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, після зміни раніше пред'явленого обвинувачення, суду пояснив, що він визнає свою вину повністю. П+ід час сварки з потерпілим ОСОБА_6 , після їх зіткнення на сходах, 13 липня 2013 року, приблизно о 00 год. 30 хв. у кафе-барі «Меркурій» у м.Василівка захищаючись від ударів потерпілого, вдарив того скляною пляшкою з-під пива, яку тримав у правій руці, по голові один раз. Після того як його ударив ОСОБА_4, у нього з носа йшла кров. За медичною допомогою він не звертався та заяву в міліцію про нанесення йому ударів потерпілим не писав. Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди визнав частково, не погоджуючись зі стягнення коштів,

витрачених потерпілим на благодійний внесок в сумі 20 грн. та коштів на проживання у м.Києві. Інші позовні вимоги не оспорював. На теперішній час частково відшкодував майнову шкоду. В подальшому має намір відшкодовувати шкоду у сумі, яка буде призначена судом.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України знайшла своє підтвердження у досліджених судом доказах.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що до подій 13 липня 2013 року він з обвинуваченим стосунків не підтримував. 13 липня 2013 року, приблизно о 00 год. 30 хв. він перебував у кафе-барі «Меркурій» у м.Василівка де випив пляшку пива. Коли піднімався по сходах з першого на другий поверх, він та обвинувачений зачепилися плечима. Він зробив зауваження ОСОБА_3, на що той відповів нецензурною лайкою та запропонував вийти на балкон. На балконі обвинувачений вів себе агресивно, йшов на нього та хотів його вдарити. Він відмахувався правою рукою, проте не намагався вдарити його, а хотів тільки налякати, обвинувачений ухилився від його замаху. Після цього обвинувачений скляною пляшкою з-під пива, яка була у нього в правій руці, вдарив його по голові, від чого пляшка розбилася. При цьому одночасно з ударом обвинуваченого, він теж замахувався на обвинуваченого та міг вдарити його рукою по обличчю. Від удару пляшкою по голові у нього пішла кров, він втирався своєю футболкою. У Василівській ЦРЛ йому була надана перша медична допомога та він був направлений на лікування до Запорізької обласної лікарні, де йому було проведено в той же день операцію. На теперішній час він продовжує лікування, йому встановлена Ш група інвалідності, зір на одне око погіршився, око не відкривається. Лікування необхідне в подальшому. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Майнова шкода складається з витрат на його лікування. Розмір коштів на відшкодування моральної шкоди обґрунтовував тим, що в результаті нанесення йому тілесних ушкоджень, у нього не відкривається віко, це робить непривабливим його обличчя, що у його віці та положенні йому завдає душевних хвилювань, йому не подобається як він зараз виглядає, що впливає на його стосунки з оточуючими.

Свідок - неповнолітній ОСОБА_7, суду пояснив, що він підтримує дружні стосунки з обвинуваченим. 13 липня 2013 року, приблизно о 00 год. - 00 год. 10 хв. він перебував у кафе-барі «Круїз» разом з ОСОБА_3, де вони пили пиво. Коли він та ОСОБА_3 за ним, піднімалися сходами на другий поверх, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зіштовхнулися, після чого щось казали один одному. Він озирнувся та бачив, що ОСОБА_3 продовжував підніматися сходами. Коли він та ОСОБА_3 були на 2 поверсі, ОСОБА_4 наздогнав ОСОБА_3 та став тягти за руку. В руках у ОСОБА_3 була пляшка пива. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відійшли на балкон, що там відбувалося він не бачив, бо був зайнятий мобільним телефоном. Коли ОСОБА_3 через деякий час підійшов до нього, у того обличчя було в крові, пляшки у нього вже не було та він казав, що його вдарив ОСОБА_4. Він бачив ОСОБА_4, який стояв в стороні та біля нього була інша компанія.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є матір'ю потерпілого ОСОБА_4 В ніч на 13 липня 2013 року до них додому прийшли знайомі сина та сказали, що його терміново потрібно везти в лікарню в м.Запоріжжя. Коли вона прибула до хірургічного відділення Василівської ЦРЛ лікар розповів, що її сину в бійці було завдано тілесних ушкоджень та рекомендував терміново везти сина для проведення операції на оці в м.Запоріжжя, що вона зробила. Вранці її сина прооперували, після операції, яка проводилася під наркозом, пам'ять сина плуталася, він був у шоковому стані, бо лікар йому сказав, що він може стати інвалідом. На теперішній час її син продовжує лікування та потребує проведення додаткових операцій на оці. До розгляду справи в суді обвинувачений грошей на лікування не надавав, що мотивував відсутністю у нього коштів. Під час судового розгляду передав 1000 грн.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він бачив у кафе-барі «Меркурій» близько 01 год. 13 липня 2013 року як відбувалася сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із-за того, що хтось з них не пропустив другого на сходах. Обидва були у нетверезому стані та висловлювалися нецензурною лайкою. Він зробив їм зауваження, після чого обидва вийшли на балкон і там сварка продовжувалася. Коли виходили на балкон в руках у ОСОБА_3 була пляшка пива. Потім він почув звук з балкону та зрозумів, що розбилося щось скляне. Удару не бачив. Коли він подивився у бік вказаних осіб, побачив що

ОСОБА_4 тримався руками за голову, біля нього стояв ОСОБА_3, пляшки в його руках уже не було, але він тримав в руці шийку пляшки, яку потім викинув. ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_3 вдарив його пляшкою по голові. ОСОБА_3 говорив, що вдарив пляшкою об стіну. Він бачив осколки скла на підлозі балкону та пляму від рідини на стіні. Він говорив ОСОБА_4 , що йому потрібно у лікарню, але той близько 2 годин ходив по вулиці біля бару.

Свідок - неповнолітній ОСОБА_11 суду пояснив, що він в ніч з 12 на 13 липня 2013 року перебував у барі «Меркурій» на першому поверсі. Точного часу не пам'ятає, коли почув як з другого поверху посипалося скло. Потім побачив як з балкона на другому поверсі спускався ОСОБА_4, його облич було в крові. ОСОБА_4 сказав, що його пляшкою по голові вдарив ОСОБА_3. Він бачив як з другого поверху спускався ОСОБА_3, тілесних ушкоджень у нього не бачив.

Свідок - неповнолітній ОСОБА_12 суду пояснив, що у 2013 році, точної дати він не пам'ятає, у барі «Меркурій», приблизно з 22 до 00 год. він пив пиво у компанії з ОСОБА_3 Він бачив як ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3 , смикав його та звав поговорити. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вийшли на балкон другого поверху. Коли він вийшов на вулицю, побачив як на балконі другого поверху ОСОБА_3 ухилявся від ударів ОСОБА_4 Як ОСОБА_3 ударив ОСОБА_4 він не бачив, бо відволікався. Потім почув звук - як розбилася скляна пляшка та побачив, що ОСОБА_4 був у крові, на обличчі у ОСОБА_3 теж була кров.

Відповідно до протоколів огляду місця події 13 липня 2013 року слідчим було оглянуто місце події ділянка місцевості біля кафе-бару «Меркурій» в м.Василівка, балкон кафе-бару , під час якого були виявлені сліди рідини, сліди речовини бурого кольору, виявлені та вилучені фрагменти скла пляшки та шийка пляшки коричневого кольору, серветки зі слідами речовини бурого кольору (а.с.19-49) т.2.

Відповідно до протоколу огляду (а.с.50-54 т.2) 13 липня 2013 року слідчим були оглянуті та вилучені шорти та футболка, видані ОСОБА_13, яка пояснювала, що одяг належить її сину - ОСОБА_3 в якому він був одягнутий. На футболці були виявлені плями речовини бурого кольору.

Відповідно до протоколу огляду (а.с.55- 57 т.2) були оглянуті джинсові штани з плямами бурого кольору, які видала ОСОБА_9 як одяг свого сина - ОСОБА_4

Відповідно до висновку судово -медичної імунологічної експертизи №701 від 29 серпня 2013 року 26 фрагментів скла, вилучених при огляді місця події 13 липня 2013 року (а.с.73-75 т.2) у змивах з фрагментів скла №8 та №25 виявлена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_4

Відповідно до висновку судово -медичної імунологічної експертизи №702 від 29 серпня 2013 року джинсових штанів потерпілого ОСОБА_4 вилучених 13 липня 2013 року (а.с.82-84 т.2) у слідах на штанах виявлена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_4

Відповідно до висновку судово -медичної імунологічної експертизи №700 від 29 серпня 2013 року футболки та шортів ОСОБА_3, у слідах на футболці (об'єкти №1,2) виявлена кров людини (а.с.91-92 т.2).

Відповідно до висновку судово -медичної імунологічної експертизи №703 від 29 липня 2013 року у слідах на серветках 1-1У (об'єкти 1-4) вилучених з місця події 13 липня 2013 року виявлена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_4 (а.с.99-101 т.2).

Відповідно до постанови (а.с.110-111 т.2) в якості речових доказів до справи долучені: фрагменти скляної пляшки, чотири серветки зі слідами речовини бурого кольору, шорти, футболка, штани (бриджі), зразки крові та слини потерпілого (а.с.119-122 т.2), які передані на зберігання до камери схову речових доказів Василівського РВ ГУМВС (а.с.112 т.2).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту (а.с.126-133 т.2) потерпілий 12 серпня 2013 року на

місці показав обставини при яких йому було завдано тілесних ушкоджень при з'ясуванні стосунків між ним та ОСОБА_3 на балконі кафе-бару «Меркурій» у м.Василівка. При цьому потерпілий показував як ОСОБА_3 ухилявся від його ударів по обличчю кулаками, та скляною пляшкою, яку тримав у правій руці, наніс йому удар по голові в область лівого ока.

Відповідно до довідки Василівської ЦРЛ (а.с.135 т.2) ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою 13 липня 2013 року о 02 год. в хірургічне відділення лікарні з діагнозом: проникаюче поранення лівого ока, алкогольне сп'яніння.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту, який був проведений на підставі судового доручення (а.с.140-148 т.1) ОСОБА_3 на місці показав обставини завдання ним тілесних ушкоджень потерпілому, вказавши що під час раптово виниклої сварки між ним та потерпілим на балконі другого поверху кафе після того, як потерпілий вдарив його рукою по обличчю тричі у нього пішла кров, він зі своєї лівої руки переклав пляшку з пивом у свою праву руку та кинув пляшку в напрямку стіни. Куди саме влучила пляшка, він не бачив, бо відвертав голову, ухиляючись від удару потерпілого. Як точно кидав пляшку показати не зміг. Вважав, що пляшка в потерпілого не влучила. Від чого розбилася пляшка пояснити не зміг.

Відповідно до висновку додаткової СМЕ №29Д від 07 квітня 2014 року у ОСОБА_4 мала місце травма лівого ока у вигляді забійної рани верхньої повіки, проникаючого лімбально-склерального поранення з випадінням райдужки, тотальним гемофтальмом, травматичним відшаруванням сітківки, травматичним мідріазом, травматичним птозом, що призвело до значного зниження зору на ліве око (<0,05. 1/~ pr in certa). Вказані ушкодження могли утворитися при нанесенні удару тупим предметом в область лівого ока. До таких предметів може бути віднесена скляна пляшка. Не виключається утворення вказаних ушкоджень від попадання кинутої скляної пляшки у ліве око (а.с.152-153 т.1). Аналогічні висновки щодо тілесних ушкоджень містяться у висновку СМЕ №115 від 28 серпня 2013 року (а.с.156-158 т.2) та висновку СМЕ №118Д від 28 серпня 2013 року відповідно до яких тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_4 могли утворитися за вказаних ним обставинах при проведенні слідчого експерименту (а.с.163 т.2)

26 грудня 2013 року потерпілому ОСОБА_4 встановлена третя група інвалідності до 01 січня 2015 року у зв'язку з посттравматичним оперованим відшаруванням сітківки лівого ока, що підтверджено випискою з акту огляду МСЕК (а.с.169 т.1).

Аналізуючи досліджені судом докази, що надані сторонами обвинувачення та захисту, суд не приймає до уваги посилання обвинуваченого на те, що під час сварки потерпілий наніс йому тілесні ушкодження в результаті ударів кулаками по обличчю, оскільки ці доводи ніякими доказами не підтверджені. З показів потерпілого під час слідчого експерименту та під час його допиту в суді, з показів обвинуваченого та свідка ОСОБА_12 встановлено, що під час сварки потерпілий намагався нанести удари обвинуваченому від яких той ухилявся. Інші допитані у справі свідки не бачили дій потерпілого та обвинуваченого на балконі під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.

Суд вважає покази потерпілого щодо механізму нанесення йому тілесних ушкоджень правдивими, оскільки вони були послідовними як на стадії досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту так і в суді, повністю узгоджуються з висновками СМЕ. Доводи обвинуваченого щодо механізму нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому шляхом кидання скляної пляшки об стіну та нанесення тілесних ушкоджень від фрагменту скла розбитої пляшки суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються показами потерпілого, даними слідчого експерименту з його участю та висновком СМЕ, відповідно до яких тілесні ушкодження, які завдані потерпілому були нанесені так як вказав потерпілий на слідчому експерименті. Перевірити можливість завдання тілесних ушкоджень потерпілому за механізмом, вказаним обвинуваченим під час слідчого експерименту виявилося експерту неможливим, оскільки обвинувачений не пам'ятає як точно він кидав пляшку з його ж слів.

Доводи представника потерпілого щодо неправдивості показань свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні суд до уваги не приймає, оскільки стороною обвинувачення у судовому засіданні не заявлялося

клопотання про оголошення його показань, даних на стадії досудового розслідування та у суді не з'ясовувалися питання щодо можливих розбіжностей у показах свідка. Доказів неправдивості показань цього свідка суду не надавалося. Тому суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_12, які він давав у судовому засіданні.

Протиріччя у показах потерпілого та обвинуваченого, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 щодо того, хто з учасників конфлікту йшов по сходах вгору чи вниз, хто був ініціатором з'ясування стосунків на балконі кафе-бару, суттєвого значення для кваліфікації дій обвинуваченого не мають. Ці розбіжності суд розцінює як сумліну оману, оскільки і свідки, і обвинувачений, і потерпілий були у нетверезому стані.

Таким чином, з наданих суду у цій справі доказів встановлено, що подія злочину мала місце 13 липня 2013 року у кафе барі «Меркурій в м.Василівка по вул.Леніна, що підтверджено показами обвинуваченого, потерпілого, свідків, даними огляду місця події. Щодо часу, вказаного прокурором у обвинувальному акті - «приблизно о 01 год.», суд вважає що злочин було вчинено в період часу приблизно з 00 год. до 01 год., що випливає з показів обвинуваченого, потерпілого, та свідків, які вказували про час вчинення злочину приблизно та з врахуванням часу звернення потерпілого за медичною допомогою о 02 год.

З досліджених судом доказів встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому обвинуваченим були нанесені під час обопільної сварки між ними, яка виникла раптово, на ґрунті нікчемного приводу - оскільки вони не розминулися та зіштовхнулися на сходах, після чого почали з'ясовувати стосунки, в той час як обидва були у стані алкогольного сп'яніння, взаємно висловлювалися нецензурною лайкою, що встановлено як з пояснень обвинуваченого та потерпілого, які не заперечували вживання ними алкогольних напоїв у кафе-барі, так і показами свідків, відомостями про діагноз потерпілого при зверненні його до Василівської ЦРЛ.

Щодо суб'єктивної сторони злочину, що є предметом розгляду у цій справі, суд вбачає у діях обвинуваченого наявність умислу на завдання тяжких тілесних ушкоджень, оскільки удар скляною пляшкою обвинуваченим потерпілому було нанесено умисно. Обвинувачений міг та повинен був, наносячи удар по голові в область ока потерпілому, передбачити, з врахуванням властивостей предмета, яким наносився удар, настання вказаних вище наслідків. У даному випадку умисел обвинуваченого був направлений на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю потерпілого, а тому його відповідальність настає за фактично нанесене - тяжке тілесне ушкодження.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але потягло за собою розлад здоров'я, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення на його користь з обвинуваченого на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином в сумі 32916 грн. 42 коп., 6000 грн. на оплату послуг адвоката, 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, підтверджених наявними у справі та дослідженими судом: товарними чеками на придбання медикаментів , бензину, залізничними білетами на проїзд Запоріжжя-Київ, на оплату медичної консультації СМЕ та освідування , квитанціями про сплату витрат на оплату правової допомоги; чеками та залізничними білетами (а.с.102-104, 107-109 т.1 ) на оплату проживання, страхування (а.с.106 т.1); випискою з медичної карти ОСОБА_4 про обстеження 23 жовтня 2012 року (а.с.110) ; квитанцією про сплату благодійного внеску (а.с.105 т.1), суд вважає необхідним задовольнити частково та відмовити у стягненні оплати благодійного внеску в сумі 20 грн. (а.с.105 т.1) та страхового платежу на суму 35 грн. (а.с.106) - всього в сумі 55 грн., оскільки ці витрати не пов'язані з лікуванням потерпілого внаслідок завданих йому тілесних ушкоджень діями обвинуваченого. Доводи обвинуваченого про невизнання позову в частині стягнення коштів, витрачених на проживання потерпілого у м.Київ з 23 по 25 жовтня 2013 року - в сумі 920 грн. суд вважає необґрунтованими, оскільки в цей період часу потерпілий перебував на обстеженні та лікуванні в іншому населеному пункті, в якому він

не має житла, а тому ці кошти були витрачені для проведення лікування та повинні бути відшкодовані потерпілому. З врахуванням добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди обвинуваченим потерпілому під час судового розгляду справи - в сумі 8000 грн., суд вважає необхідним, відповідно до ч.1,3 ст. 1166, ч.1 ст.1168, ч.1 ст.1177, ст.. 1192, ч.1 ст.1195 ЦК України, стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого на відшкодування майнової шкоди( 32 916 грн. 42 коп. - 8000 грн. - 55 грн.) 24 861 грн. 42 коп., в іншій частині вимог про відшкодування майнової шкоди відмовити.

Вимоги потерпілого про стягнення на його користь з обвинуваченого витрат на правову допомогу адвоката в сумі 6000 грн. суд вважає необхідним задовольнити, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.118, ч.2 ст. 120 КПК України. Також суд вважає необхідним, відповідно до положень ст.23, ч.1 ст.1167 ЦК України, задовольнити вимоги потерпілого про стягнення на відшкодування завданої йому моральної шкоди 50000 грн., оскільки ця сума є розумною та справедливою для відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними, злочинними діями обвинуваченого потерпілому, який переніс фізичні та душевні страждання, внаслідок завданих йому тілесних ушкоджень був змінений його звичний уклад його життя, він змушений докладати додаткових сузиль для організації свого життя, продовжувати лікування.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 6624 грн. 12 коп. в КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР (а.с.29-31 т.1) обґрунтовані довідкою про розмір витрачених коштів, виписним епікризом, копією медичної карти стаціонарного хворого (а.с.137-139) т.2), відповідно до ст. 1206 ЦК України суд вважає необхідним задовольнити повністю.

Речові докази долучені до справи (а.с.110-111 т.2) : фрагменти скляної пляшки, чотири серветки зі слідами речовини бурого кольору, зразки крові та слини потерпілого (а.с.119-122 т.2), які передані на зберігання до камери схову речових доказів Василівського РВ ГУМВС відповідно до положень ст..100 КПК України суд вважає необхідним знищити; шорти та, футболку - повернути потерпілому ОСОБА_4; штани (бриджі) - повернути обвинуваченому ОСОБА_3

Відповідно до характеризуючих матеріалів обвинувачений ОСОБА_3 (а.с.201- 206, 208, 210, 212 т.2) має постійне місце проживання, раніше не був судимий, працює, за місцем роботи та місцем проживання характеризується виключно позитивно, живе з батьками, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та не лікувався, військову службу не проходив у зв'язку з наданням відстрочки для навчання, має у власності транспортний засіб - мопед.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких, особу винного, який раніше не був судимим, вперше притягується до кримінальної відповідальності та не мав інших правопорушень, працює та сумлінно ставиться до праці, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, веде суспільно корисний спосіб життя, його молодий вік, родинний стан, те що він частково відшкодував завдану потерпілому майнову шкоду під час розгляду справи в суді. Суд не враховує як обставину, що пом'якшує покарання: повне визнання вини обвинуваченим, оскільки хоча він і заявив про це, проте фактично, судячи з його показів, вину повністю не визнав. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Із врахуванням вказаних вище обставин справи, а також того, що конфлікт між обвинуваченим та потерпілим виник внаслідок обопільної сварки, яка виникла раптово, на ґрунті нікчемного приводу, обидва були у стані алкогольного сп'яніння, взаємно висловлювалися нецензурною лайкою, що вказує на віктимну поведінку потерпілого, та з врахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. При вирішенні питання про вид та міру покарання суд вважає необхідним призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України, з застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, призначенням максимального іспитового строку, що буде достатнім для здійснення контролю за його поведінкою, попередження вчинення нового злочину, його виправлення без реального відбування покарання.

Порушень обвинуваченим ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання за час розгляду справи судом не допускалося. Клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу, його зміну чи обрання іншого - суду сторонами не подавалося. Строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді особистого зобов'язання від 29 серпня 2013 року строком на 60 днів на цей час закінчився, тому відносно обвинуваченого міра запобіжного заходу не діє, необхідності в її обранні суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.174, 100, ч.6 ст.196, 203, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, ст.ст.205, 206 ЦПК України, ЦК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, ст..76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо він на протязі 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази: (а.с.110-111 т.2): фрагменти скляної пляшки, чотири серветки зі слідами речовини бурого кольору, зразки крові та слини потерпілого (а.с.119-122 т.2), що знаходяться у камері схову речових доказів Василівського РВ ГУМВС - знищити; шорти та футболку - повернути потерпілому ОСОБА_4; штани (бриджі) - повернути засудженому ОСОБА_3

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути на його користь з засудженого на відшкодування майнової шкоди 24 861 грн. 42 коп., на відшкодування моральної шкоди - 50000 грн., витрати на оплату правової допомоги адвоката - 6000 грн., а всього 80 861 (вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 42 коп. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов прокурора Василівського району в інтересах держави задовольнити повністю . Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради кошти, витрачені на лікування потерпілого в сумі 6624 грн. 12 коп. (на р\р 35421006001348 ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 02006716).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області І.В.Кочева